Без повного та всебічного дослідження жінки як соціальної та біологічної істоти, яка є одним з найважливіших соціальних груп суспільства, точне визначення її правового статусу, виявлення становища в суспільстві є доволі складним і навіть проблемним питанням. Зазначимо, що, на жаль, незважаючи на наукові та теоретичні дослідження у сфері прав і свобод жінок, а також доволі повне, з визначенням місця в міжнародному праві та у національних правових системах для забезпечення і захисту цих прав, дефініцію поняття "жінка" ще не сформульовано. Сьогодні виникла гостра потреба детально роз'яснити всі аспекти цього поняття. На підставі дослідження різних сфер людської життєдіяльності, правової концепції, враховуючи визначення, розглянуто статус жінки і пов'язані з цим питання.

Сьогодні інформаційно-технологічна галузь є однією з найбільш чоловічих та асиметричних на світовому ринку праці. Доведено факт наявності чоловіків на більш престижних і високооплачуваних посадах, у той час як жінки більше представлені в малоприбуткових секторах економіки (охорона здоров'я, освіта, соціальні послуги тощо). Мета роботи - дослідження стану гендерної нерівності в ІТ-сфері на ринку праці як України, так і світу за допомогою засобів моделювання. Проаналізовано сучасний стан гендерної сегрегації праці у сфері інформаційних технологій у світі та в Україні. Обгрунтовано актуальність дослідження процесу для функціонування компаній, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. З використанням статистичних даних найбільш технологічних компаній світу (Amazon, Microsoft та ін.) доведено, що середня частка жінок у компаніях складає 30 - 40 % від усіх працівників. Гендерна нерівність, як це було доведено, шкодить бізнесу компаній усіх країн світу. Заміна працівників-жінок, що звільняються через неможливість побудувати кар'єру, збільшує витрати для бізнесу та уповільнює діяльність окремих проектів та/або компанії в цілому. На теперішній час більшість великих міжнародних компаній свідомо сприймають необхідність досягнення гендерної рівноваги серед своїх працівників. Але попри численні заходи, що позитивно впливають на залучення жінок на ІТ-ринок, на світовому ринку праці наявні чинники, що посилюють гендерну дискримінацію, на що акцентовано у статті. Побудовано економіко-математичні моделі процесу з використанням множинної регресії з панельними даними. За допомогою відповідних критеріїв доведено якість побудованих моделей. Надано економічну інтерпретацію отриманих результатів. Описано перспективи подальших досліджень у даному напрямі.

Досліджено національне законодавство щодо врегулювання питання гендерної рівності з урахуванням міжнародних стандартів. Проаналізовано парламентську активність жінок в Україні та в закордонних країнах на різних етапах їх розвитку. Зроблено висновки з урахуванням позитивних надбань політичної діяльності жінок у світовому парламентаризмі.

Проаналізовано підходи органів конституційної юрисдикції різних держав щодо визначення та забезпечення принципу ґендерної рівності. Питання ґендерної рівності подано у більш широкому контексті значення принципів рівності та недискримінації в демократичному суспільстві. Основну увагу зосереджено на представленні практичних підходів, закладених у текстах основних рішень конституційних судів різних держав. Досліджено поняття рівності в його історичному та соціальному контекстах. Сформульовано основні підходи до теорії рівності в сучасному конституціоналізмі. Обґрунтовано концепції рівності в конституційному праві як парадигми, принципу, окремого права і складової інших конституційних прав і свобод. Зазначено, що ці сенси рівності складають єдину конституційну структуру, в основі якої лежить ціннісний порядок, за яким людська гідність, рівність і свобода визнаються найвищою цінністю. Здійснено спробу проаналізувати співвідношення рівності та недискримінації в їх теоретичній і практичній площині. Окрему увагу приділено практичному застосуванню принципу рівності і права на недискримінацію в ґендерному вимірі. Ґендерна рівність є невід'ємною складовою конституційної парадигми, тому багато конституційних питань, що на перший погляд є ґендерно нейтральними мають суттєвий ґендерний вимір. Розкрито поняття ґендеру як аналітичної категорії, як конституційної категорії. Проаналізовано питання ґендеру та демократії, зокрема в частині ґендерних квот.