Розглянуто релігійно-міфологічні вірування давніх мешканців території України з найдавніших часів до хрещення Русі на підставі використання даних різних наук - археології, порівняльно-історичного мовознавства, релігієзнавства, поданих в єдності на грунті загального розуміння етноісторичного процесу, що мав місце на українських землях за часів давнини та раннього середньовіччя. Дослідження проведено в широкому світовому контексті, у порівнянні з віруваннями багатьох інших народів (землеробів Південно-Східної Європи, мисливців і рибалок Центрально-Східної Європи) та з урахуванням останніх досліджень.

Розглянуто предмет, функції та роль релігії в етнічних процесах. Проаналізовано етнічне та релігійне в реаліях і думці Київської Русі, релігійні основи національного єднання українського народу, церкву як національний феномен. Особливу увагу приділено етнорелігійним проблемам в українській суспільній думці. Охарактеризовано діяльність у даному контексті відомих українських діячів - П.Могили, А.Шептицького, Й.Сліпого, І.Огієнка, М.Драгоманова, О.Потебні, І.Франка.

Представлено спробу узагальнюючого аналізу такого складного й багатогранного явища, як національна ідеологія (особливо - її міфологічні аспекти) й увесь комплекс так званої "громадянської релігії" українського суспільства XIX-ХХ століть - періоду, коли розгорталися процеси формування сучасної української нації. Розглядаються аспекти міфологічного в українській культурі, шляхи зародження та формування національної міфології. Дано опис радянської міфології в Україні (від пролетарського месіанізму до "радянського націоналізму"). Визначено сучасні пострадянські міфології: державництво, популізм, лівий консерватизм, окциденталізм.

Проаналізовано основні аспекти української культури від її витоків до прийняття християнства. Розглянуто питання прадавньої релігії та міфів наших предків. Приділено увагу особливостям культу природи, ритуалів, східнослов'янського релігійного календаря та святилищ.

Проанализированы основные аспекты украинской культуры от ее истоков до принятия христианства. Рассмотрены вопросы древней религии и мифов наших предков. Уделено внимание особенностям культа природы, ритуалов, восточнославянского религиозного календаря и святилищ.

Проаналізовано особливості обрядів викликання та зупинення дощу, що свідчать про наявність у буковинських румунів певної системи, яка складалася з кількох компонентів: "Калояна" і "Папаруде", що були розповсюджені майже на всій території проживання румунів на Буковині; комплексу обрядів, які виконували "соломонарі" та "контрсоломонарі"; сукупності індивідуальних (більш простих) обрядів, яких незмінно дотримувалися прості селяни; обрядів, приурочених до певних календарних свят. Обгрунтовано дохристиянське походження цих обрядів, які впродовж століть зайняли у землеробському календарі позицію згідно з їх функціональною необхідністю.

Проанализированы особенности обрядов вызывания и прекращения дождя, которые свидетельствуют о наличии у буковинских румынов определенной системы, состоящей из нескольких компонентов: "Калояна" и "Папаруде", распространенных почти на всей территории проживания румынов на Буковине; комплекса обрядов, исполнявшихся "соломонарями" и "контрсоломонарями"; совокупности индивидуальных (более простых) обрядов, которых неизменно придерживались простые крестьяне; обрядов, приуроченных к определенным календарным праздникам. Обосновано дохристианское происхождение этих обрядов, на протяжении столетий занявших в земледельческом календаре позицию соответственно с их функциональной необходимостью.

На основі текстів голосінь, з використанням логіко-графічного методу розкрито уявлення прадавніх українців про "той світ", шляхи повернення з нього та можливі варіанти перевтілення. Висвітлено погляди дослідників В.Данилова, Н.Велецької, В.Борисенко, О.Фрейденберг, Б.Рибакова, І.Коваль-Фучило щодо вказаних питань.

На основании текстов причитаний, с использованием логико-графического метода раскрыты представления древних украинцев о "том мире", пути возвращения из него и возможные варианты перевоплощения. Освещены взгляды исследователей В.Данилова, Н.Велецкой, В.Борисенко, О.Фрейденберг, Б.Рыбакова, И.Коваль-Фучило относительно указанных вопросов.

Розглянуто проблеми виникнення та розвитку Всесвіту, утворення Землі та материків, різноманітні теорії становлення людини та генезис її духовної культури. Описано мови світу, викладено основні гіпотези про їх походження. Запропоновано сучасну класифікацію людських рас, розглянуто теорії виникнення та розвитку етносів. Висвітлено загальні релігійно-міфологічні уявлення давніх народів, а також релігії екваторіальних і монголоїдних етносів.

Рассмотрены проблемы возникновения и развития Вселенной, образования Земли и материков, различные теории становления человека и генезис его духовной культуры. Описаны языки мира, изложены основные гипотезы об их происхождении. Предложена современная классификация человеческих рас, рассмотрены теории возникновения и развития этносов. Освещены общие религиозно-мифологические представления древних народов, а также религии экваториальных и монголоидных этносов.

Розглянуто коляди наївного і драматичного типу, їх характер і культурне значення, елементи націоналізації в них. Наведено описи атрибутів різдвяних свят: вертепу, зірки, шопки. Досліджено питання популяризації вертепу. Зазначено, що український вертеп і коляда вертепного характеру мають спільні риси у формі й обставинах.

Рассмотрены колядки наивного и драматического типа, их характер и культурное значение, элементы национализации в них. Приведены описания атрибутов рождественских праздников: вертепа, звезды, шопки. Исследованы вопросы популяризации вертепа. Отмечено, что украинский вертеп и коляда вертепного характера имеют общие черты в форме и обстоятельствах.

Проведено порівняльно-типологічний аналіз демонологічної та ритуальної сфер народної традиційної культури. Виявлено характерні риси найбільш відомих та поширених образів слов'янської традиційної культури, пов'язаних спільними онтогенетичними витоками - демонологічної істоти Мари та обрядового дерева (чи ляльки) Марени. Визначено семантику та генезис цих образів, їх своєрідність, описано атрибути весняно-літніх ритуалів.

Висвітлено історію пошанування Пречистої, яке зародилося на початку існування християнства, але тільки від V ст. її визнала церква. Зазначено, що образ Богородиці часто зустрічається в українських колядках, переважно наділений якостями дбайливої матері для Свого Сина, заступниці усіх грішників.

Освещена история чествования Пречистой, которое зародилось в начале существования христианства, но только с V ст. ее признала церковь. Указано, что образ Богородицы часто встречается в украинских колядках, преимущественно наделен качествами доброй, заботливой матери для Своего Сына, защитницы всех грешников.

Проаналізовано словесні фольклорні твори, що збереглися у Погорілівці з давніх часів. Основну увагу приділено дослідженню міфології, магії, календарно- та родинно-обрядової творчості, в яких збереглися елементи поганських культів - астрального, рослинного, культу води, хліба та зернових культур.

Проанализированы словесные фольклорные произведения, сохранившиеся в Погореловке с давних времен. Основное внимание уделено исследованию мифологии, магии, календарно- и семейно-обрядового творчества, в которых сохранились элементы поганских культов - астрального, растительного, культа воды, хлеба и зерновых культур.

Охарактеризовано напрями дослідження релігії в Угорщині, які доповнюють один одного: дослідження проторелігії або міфології, що включає спроби реконструювання дохристиянської релігії угорців; дослідження народних вірувань (не лише релігійних), яке зосереджується на синхронічному та діахронічному аспектах; порівняльне вивчення релігії, яке розпочалося у ХІХ ст., використовує феноменологічний підхід до релігійних явищ і намагається об'єднати релігієзнавчі науки - історію, соціологію, етнологію релігії. Етнологія релігії збирає та інтерпретує світську християнську релігійність в Угорщині з етнологічної, фольклористичної, культурної та історично-антропологічної точок зору. Наведено відомості про угорські релігійно-етнологічні дослідження у сусідніх країнах, а також про університетську освіту в галузі релігійної етнології.

Охарактеризованы направления исследования религии в Венгрии, которые дополняют друг друга: исследование проторелигии или мифологии, включающее попытки реконструкции дохристианской религии венгров; исследование народных верований (не только религиозных), которое сосредоточено на синхроничном и диахроничном аспектах; сравнительное изучение религии, начавшееся в ХІХ ст., использует феноменологический подход к религиозным явлениям и пытается объединить религиеведческие науки - историю, социологию, этнологию религии; этнология религии собирает и интерпретирует светскую христианскую религиозность в Венгрии с этнологической, фольклористической, культурной и историко-антропологической точек зрения. Представлены сведения о венгерских религиозно-этнологических исследованиях в соседствующих странах, а также об университетском образовании в сфере религиозной этнологии.

Розкрито суть філософських понять, пов'язаних з духовно-культурним феноменом етнорелігійного ренесансу. Висвітлено сучасні ідеологічні та духовні засади процесу відродження етнічних релігій (витоків язичництва) у країнах Європи. Розглянуто засади Консервативної революції та Традиціоналізму як предтечі ідеї повернення до власних природних релігійних систем. Визначено риси релігійних систем, зокрема, природності та штучності, політеїзму та монотеїзму. Охарактеризовано видатних постатей українського етнорелігійного ренесансу в європейському контексті.

Раскрыта сущность понятий, связанных с духовно-культурным феноменом этнорелигиозного ренесанса. Освещены современные идеологические и духовные основы процесса возрождения этнических религий (истоков язычества) в странах Европы. Рассмотрены основы Консервативной революции и Традиционализма как предпосылки идеи возвращения к собственным природным религиозным системам. Определены черты религиозных систем, в частности, природности и искусственности, политеизма и монотеизма. Охарактеризованы выдающиеся личности этнорелигиозного ренессанса в европейском контексте.

Обгрунтовано непересічну значимість народних звичаїв та обрядів, пов'язаних з календарем. Доведено, що кількаразові зміни літочислення протягом двох останніх тисячоліть зруйнували основи природного астрономічного календаря, за яким жили давні предки. Вперше в Україні порушено проблему реконструкції дохристиянського календаря Київської Русі. Проведено дослідження міфології українського народу як способу пізнання істини. Викладено теоретичні положення родової логіки, що обумовлює шляхи осягнення етнічного ідеалу. Наведено відомості про символіку священного, зокрема розглянуто найдавніші знаки-символи в Україні та дерево життя. Представлено матеріали про використання священних символів в обрядах та звичаях.

Обоснована существенная значимость народных обычаев и обрядов, связанных с календарем. Доказано, что многоразовые изменения летоисчисления на протяжении двух последних тысячелетий уничтожили основы природного астрономического календаря, по которому жили давние предки. Впервые в Украине рассмотрена проблема реконструкции дохристианского календаря Киевской Русси. Проведено исследование мифологии украинского народа как способа познания истины. Изложены теоретические положения родовой логики, обуславливающей пути постижения этнического идеала. Приведены сведения о символике священного, в частности рассмотрены наидревнешие знаки-символы в Украине и дерево жизни. Представлены материлы об использовании священных символов в обрядах и обычаях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т597.6/9 + Щ146.56

Рубрики:

Етнографія - Релігія. Вірування

Іконопис

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено цикл різдвяних свят, який розпочинається у перший день адвента і триває до Водохреща (6-го січня) і включає в себе багаті традиціями знаменні дні: день Міклоша (6 грудня), день Люци (13 грудня), день Адама - Єви (24 грудня), день Різдва (25 грудня), день Іштвана (26 грудня), день Яноша (27 грудня), день святих дітей (28 грудня), день Сильвестра (31 грудня), Новий рік (1 січня) і Водохреща (6 січня).

Освещен цикл рождественских праздников, который начинается в первый день адвента и продолжается до Крещения (6-го января) и включает в себя богатые традициями знаменательные дни: день Миклоша (6 декабря), день Люцы (13 декабря), день Адама - Евы (24 декабря), день Рождества (25 декабря), день Иштвана (26 декабря), день Яноша (27 декабря), день святых детей (28 декабря), день Сильвестра (31 декабря), Новый год (1 января) и Крещение (6 января).

Індекс рубрикатора НБУВ: Т597.6/9 + Т52(23=УКР3А/Я)-7

Рубрики:

Етнографія - Релігія. Вірування

Етнографія сучасних народів

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто зміни, яких зазнала слов'янська культура на стику двох релігійних систем - язичницької та християнської. Зазначено, що трансформаційні зрушення у народних традиціях стосувалися безпосередньо обрядової сфери, а ці нашарування історичної минувшини найповніше зберегла саме календарна обрядовість. Проаналізовано обрядові коди християнських і язичницьких (за реконструкцією) свят річного календарного циклу, виявлено помітну схожість ряду їх структурних складових. Висвітлено процес передачі культурних традицій етносу наступним поколінням.

Рассмотрены изменения, постигшие славянскую культуру на стыке двух религиозных систем - языческой и христианской. Указано, что трансформационные сдвиги в народных традициях касались непосредственно обрядовой сферы, а эти наслоения исторического прошлого полнее сохранила именно календарная обрядовость. Проанализированы обрядовые коды христианских и языческих (по реконструкции) праздников годового календарного цикла, выявлено заметное сходство ряда их структурных составных. Освещен процесс передачи культурных традиций этноса следующим поколениям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т597.6/9

Рубрики:

Етнографія - Релігія. Вірування

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено місце дерев і квітів у слов'янській традиції. Увагу приділено окремим язичницьким і культурним традиціям, релігійним поглядам, науковим тлумаченням щодо представників рослинного світу.

Освещено место деревьев и цветов в славянской традиции. Внимание уделено некоторым языческим и культурным традициям, религиозным взглядам, научным толкованиям о представителях растительного мира.