Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)5-2 + У03(4УКР)503.2

Рубрики:

Історія

Економічна історія (Історія господарства)

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито основні критерії визначення понять "бідняк", "середняк" і "заможний", які використовуються дослідниками економічної історії для визначення соціальної структури селянства на тому чи іншому етапі його розвитку. Встановлено, що рівень добробуту селянської родини знаходився у прямій залежності від того регіону, на території якого функціонувало те чи інше дрібнотоварне господарство.

Комплексно проаналізовано діяльність земських установ Лівобережної України в галузі сільського господарства у другій половині XIX - на початку XX ст. Увагу приділено формуванню бюджету органів місцевого самоврядування та фінансуванню економічних і сільськогосподарських потреб населення. Розглянуто заходи земств з пропаганди передових методів господарювання, зокрема, організацію сільськогосподарських шкіл, курсів, лекцій, виставок, дослідних полів і ділянок. Висвітлено участь земських установ у формуванні кредитної кооперації, дрібних сільськогосподарських товариств, прокатних пунктів. Відзначено співпрацю між повітовими та губернськими земствами, а також ставлення уряду до діяльності органів місцевого самоврядування.

На основі маловідомих джерел висвітлено формування й еволюцію українського земельного ринку другої половини XIX - початку XX ст. Розкрито соціально-економічні передумови виникнення земельного ринку в Україні. Надано періодизацію цього процесу, визначено його особливості у різних регіонах України. Наведено інформацію про основні категорії приватних земельних власників, які умовно поділяються на фізичних (дворян, селян-власників, козаків, колоністів) та юридичних (сільські громади, торгові товариства, банки, управління залізниць), а також характеристику кожної з названих груп.

На основании малоизвестных источников освещены формирование и эволюция украинского земельного рынка второй половины XIX - начала XX ст. Раскрыты социально-экономические предпосылки возникновения земельного рынка в Украине. Дана периодизация этого процесса, определены его особенности в разных регионах Украины. Приведена информация об основных категориях частных землевладельцев, которые условно разделяются на физических (дворян, крестьян-собственников, казаков, колонистов) и юридических (крестьянские общества, торговые товарищества, банки, управления железных дорог), а также характеристика каждой из названных групп.

Досліджено виникнення та функціонування земельного ринку в Україні 1860-х рр. - початку ХХ ст. Підсумовано наслідки наукової діяльності кількох поколінь вітчизняних і зарубіжних істориків та економістів, які у тій чи іншій мірі звертались до проблем земельного ринку. Висвітлено особливості його функціонування в Україні на рівні окремих її районів і губерній. Вивчено еволюційні процеси у ринково-поземельних відносинах після скасування кріпосного права. Розглянуто земельний ринок як важливу складову процесу заміни станового феодального землеволодіння безстановим, демократичним землеволодінням, головним чином через купівлю-продаж землі на ринку. Визначено умовні етапи еволюції ринково-поземельних відносин в Україні, кожен з яких відповідає певному періоду функціонування земельного ринку в його закономірностях та особливостях розвитку. Проаналізовано участь у ринково-поземельних операціях представників окремих верств і категорій земельних власників, як особистих, так і колективних. Охарактеризовано найбільш активних рушіїв процесу еволюції земельного ринку в Україні протягом другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Проаналізовано особливості розвитку сільського господарства України та його інтеграції в світовий продовольчий ринок у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Описано структуру землеробства і тваринництва у пореформену добу, визначено обсяги світових та українських продовольчих ресурсів у взаємозв'язку з потребами країн Західної Європи та Близького Сходу. Висвітлено здобутки українських господарств в експорті збіжжя та іншої аграрної продукції, а також розкрито причини, що гальмували розвиток вивізної торгівлі та призводили до фінансових втрат вітчизняних виробників.

Розглянуто питання теорії, історії та практики українського кооперативного руху другої половини XIX - початку XX ст. Охарактеризовано процес становлення сільської кооперації, яка посідала домінуюче місце у дорадянський час. Висвітлено роль кооперативних організацій в процесі зміцнення ринкових відносин на селі. Увагу приділено питанням теорії організації споживчих, сільськогосподарських, кредитних кооперацій і їх об'єднань.

Рассмотрены вопросы теории, истории и практики украинского кооперативного движения второй половины XIX - начала XX вв. Охарактеризован процесс становления сельской кооперации, занимавшей доминирующее место в досоветское время. Освещена роль кооперативных организаций в процессе укрепления рыночных отношений в деревне. Уделено внимание вопросам теории организации потребительских, сельскохозяйственных, кредитных коопераций и их объединений.

Проведено комплексне дослідження розвитку громадсько-політичної думки з аграрного питання у Наддніпрянській Україні наприкінці XIX - на початку XX ст. Простежено еволюцію та розвиток програм українських соціалістичних партій щодо врегулювання аграрних відносин. Охарактеризовано ідеологічні засади ліберально-демократичної течії в українському громадянсько-політичному русі, розкрито зміст аграрних програм її представників. Вивчено погляд українських націоналістів на аграрне питання у досліджуваний період. Проаналізовано роль і значення у вирішенні аграрного питання окремих громадсько-політичних діячів, що перебували поза партіями (членів "Братерства Тарасівців" і Загальної української організації).

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)0-201 + У03(4УКР)503.2

Рубрики:

Історія

Економічна історія (Історія господарства)

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 27 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено документи фондів Центрального Державного історичного архіву у м. Києві та Державних архівів Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей. Використані джерела дозволили з'ясувати особливості соціально-економічного розвитку трьох українських губерній (Подільської, Київської, Волинської). Цей регіон відрізнявся від губерній Лівобережжя та Півдня України, як історією свого попереднього розвитку, так і географічно-кліматичними умовами, національним та соціальним складом населення, рівнем економічного розвитку та політичними процесами, які відбувалися на його теренах. Усі ці фактори зумовили особливості аграрних відносин та політико-правового регулювання економічної діяльності. Встановлено, що у досліджуваних губерніях провідну роль в інтенсифікації та нарощуванні виробництва у другій половині XIX - на початку XX ст. займали сільські підприємці - поміщики, купці, заможні селяни, чисельність яких зростала. Найбільш доцільним і вигідним було вирощування і переробка зернових культур, цукрових буряків, картоплі і хмелю.

Охарактеризовано кредитну інфраструктуру сільського господарства України за умов аграрних реформ другої половини XIX - початку XX ст., яка складалась із таких елементів, як сільські допоміжні ощадні каси, сільські банки, з ощадно-позичкових та кредитних товариств, а також земських кас дрібного кредиту. Установлено, що основну масу кредитних ресурсів надавав великим землевласникам Дворянський банк, тоді як акціонерні іпотечні й Селянський поземельний та Державний банки відігравали у цьому відношенні значно меншу роль. Розглянуто такі види кредиту, як урядові позички на сільськогосподарське поліпшення та облаштування господарств фермерського типу під час столипінської аграрної реформи.

Наявний інтелектуальний спадок видатного громадського діяча, мецената та публіциста Євгена Харлампійовича Чикаленка (1861 - 1929) дозволив провести контекст-аналіз оригінального за змістом та формою оприлюднення видання "Розмова про сільське хазяйство" (1897, Одеса, перевидання в 1910 - 1912, Санкт-Петербург) у п'яти книжках. Воно підготовлене на основі власного досвіду господарювання у формі діалогу із співбесідником. Підкреслено, що "Розмови..." за своїм значенням вийшли за межі аграрного сектору, набули загальноісторичного значення, оскільки виявляли популяризаторську та просвітницьку домінанти внутрішньої сутності Є. Чикаленка; його бажання допомогти своєму народу не тільки матеріально, але й думкою, порадою та дією. Водночас, вони сприйняті як конструктивне та продуктивне джерело з історії України, відомостей про розвиток економіки, шляхи сполучення, якими вивозили зерно та іншу сільгосппродукцію на експорт. Ввозилися високопродуктивні породи коней, великої рогатої худоби, овець і свиней, а також сорти рослин. У підсумку варто підкреслити, що "Розмови..." сприйняті як джерело відомостей про "матеріальну тканину нашої історії".