В непосредственной связи с Пактом о ненападении между СССР и Германией исследованы вопросы коммерческого пакта - советско-германского торгово-кредитного соглашения от 19 августа 1939 г. Раскрыта эволюция соответствующих переговоров, содержание соглашения, характер и результаты его выполнения.

Однією з головних детермінант великих соціально-економічних циклів в СРСР є науково-технічний чинник. Система планування, за винятком періодів пертурбаційних воєнних і політичних подій, дозволяла знаходити форми розв'язання соціально-економічних суперечностей як локального, так і загальноекономічного характеру, що давало можливість уникати ендогенних періодичних соціально-економічних криз. Динаміка щорічних темпів приросту промислового виробництва і середньорічних темпів приросту валового суспільного продукту свідчить, що радянській плановій економіці притаманно чергування періодів зниження темпів розвитку і періодів їх підвищення. На соціально-економічні цикли суспільного відтворення в СРСР справляла вплив зовнішня економічна кон'юнктура. Індустріалізація і післявоєнна модернізація зумовили тривалу підвищувальну тенденцію в економіці, що змінилася наприкінці 1970-х років знижувальною. Структурні диспропорції, вади системи планування, а головне і згортання модернізаційних процесів, що позначилися в 1970-і роки, спричинили загальне згасання темпів соціально-економічного розвитку СРСР.

Проведено комплексне наукове дослідження системи радянського соцстраху у 1922 - 1933 рр. Окреслено економічні, політичні та соціальні умови, в яких формувалася мережа органів соціального страхування, її можливості та перспективи розвитку. Розкрито організаційно-функціональну побудову союзних, республіканських та галузевих органів соціального страхування. Розглянуто особливості територіально-галузевого устрою системи соціального страхування. Відображено ідеологічне підгрунтя радянського інституту соціального страхування. Простежено основні напрями та форми підготовки кадрового складу страхових органів. Охарактеризовано просвітницькі та пропагандистські заходи в галузі соцстраху. Вивчено особливості страхування робітників радянських установ і підприємств за кордоном. Шляхом аналізу бюджетних показників досліджено фінансову складову соціального страхування. Виявлено провідні тенденції у сфері планування союзного та республіканських страхових бюджетів, а також перерозподілу в їх межах основних статей прибутків і видатків. Звернено увагу на взаємовідносини органів соціального страхування та фінансових установ, в яких зберігалися страхові кошти. Розкрито механізми формування страхових фондів і визначення страхових тарифів.

Проаналізовано причини проведення концесійної політики у СРСР, умови й обставини процесу залучення іноземного капіталу в радянську економіку на концесійній основі, ставлення вищого партійно-державного керівництва до концесій. Досліджено етапи концесійної політики радянського уряду, її соціально-економічне значення. Розглянуто економічне становище радянської країни напередодні прийняття Декрету про концесії та погляди більшовиків на концесійну політику. Викладено зовнішньополітичний аспект концесійної політики радянського уряду.

Проанализирована такая важная составляющая сотрудничества стран антигитлеровской коалиции, как экономические отношения, в основе которых лежали поставки по ленд-лизу между США и СССР с 1941 по 1945 годы. Рассмотрены в историческом аспекте процесс формирования двусторонних отношений, первые шаги по налаживанию военной помощи, периоды и интенсивность поставок в рамках протокола, маршруты движения товарных потоков, проблемы сторон при выполнении обязательств. Приведены многочисленные цифровые показатели, наглядно демонстрирующие решающую роль экономики СССР в обеспечении своей армии военными материалами и ценность поставок отдельных видов военно-технической продукции.

Показано, що гібридний планово-бюрократично-ринковий характер економіки СРСР зумовив формування специфічної соціально-класової структури, в якій важливу роль відігравали буржуазно-підприємницькі групи "штовхачів" та "цеховиків", тісно пов'язані з певною частиною радянської бюрократії. Специфічні інтереси буржуазно-підприємницького класу відігравали важливу роль у динаміці соціально-політичних змін. Спроба Хрущова обмежити сферу товарно-грошових відносин та приборкати тіньову економіку обернулася саботажем з боку буржуазного класу та пов'язаних зним кіл торгово-розподільчої бюрократії, що, в свою чергу, спричинило протести з боку робітництва, спрямовані насамперед проти вищого керівництва. Вони були придушені силою, а вищі ешелони радянської бюрократії пішли на альянс із буржуазно-підприємницьким класом, послабивши відповідальність за "економічні злочини" та розширивши господарські повноваження галузевих бюрократичних структур, відмовившись відповідно від планів обмеження сфери товарно-грошових відносин і впровадження єдиної прозорої системи демократичного централізованого планування. Ці рішення призвели до ослаблення підтримки бюрократії широкими колами робітничого класу і спонукали робітництво наприкінці 80-х до підтримки буржуазних класів у їх прагненні до повної реставрації капіталізму.

Проаналізовано й узагальнено погляди зарубіжних і українських авторів на розвиток економіки СРСР. Головним фактором статичності економіки радянського типу була відсутність самоорганізації та саморегулювання. Інститути, які забезпечують саморегулювання економіки, не створені й протягом 23-х років незалежності України. Відсутність стимулів до напруженої праці робила участь людини у виробничому процесі малоефективною. У той момент, коли роль знання як фактора розвитку невідчужуваного від нього носія зросла, економіка виявилася не здатною до розвитку.

Розглянуто історію сільськогосподарської концесії республіканського значення "Крупп-Манич" у Ростовській області СРСР у 1920 - 30-х роках. Підкреслено, що радянський уряд був зацікавлений у співпраці з Німеччиною. Показано, що концесійне підприємство пережило декілька етапів розвитку, долало різноманітні труднощі в роботі, припинило своє існування в умовах згортання нової економічної політики. Значення концесії полягало в залученні європейського агрономічного та зоотехнічного досвіду, створенні бази для подальшого розвитку вівчарства в регіоні.

Розкрито зв'язок між особливостями радянської економічної моделі, створеної Сталіним, та поширенням неформальних практик в СРСР. Висвітлено головні фактори, що вели до "тінізації": висока залежність економічних процесів від рішень політичного керівництва країни, дефіцит товарів та послуг, проблема мотивації. Обгрунтовано тезу про масове розповсюдження в пізньорадянському суспільстві цінностей та практик, відмінних від офіційно декларованих.

Висвітлено науково-ідеологічні проблеми розвитку системного прогнозування в економіці. Розглянуто результати впровадження нової концепції постіндустріального буття у таку сферу людської діяльності як агропромислове виробництво. Неформальні параметри ампліфікації ризиків в АПК запропоновано визнати ключовими управлінськими параметрами в системі державного прогнозування та планування. Обгрунтовано структурну модель та принципи узгодження систем макро- та мікроекономічного прогнозування та планування.