Рассмотрены различные аспекты антропософской антропологии в контексте развития вальдорфской педагогики. Освещены вопросы происхождения человеческой души, проблемы ее взаимоотношений с телом. Раскрыты особенности развития мышления, изменения сознания в возрасте завершения периода дошкольного детства. Проанализировано значение рисования форм для человеческого развития. Приведена информация об изменении сна и бодроствования в детском и подростковом возрасте.

Освещены закономерности развития методики и дидактики преподавания живописи в течение двенадцати лет обучения в вальдорфской школе. Описаны акварельные техники и их применение в процессе гармоничного и здорового развития ребенка - от детского сада до выпускного класса. Изложены вопросы, касающиеся теории цвета, которая служит фундаментом преподавания, а также особенности использования цвета на других уроках и в интерьере школы.

Рассмотрены гуманистические зарубежные теории общения, в частности, коммуникативная теория и теория социализации, основу которой составляют понятия "взаимодействие, взаимоотношение и взаимовлияние", а речевое воздействие рассмотрено как основной метод развития личности. Представлены новые технологии в системе профессиональной подготовки к общению в университетах Германии. Описаны методики самоанализа личности студента, самооценки уровня владения коммуникативными умениями, оценки стиля педагогического общения.

Висвітлено дидактичну систему видатного педагога Німеччини XVIII - XIX ст. - засновника педагогіки як самостійної науки - Й.-Ф. Гербарта. Зазначено, що теорія вченого домінувала в німецьких університетах, семінаріях для вчителів, вищих та народних школах. Систематизовано теоретичні ідеї процесу навчання в спадщині класика, проаналізовано досвід його практичної діяльності та особливості використання за сучасних умов.

Освещена дидактическая система выдающегося педагога Германии XVIII - XIX ст. - основателя педагогики как самостоятельной науки - И.-Ф. Гербарта. Указано, что теория учёного доминировала в немецких университетах, семинариях для учителей, высших и народных школах. Систематизированы теоретические идеи процесса обучения в наследии классика, проанализированы опыт его практической деятельности и особенности использования в современных условиях.

Уперше системно-історично та науково-теоретично досліджено особливості створення, розвитку та модернізації народної освіти на східних німецьких землях, соціально-економічні умови та законодавчу базу, що є підгрунтям для модернізації системи освіти єдиної Німеччини. Висвітлено теорію та практику трансформації ідеологізованої тоталітарної народної освіти Німецької Демократичної Республіки в європейську та християнсько-демократичну освітню систему сучасної Німеччини, а також сформульовано пропозиції системного використання в Україні німецького досвіду з метою розвитку загальної та професійної освіти.

Проведено історико-педагогічний аналіз системи моніторингу якості освіти у школах Німеччини другої половини XX ст. З'ясовано суть, основні напрямки, зміст і форми організації даного моніторингу як механізму регуляторного спостереження за рівнем засвоєння знань і вмінь учнів у процесі навчання, виявлення відхилень від освітніх стандартів і прийняття адекватних ситуації управлінських рішень у контексті створення умов для якісної освіти. Висвітлено провідні тенденції історичного розвитку системи контролю знань учнів у школах Німеччини. Проаналізовано особливості здійснення моніторингу якості освіти у цій країні за умов, характерних для дослідженого періоду земельних розмежувань. Охарактеризовано нові підходи до оцінювання успішності учнів за умов відкритих форм навчання, які базуються на ідеї максимального розвитку потенціалу та стимулювання творчих здібностей учнів у контексті їх самовизначення, самоутвердження та самореалізації. Виокремлено прогресивні ідеї німецького досвіду періоду другої половини XX ст. з питань удосконалення моніторингу якості загальної освіти, які доцільно використовувати в Україні з урахуванням національних особливостей.

Досліджено освітню діяльність та педагогічні погляди А.-Г. Франке під час заснування, розбудови та розвитку культурно-освітнього центру "Сирітський Дім" у Галле (Німеччина). Визначено передумови й особливості процесу його заснування та функціонування. Висвітлено вплив "Сирітського Дому" на розвиток культури й освіти в Європі у XVIII ст. Проаналізовано погляди видатного діяча щодо виховання особистості та висвітлено їх провідну ідею. З'ясовано особливості організації навчального-виховного процесу даних шкіл та запропоновано модель соціально-педагогічної діяльності навчально-виховного закладу на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.

Досліджено й охарактеризовано педагогічну діяльність і спадщину Е.Меймана. З'ясовано основні етапи його наукової та педагогічної діяльності. Проаналізовано чинники, які мали безпосередній вплив на формування його педагогічних поглядів. Узагальнено основні положення педагогічної теорії емпірично-педагогічного дослідження учнів, розробленої педагогом-реформатором у кінці XIX - на початку XX ст. Визначено принципи, за якими побудована концепція експериментальної педагогіки Е.Меймана. Охарактеризовано її основні ідеї щодо організації навчально-виховного процесу. Розкрито значення діяльності Е.Меймана для розвитку педагогіки в Німеччині та в Україні. До наукового обігу введено значну кількість невідомої та маловідомої літератури німецькою мовою, архівних документів, окремих фактів, положень, пов'язаних з педагогічною та науково-дослідною діяльністю Е.Меймана.

Проаналізовано розвиток проблеми збереження здоров'я молодших учнів вальдорфської школи як педагогічної системи. Розглянуто психолого-педагогічні засади (концепцію салютогенезу), форми, методи, умови їх реалізації. Обгрунтовано етапи (1919 - 1937 рр., 1938 - 1944 рр., 1945 р. - кінець 1960-х рр, початок 1970-х - кінець 1980-х рр, з 1990-х рр. до сьогодення) та виявлено тенденції розвитку питань збереження здоров'я молодших школярів у вальдорфській педагогіці. Систематизовано практичний досвід організації здоров'я зберігального педагогічного процесу початкової ланки вальдорфської школи. Уточнено вимоги до вальдорфського здоров'язберігального процесу, педагогічні умови його успішного забезпечення, а також показники, що характеризують ефективність реалізації збереження здоров'я школярів. Охарактеризовано напрями впровадження в сучасну початкову школу вальдорфських здоров'ятвірних ідей.

Уперше системно досліджено питання щодо теоретичних засад організації процесу художньої освіти у школах Німеччини. Розкрито та науково обгрунтовано специфіку організації процесу даної освіти. Висвітлено найважливіші особливості змісту, форми, принципів і методів художньої освіти у школах Німеччини й України на сучасному етапі. Обгрунтовано ряд теоретичних положень про естетико-виховні можливості образотворчого мистецтва. Розроблено та експериментально апробовано програму, яка забезпечує ефективне художньо-естетичне виховання старшокласників. Вивчено здобутки німецької педагогічної думки у контексті загальнолюдських цінностей. Виявлено характеристики пріоритетів, які можуть бути використані у вітчизняній педагогічній освіті. Теоретично обгрунтовано та охарактеризовано моделі педагогічних концепцій виховання естетичної свідомості у полікультурному середовищі.

Проаналізовано розвиток ідей освіти та виховання у науково-педагогічній спадщині німецького педагога П. Наторпа (1854 - 1924 рр.). Обгрунтовано етапи цього процесу. Визначено основні чинники й узагальнено вплив марбурзької школи на формування філософсько-педагогічних поглядів П. Наторпа. Конкретизовано фундаментальні положення теорії освіти у науково-педагогічній спадщині П. Наторпа, зміст і форми суспільного виховання. Розглянуто ідеї народної освіти та реформаторської педагогіки як складову спадщини. Узагальнено досвід науково-педагогічної діяльності П. Наторпа щодо реалізації ідей народної та реформаторської педагогіки, спробу інтерпретувати ідеї соціоцентризму Г. Кершенштейнера, а також педоцентризму А. Біне, С. Бьорта, М. Монтессорі, положення виховного навчання Й. Гербарта. Окреслено перспективні шляхи актуалізації дослідженої проблеми в українській педагогіці. До наукового обігу введено маловідомі та невідомі раніше німецькомовні джерела, історичні факти, пов'язані з педагогічною та суспільно-політичною діяльністю П. Наторпа.

Охарактеризовано тенденції розвитку форм навчання середньої школи Німеччини у другій половині XX ст. Визначено фактори, що зумовили зміни форм навчання у школах системи середньої освіти Німеччини дослідженого періоду. Висвітлено розвиток форм даного навчання у контексті тенденцій диференціації, концентрації, інтеграції, індивідуалізації. Проаналізовано залежність відбору та використання форм навчання від пріоритетних у педагогічній науці Німеччини дидактичних теорій. Визначено напрямки творчого використання досвіду даної країни щодо організації форм навчання, спрямованих на розкриття творчого потенціалу особистості, у сучасній національній школі України. Зроблено висновки щодо спорідненості концепції особистісно орієнтованого навчання у педагогіці України та концепцій "відкритого" та проектно-орієнтованого навчання у школах Німеччини. Розроблено рекомендації стосовно втілення прогресивних елементів сучасних концепцій педагогіки Німеччини до практики вітчизняних шкіл.

  Скачати повний текст

Вперше ідеї вальдорфської педагогіки розглянуто на грунті філософії дитиноцентризму, яка відповідно до вимог сучасного етапу суспільного та цивілізаційного розвитку відбиває, розвиває та збагачує основні положення антропологічної антропософії Р. Штайнера щодо розвитку, навчання та виховання дитини. Проведено порівняльний аналіз проблеми вільного розвитку особистості в педагогічних теоріях В.О. Сухомлинського та Р. Штайнера. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови адаптації провідних ідей вальдорфської педагогіки в українській педагогічній практиці. Визначено критерії ефективності адаптації ідей цієї педагогіки до діяльності української школи. Розроблено методичні рекомендації для керівників, учителів і вихователів вальдорфських закладів освіти.

Висвітлено особливості зародження та становлення педагогіки пієтизму. Розглянуто педагогічні ідеї таких видатних педагогів-пієтистів, як А.-Г. Франке (1663 - 1727) та Н.-Л. Цинцендорф (1700 - 1760). Увагу приділено освітній діяльності пієтичних центрів Німеччини XVIII ст., зокрема, закладів А.-Г. Франке (Franckesche Stiftungen) і шкіл Н.-Л. Цинцендорфа (Zinzendorfschulen). Проаналізовано тенденції розвитку пієтичної освіти (кінець XVIII - початок XXI ст.) та її вплив на розвиток освіти в Україні.

Проведено цілісний ретроспективний аналіз проблеми організації навчання обдарованої молоді у Німеччині другої половини XX століття. Виявлено витоки становлення ідеї педагогічної підтримки обдарованих у Німеччині, а також науково обгрунтовано три етапи розвитку організації навчання обдарованої молоді Німеччини даного періоду: перший етап - 1950-ті рр. - 1964 р., другий етап - 1965 - 1988 рр. та третій етап - 1989 - 1999 рр. На підставі аналізу історико-педагогічної літератури та широкого кола офіційних документів узагальнено й охарактеризовано зміст, форми та методи навчання обдарованої молоді у практиці середньої та вищої школи Німеччини даного періоду; виокремлено напрями діяльності приватної ініціативи у даній галузі. Визначено прогностичні тенденції та можливості творчого використання прогресивних теоретичних ідей і практичного досвіду Німеччини щодо організації навчання обдарованої молоді у період реформування сучасної української системи освіти.

Досліджено освітню діяльність, педагогічних поглядів і впроваджено педагогічні ідеї Ніколауса-Людвіга Цинцендорфа у заснованих ним та його послідовниками навчально-виховних інституціях. З'ясовано основні чинники становлення педагогічних поглядів і формування громадянської позиції Н.-Л. Цинцендорфа. Виокремлено й обгрунтовано напрями громадсько-просвітницьксї діяльності педагога та Братського союзу Німеччини у першій половині XVIII ст. Вивчено педагогічні погляди діяча та розкрито провідну ідею педагогічної творчості ученого у період 1723 - 1760 рр. Висвітлено процес розбудови навчально-виховних закладів Н.-Л. Цинцендорфа, охарактеризовано особливості організації навчально-виховного процесу заснованих шкіл (1723 - 1760 рр.). Розкрито впровадження педагогічних ідей Н.-Л. Цинцендорфа в школах "Unitas fratrum" у Німеччині XXI ст. та окреслено можливості творчого використання педагогічних ідей ученого на сучасному етапі в Україні.

Узагальнено основні підходи вітчизняних і зарубіжних науковців у визначенні ролі педагогіки Й.Ф. Гербарта в історії розвитку світової педагогічної науки. Розкрито передумови формування, динаміку й етапи розвитку педагогічної системи вченого в історико-культурологічному аспекті. Проаналізовано концептуальні положення, принципи, компоненти педагогічної системи Й.Ф. Гербарта. Розкрито сутність понять педагогічної системи вченого: "керування", "сила характеру моральності особистості". Доведено, що намагання послідовників Й.Ф. Гербарта "дидактизувати" його педагогіку вплинуло на недооцінювання теорії морального формування особистості в системі вченого. Охарактеризовано вплив педагогічної системи вченого на розвиток світового освітнього простору. У науковий обіг уведено маловідомі й невідомі раніше німецькомовні джерела, історичні факти, пов'язані з педагогічною діяльністю Й.Ф. Гербарта: філософські та педагогічні праці вченою.

Вперше на основі аналізу педагогічної спадщини педагога-реформатора П. Петерсона та його послідовників визначено й охарактеризовано педагогічні засади навчального процесу в німецькомовних країнах за Єнським планом (ЄП). Уточнено специфіку використання особистісно-орієнтованого навчання в школах ЄП. Конкретизовано основні етапи діяльності вчителя за ЄП. Визначено такі особливості цього процесу: розробка навчальних програм на основі особистісно-орієнтованого навчання, введення предмета "Орієнтування у світі", навчання учнів у "штам-групах", організація навчального процесу за ритмічним планом роботи на тиждень.

Обгрунтовано етапи процесу розвитку ідей освіти та виховання в його науково-педагогічній спадщині. Визначено основні чинники, що вплинули на формування педагогічних поглядів. Узагальнено вплив марбурзької школи на формування філософсько-педагогічних поглядів П. Наторпа. Розглянуто ідеї народної освіти та реформаторської педагогіки як кладову науково-педагогічної спадщини П. Наторпа. Досліджено перспективні шляхи актуалізації даної проблеми в українській педагогіці. Введено у науковий обіг маловідомі та невідомі раніше німецькомовні джерела, історичні факти, пов'язані з педагогічною та суспільно-політичною діяльністю П. Наторпа.