Досліджено процес розвитку селянського руху в Лівобережній Україні у визначених хронологічних межах. Проаналізовано фактори, що вплинули на його зростання, визначено масштаби аграрного руху. Висвітлено соціальну спрямованість селянських виступів, вказано на основні форми боротьби селянства, розкрито значення селянських комітетів у аграрному русі та земельних перетвореннях на селі.

Исследован процес развития крестьянского движения в Левобережной Украине в определенных хронологических периодах. Проанализированы факторы, повлиявшие на его рост, определены масштабы аграрного движения. Освещена социальная направленность крестьянских выступлений, указаны основные формы борьбы крестьянства, раскрыто значение крестьянских комитетов в аграрном движении и земельных преобразований на селе.

Розкрито найхарактерніші форми й особливості селянського руху в Україні доби Центральної Ради у березні 1917 - квітні 1918 рр. Розкрито участь селянських мас у національно-визвольному русі за надання Україні широкої національної територіальної автономії у складі Російської демократичної республіки. Розглянуто боротьбу українського селянства за ліквідацію великого приватновласницького землеволодіння та зрівняльний розподіл його за трудовою чи споживчою нормами. Висвітлено проблему організації громадського обробітку землі, перехід селян від мирних форм боротьби до прямого захоплення великих приватновласницьких маєтків, економій та фільварків, відчуження земельних угідь церкви, монастирів, а подекуди земельних лишків найзаможнішого селянства.

Розглянуто процес нагромадження знань про селянський повстанський рух в Україні 1917 - 1921 рр. Простежено зародження історіографії селянського повстанського руху за проблемно-хронологічною схемою, здійснено її узагальнення та з’ясовано повноту висвітлення проблеми. Систематизовано та класифіковано основні групи історіографічних джерел з історії селянського повстанського руху 1917 - 1921 рр. Опираючись на історіографічні джерела, в роботі визначено основні історіографічні періоди дослідження та висвітлення селянського повстанства зазначеного періоду. Простежено формування двох напрямів у дослідженні та висвітленні селянського повстанського руху - марксистського (радянського) та протилежного йому - національно-державницького, репрезентованого лідерами національно-визвольного руху, західноукраїнськими дослідниками міжвоєнної доби та української діаспори, показано суперечливість цих напрямів. Проаналізовано сучасну вітчизняну історіографію селянського повстанського руху 1917 - 1921 рр., де узагальнено його нові концептуальні бачення, неупереджені підходи та наукові принципи в дослідженні, сучасні погляди науковців на селянський повстанський рух, історіографічні переоцінки напрацьованого матеріалу. Вказано на найбільш характерні недоліки, виокремлено прогалини та обгрунтовано рекомендації щодо подальшого дослідження проблеми.

Піддано запереченню загальноприйнятний тезис відносно того, що махновський рух був суцільно анархо-комуністичним, чи більш загально, анархістським проектом. Проведено аналіз політичних угруповань та організацій анархістів які протягом 1917 - 1921 років займали провідні ролі в керівній ланці політичної системи махновського руху Досліджено участь в повстанському русі представників різних соціалістичних партій (лівих есерів, есерів-максималістів та українських боротьбистів) історія махновського руху навіть на початку XXI ст., продовжує залишатися темою наскільки актуальною, настільки й малодослідженою. З одного боку представники новітньої української історіографії доклали чимало зусиль для того аби часи загальних нарисів з історії "махновщини" минули назажди [1]. З іншого, в історії "революційного повстанства", залишається недослідженими маса аспектів його політичного і військового буття. Зокрема, завданням даної розвідки є дослідження діяльності організацій українських анархістів та партій соціалістичного спрямування які виступали в якості основних складових політичної системи махновського руху. Декларувавши свої наміри щодо якісної перебудови суспільства, махновський рух поставив перед дослідниками проблему досягнутого ним рівня політичного розвитку i політичної культури. Відповідь на це питання насамперед слід шукати через аналіз політичної організації руху як сукупності військових і громадських організацій, у взаємовідносинах яких відобразилися принципи і стан.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)611-43

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС47461 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено історію військово-повітряних сил махновского руху в період з 1918 по 1920 рік. Описано ставлення українських повстанцівіанархістів до передової військової техніки початку ХХ століття. Розповідається про багаточисельні спроби захоплення повстанцями трофейних аеропланів та про спроби налагодити їх масове виробництво на заводі "Вдова Матіас та сини" у Бердянську. Повідомляється про використання червоної авіації на користь махновців під час їх військово-політичних союзів, а також про перші повітряні польоти керівника повстанців Нестора Махна.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)611-43

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС47461 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)611-43

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС47461 Пошук видання у каталогах НБУВ