Рассмотрено формирование основных принципов рекреационного строительства в новых социально-экономических условиях Украины, которая обладает уникальными природно-климатическими и этно-историческими возможностями. Отмечено, что аграрно-рекреационная среда является высококачественным рекреационным ресурсом, до сих пор в полной мере не исследованным и не востребованным обществом. Предложена методика учета и использования рекреационных ресурсов, дано обоснование приращения их за счет аграрных территорий без ущерба для сельскохозяйственного производства, приводится теоретическое обоснование агропарка как нового ландшафтно-рекреационного объекта.

Обоснована необходимость применения адаптивного подхода в управлении общественными процессами воспроизводства. Предложено рассмотреть территориальное развитие как адаптивную систему. Дана характеристика адаптации с позиции возможности трансформации биологического понятия в географическое. Раскрыто определение понятия "социально-экономическая адаптация". Предложены принципы отраслевой и территориальной адаптации. Рассмотрен механизм адаптации социально-экономических систем в рекреационных районах, где адаптером выступает рекреационный процесс, имеющий ярко выраженную биосоциальную структуру и обладающий эффектом мультипликатора.

Рассматривается актуальность макрорегионализации Украины как независимого государства. Выделяются две группы научных проблем макрорегионализации: теоретико-методологическая и практически-конструктивная. Анализируется сущность макрорегиона в современных условиях. Выявлены новые аспекты принципов специализации, комплексности, единства районирования и территориально-административного устройства, определяющей роли крупных индустриально-культурных центров.

Исследованы особенности развития строительного комплекса Украины в современных условиях. Рассмотрены основные черты инвестиционной политики государства как важного фактора строительной деятельности. Охарактеризована отраслевая и территориальная структура основных звеньев строительного комплекса - строительной индустрии и промышленности строительных материалов. Освещены вопросы развития областных строительных комплексов в новых экономических условиях и проведена их общественно-географическая типизация. Определены перспективные направления развития строительного комплекса Украины.

Детально розглядаються базові категорії та поняття економічної і соціальної географії. Висвітлюється технологія застосування різноманітних (картографічного, математичного, статистичного) методів дослідження, способи розв'язання економіко-географічних задач, методичні підходи до виокремлення районів та елементів територіальної структури господарств тощо.

Висвітлено науковий статус соціальної географії, об'єкт і предмет дослідження, функції та завдання. Розкрито процес становлення і розвитку соціальної географії у світі та Україні. Викладено теоретичні засади сучасного розуміння географічного і соціального просторів, територіальної організації людського суспільства. Розглянуто основні методологічні принципи соціально-географічних досліджень, їх види і типи, методи інформаційного забезпечення та аналізу емпіричних даних. Значну увагу приділено географії соціально-демографічного розвитку. Проаналізовано питання урбанізації як географічного процесу, її етапи, еволюцію та тенденції розвитку.

Наведено результати досліджень з географії України і тих суміжних територій, на яких проживає українська діаспора. Розглянуто географічні особливості міграційних процесів сільського населення Львівщини, Східної Галичини, проблеми становлення географії релігії в Україні, цільового використання та охорони природно-рекреаційного потенціалу Передкарпаття. Висвітлено територіальні особливості динаміки чисельності релігійних організацій у державі тощо.

Розглянуто географічні аспекти екологічної безпеки, конструктивно-географічні засади оптимізації природокористування. Проаналізовано проблеми використання, відтворення й охорони природних ресурсів, а також історико-географічні, соціально-економічні питання географії.

Дан общий взгляд на проблему устойчивого развития в странах переходной экономики, рассматриваются цели, возможности и механизмы устойчивого развития на разных уровнях природно-социальных систем, соотношение экологической политики и экологической безопасности, анализируются особенности глобального и региональных аспектов перехода к устойчивому развитию и модели развития горных районов в этом контексте. Излагаются общие проблемы географии и географического образования на рубеже ХХ-ХХІ вв.

Розглянуто питання розвитку промисловості, сільського господарства, сфери послуг, зовнішньоекономічної діяльності Волині на межі тисячоліть. Проведено асоціативний аналіз інтегрального потенціалу економіко-географічного положення точкових елементів територіальних структур. Проаналізовано роль освіти в економічному зростанні країн Південно-Східної та Східної Азії. Значну увагу приділено соціальним проблемам молоді Франції, а також діяльності світових культурно-релігійних центрів.

Визначено предмет і об'єкт дослідження географії будівельної індустрії у господарському комплексі, обгрунтовано теоретичні основи та підходи до вивчення галузі. На прикладі України вивчено основні природні та соціально-економічні чинники формування структурної організації будівельної індустрії, проблеми та перспективи розвитку.

Розглянуто сутність, роль і місце паливно-енергетичного комплексу в господарському комплексі України. Розкрито структуру та особливості формування балансу галузі. Висвітлено географію паливної промисловості та електроенергетики, проблеми та перспективи їх розвитку.

Розглянуто сучасний стан, проблеми і перспективи соціально-економічного розвитку Республіки Польщі, її природу, населення, промисловість, сільське господарство, транспорт, сферу послуг, зовнішньоекономічну діяльність, регіональну та зовнішню політику.

Рассмотрены содержание и функции понятия геодемографического процесса. Определены в первом приближении его главные признаки, а также основные характеристики его траектории. Сделана первая попытка типизации геодемографических процессов, предложена их таксономия, приведены варианты систематики геодемографических процессов, исходя из этих характеристик.

Рассмотрено новое научное направление - геологистика, которое формируется на стыке логистики и общественной географии. Объектом его изучения являются товарно-информационно-финансовые потоки в сферах производства и обращения. Выделено базовый объект исследования - товарные потоки, включающие материальные потоки (потоки товарно-материальных ценностей) и потоки услуг (потоки товарно-нематериальных ценностей). Определен предмет изучения - территориальная организация логистических потоков и систем. Раскрыта сущность метода исследований - геологистического инжиниринга (территориально-экологического конструирования логических систем) и его составных частей. Проведена классификация потоков и показаны территориальные аспекты логистических потоков - материального, сервисного информационного, финансового. Обоснована целесообразность введения геологистики в учебные планы вузовской подготовки специалистов по экономической и социальной географии, рекреационной географии и менеджеров туризма, страноведов.

Предложен количественный показатель исторических процессов заселения - потенциал очередности заселения (ПОЗ). Установлена регрессионная зависимость между ретроспективными количественными показателями заселения территории и ее морфометрическими (абсолютная и относительная высота размещения поселений) и социальными ("мера столичности") характеристиками. Определены отклонения между эмпирическим и фактическим ПОЗ.

Отражается основное содержание курса лекций по развитию и размещению производительных сил Украины и их эффективного использования в отдельно взятом регионе. Дан анализ и осуществлена оценка производительных сил Днепропетровской области как основной составляющей экономической системы промышленного Приднепровья. Охарактеризовано взаимодействие и тенденции развития основных его ресурсов: природных, трудовых, материально-технических, финансовых и предпринимательских, как комплексных составляющих производительных сил.

Рассмотрены основные методологические подходы, которые были разработаны в отделе региональных эколого-географических проблем и географии транспорта, и использовались при исследовании различных проблем окружающей среды и развития Украины в конце XX ст. Акцентировано внимание на вопросах анализа землепользования, развития транспортной системы и ее взаимодействия с окружающей средой, проблемах сохранения лесов и устойчивого лесопользования, социально-экономических последствиях Чернобыльской катастрофы и других возможных и реально существующих антропогенных нарушениях окружающей среды.

Представлено результати дослідження природних умов, агропромислового і рекреаційного комплексів. Розглядаються територіальні відмінності демографічних процесів в Україні, основні аспекти спеціалізації фермерських господарств, а також умови і чинники формування тваринницько-промислового комплексу Тернопільської області. Проведена оцінка впливу природних ресурсів на структуру господарського комплексу області. Запропоновано досвід дослідження процесів забруднення повітря у великому місті та визначено зв'язок територіальної структури господарства і стану навколишнього середовища тощо.

Розглянуто широке коло проблем щодо підвищення рівня ефективності використання усіх природних ресурсів на територіях України. Висвітлено екологічні аспекти раціональної промислової та науково-технічної політики держави з питань підвищення якості навколишнього природного середовища, а також можливі засоби інвестиційної підтримки її реалізації. Визначено напрями розвитку економіко-правових обгрунтувань підвищення техногенно-екологічної безпеки у зв'язку з подальшим функціонуванням потенційно небезпечного виробництва.