Проаналізовано Кримінальний кодекс України, який набрав чинності з 1 вересня 2001 р. Описано особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Наведено нормативно-правові акти, які повинні враховуватися у разі застосування статей Кодексу. Вміщено перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.

Подано науково-практичний коментар до Загальної частини Кримінального кодексу України. Розглянуто норми та теоретичні положення чинного кримінального законодавства. Увагу приділено видам і стадіям злочину, призначенню покарання, примусовим заходам медичного характеру та примусовому лікуванню, особливостям кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Приведен научно-практический комментарий к Общей части Криминального кодекса Украины. Рассмотрены нормы и теоретические положения действующего криминального законодательства. Уделено внимание видам и стадиям преступления, назначению наказания, принудительным мерам медицинского характера и принудительному лечению, особенностям криминальной ответственности и наказания несовершеннолетних.

Докладно прокоментовано Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ зі змінами станом на 5 березня 2018 р., з посиланнями більше ніж на тисячу нормативно-правових актів. Максимально деталізовано юридичні ознаки складу злочину, виокремлено наукову, практичну, інформаційну частини коментування. Надано посилання на нормативні джерела суміжних галузей законодавства, зокрема конституційного, адміністративного, фінансового, господарського, цивільного та земельного. Здійснено системно-структурний аналіз загальнотеоретичних і галузевих понять, розкрито системні зв'язки між кримінально-правовими інститутами, статтями (нормами, складами злочинів), вміщеними у Кримінальному кодексі України та в інших нормативно-правових актах. Конкретизовано правовий матеріал, визначено вид і структуру кримінально-правових норм, розмежовано окремі склади злочинів. Викладено аналіз кожної статті (частини, пункту статті) з наведенням відповідних дефініцій, виділенням у змісті кожної норми статті (яка містить дві або більше норм) окремих ознак і логічних зв'язків, тлумаченням ознак правових норм.