Розглянуто історичне значення міста-фортеці Очаків - головного військово-адміністративного центру Туреччини, навколо якого під час російсько-польської війни 1654 - 1667 рр. збиралися значні татарські військові сили для походів на українські землі. Зазначено, що завдяки оборонним заходам Б.Хмельницького та діям московського уряду було створено прикордонну оборонну лінію, яка протягом війни стримувала турецько-татарську агресію зі сторони фортеці. Висвітлено погляди польських істориків щодо історичних подій вказаного періоду.

Рассмотрено историческое значение города-крепости Очаков - главного военно-административного центра Турции, вокруг которого во время русско-польской войны 1654 - 1667 гг. собирались значительные татарские военные силы для походов на украинские земли. Указано, что благодаря оборонительным мерам Б.Хмельницкого и действиям московского правительства была создана пограничная оборонительная линия, которая на протяжении войны сдерживала турецко-татарскую агрессию со стороны крепости. Освещены взгляды польских историков относительно исторических событий указанного периода.

Висвітлено сторінки історії Лисогірського форту, побудованого в 1870-х рр., який увійшов до складу оборонного комплексу Київської фортеці. Зазначено, що ця непідступна та унікальна споруда була свідоцтвом зростання могутності Києва як важливого стратегічного пункту, що висунуло його на одне з провідних місць в історії розвитку європейської фортифікації. Наведено відомості про використання Лисогірського форту за радянських часів, розкрито його роль у подальшому житті Києва. Наголошено на необхідності входження форту до складу історико-архітектурного заповідника "Київська фортеця".

Проведено детальное рассмотрение фортификационных сооружений крепостного ансамбля Фуны XV ст. - ключевого военного объекта владений Феодоро, который в настоящий момент является одним из самых информативных и репрезентативных средневековых памятников Крыма. На основе сравнительного натурного и лабораторного исследования строительных остатков с археологическими данными определена последовательность и специфика возведения основных капитальных зданий ансамбля, реконструирована архитектоника отдельных полностью утраченных частей построек, подтверждена палеосейсмодислокация и уточнена дата ялтинского землятресения XV ст. Установлена степень зависимости фортификационных решений укрепления от военно-политической ситуации в регионе, геофизического фактора и местных строительных традиций.

Розглянуто проблеми вивчення, збереження та використання замків і фортець Західної України у контексті сучасних пам'ятко-охоронних реалій. Висвітлено основні моменти функціонування цих об'єктів та їх місце у системі пам'яток краю.

Розглянуто питання інженерної підготовки військових підрозділів на основі узагальнення матеріалів з інженерної підтримки бойових дій загальновійськових частин, підрозділів Державної спеціальної служби транспоту, враховано досвід АТО. Представлено фотографії, технічні характеристики інженерного обладнання та інформацію щодо інженерної підтримки підрозділів у ході виконання завдань за призначенням. Рекомендовано для курсантів, студентів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, Державної спеціальної служби транспорту та військових факультетів інших відомств, які вивчають навчальну дисципліну "Військова підготовка".