Показано, що підгодівля бджіл цукровою пудрою із згущеним молоком за медо- і воскопродуктивністю має переваги над цукровим сиропом із збираним молоком.

Досліджено вплив нового маловивченого апіпродукту на окремі фізіологічні ознаки бджолиних сімей. Встановлено, що гомогенат трутневих личинок, заданий бджолам як БАД до цукрового сиропу незадовго до безоблітного періоду, стимулює підвищення стійкості до несприятливих факторів зимівлі, інтенсивності розвитку та продуктивності комах.

Досліджено вплив нового маловивченого апіпродукту на окремі фізіологічні ознаки бджолиних сімей. Установлено, що гомогенат трутневих личинок, заданий бджолам як біологічно-активних домішок до цукрового сиропу незадовго до безоблітного періоду, стимулює підвищення стійкості до несприятливих факторів зимівлі, інтенсивності розвитку та продуктивності комах.

Розглянуто питання поліпшення кормової бази бджільництва за рахунок вирощування фацелії пижмолистої (Phacelia tanacetifolia Benth) різних родин та фацелії пижмолистої сорту Аліна.

В умовах радіоактивного забруднення кормових угідь бджільництва найменше накопичується радіонуклідів у меді та бджолиному обніжжі, зібраними бджолами з акації білої, кульбаби та озимого ріпака. Основне забруднення організму бджоли відбувається в період її розвитку через мед та бджолине обніжжя, якими бджоли вигодовують личинки. Зменшити вміст радіонуклідів в бджолиному кормі можна шляхом часткової заміни його новою вуглеводно-білковою добавкою "Апісстимулін" в кількості 250-600 г на добу залежно від сили сім'ї під час весняної підгодівлі. Це сприятиме збільшенню медо- і воскопродуктивності бджолосімей в 1,5-2 рази при зниженні вмісту радіонуклідів в організмі бджіл.

На підставі даних багаторічних фенологічних досліджень установлено основні джерела пилку та товарного обніжжя Центрального Лісостепу України. Розвинуто положення щодо флороміграції бджіл за умов поліфлорного взятку, яке підтверджує істування тісного взємозв'язку між силою бджолиної сім'ї та видовим складом обніжжя, що надходить до вулика. Обгрунтовано взаємозв'зок між надходженням обніжжя у бджолину сім'ю протягом доби та сезону, а також масою пилкової ноші бджіл, їх вибірковості щодо різних видів рослин-пилконосіїв та розроблено схему впливу різних факторів на збір пилку бджолиними сім'ями. Одержано дані щодо зміни хімічного складу бджолиного обніжжя, сформованого бджолами з різним видів рослин у весняний період. Розроблено прийоми активного впливу на бджолину сум'ю з метою зміни співвідношення різного виду бджолиного обніжжя, що надходить до вулика протягом сезону.

Узагальнено дані наукової літератури щодо доцільності використання білкових компонентів у живленні бджіл, які свідчать про суттєвий вплив цих речовин на формування різних анатомічних відділів тіла, твердих хітинових покривів забезпечення росту та розвитку у личинок і життєдіяльності комах у цілому. Відзначено позитивний вплив білкових компонентів корму на розвиток бджіл, нагромадження в організмі поживних речовин, зокрема формування жирового тіла та їх життєдіяльності і функціонування секреторних залоз. На основі даних літератури підтверджується необхідність використання в живленні бджіл додаткових джерел протеїну як у процесі розвитку личинок, так і формування розвитку бджолиних сімей на наступних їх етапах життєдіяльності. Узагальнено основні фізіолого-біохімічні аспекти використання в практиці підгодовування білкових компонентів корму.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-451.232 + П691-273.1

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-451.2 + П691-273

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-451.2 + П691-273.96

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-45 + П691-273

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-45 + П691-6

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гігієнічна поведінка медоносних бджіл є генетичною захисною реакцією, яка стримує розповсюдження інфекцій на пасіці. Рівень її активності визначає захисні можливості бджолосімей та може бути скорегований шляхом застосування повноцінних за складом стимуляторів та особливим способом їх задавання бджолосім'ям. Встановлено, що застосування плацентарного препарату плацента денатурована емульгована (ПДЕ) за допомогою "модифікованого методу" (згодовуванням та аерозольно) активізує розвиток бджолосімей та їх санітарно-гігієнічну активність більшою мірою, ніж шляхом згодовування. Першій дослідній групі ПДЕ задавали згодовуванням; другій - за "модифікованим методом" (згодовуванням і аерозольно) в дозі 1 мл на 100 мл 50 % цукрового сиропу по 100 мл на вуличку бджіл; першій контрольній групі - задавали цукровий сироп без ПДЕ за "модифікованим методом"; друга контрольна група була без всілякої стимуляції. Зміни гігієнічної очистки бджіл у разі вароозу та інфекцій розплоду медоносних бджіл оцінювали після проведення стимуляції. Рівень гігієнічних очистки в бджолосімей оцінювалася тестом "перфорація" через 24 год після задавання ПДЕ з застосуванням різних методів та без проведення стимуляції. Ступінь гігієнічної очистки в бджолиних сім'ях були відповідно: 95,3 % - у групі, що одержувала ПДЕ за "модифікованим методом"; 94,7 % у групі, що одержувала ПДЕ шляхом згодовування; 90,3 % - у групі, що одержувала сироп без ПДЕ та 79,7 % - у групі без проведення стимуляції. Підвищення гігієнічної очистки бджолосімей після використання ПДЕ за "модифікованим способом" підвищила їх здатність протистояти інфекційним захворюванням розплоду медоносних бджіл.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-451.2

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі експериментальних досліджень за умов лісостепової зони України зроблено порівняльний аналіз підготовки бджолиних сімей до зимівлі на природному кормі і з використанням цукрового корму. Незважаючи на те, що під час поповнення запасів корму на зиму шляхом згодовування цукрового сиропу, період від початку зменшення до припинення виховання розплоду збільшується на 17,8, а кількість вихованого розплоду за цей період - на 9,8 %, кількість корму на одну вуличку бджіл і сила сімей на початку зими зменшується відповідно на 4,7 і 16,4 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-2 + П691-45

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження зі згодовування бджолиним сім'ям-вихователькам цукрового сиропу з композиціями біологічно-активних речовин, які сприяють виживанню вірогідно більшої кількості личинок, інтенсифікують ріст бджолиних маток (БдМ) в ембріональний період розвитку та покращують функціональну активність їх статевої системи. Використання препаратів наностимулін та апістимулін БМ сприяло одержанню більшої кількості БдМ високої якості. Маса і довжина тіла у них була вірогідно більшою на 8,7 % і 14,3 % та 30,6 % і 53,1 % відповідно. БдМ, одержані від сімей-виховательок, яким згодовували препарат наностимулін та апістимулін БМ, мали на 26,7 % та 33,3 % вищу заплідненість у порівнянні з 60 % у контролі. Згодовування бджолиним сім'ям цукрового сиропу з біологічно активними речовинами сприяє збільшенню кількості прийнятих на виховання личинок та одержаних в результаті цього БдМ. Найкращий результат з кількості прийнятих на виховання личинок одержали за згодовування сім'ям-вихователькам III групи препарату апістимулін БМ, що сприяло збільшенню прийому личинок на 43,3 %. В результаті опрацювання даних з виходу вихованих БдМ був підтверджений стимулювальний ефект дослідних препаратів, зокрема найвищий становив 50 % у III групі за використання препарату апістимулін БМ. Якість одержаних маток у порівнянні з контрольною групою, була вищою, оскільки маса тіла та його довжина були вірогідно більшими. Найкращий результат отримали за згодовування сім'ям-вихователькам III групи препарату апістимулін БМ, що сприяло збільшенню маси БдМ на 22,6 %, а довжини тіла - на 53,1 %. БдМ, одержанні від сімей-виховательок, яким згодовували препарат наностимулін та апістимулін БМ, мали на 26,7 % та 33,3 % вищу заплідненість у порівнянні з 60 % у контролі.

Уперше вивчено процеси обміну ліпідів і окремих мікроелементів у тканинах усього організму, головного, грудного та черевного анатомічних відділів бджіл, їх вміст у продукції у разі введення у весняний період до компонентів підгодівлі борошна з бобів сої нативної та трансгенної. Визначено динаміку інтенсивності яйцекладки бджолиних маток за цих умов з урахуванням сезонних особливостей розвитку бджолиних сімей. Виявлено відмінності співвідношення фракцій ліпідів і вмісту мікроелементів у тканинах і продукції бджіл у період літньо-осінньої їх підгодівлі борошном з бобів нативної сої й сполуками хрому. Уперше експериментально доведено стимулювальний вплив підгодівлі борошном сої, як нативної, так і трансгенної, на інтенсивність відкладання яєць бджолиними матками у весняно-літній період. Уперше з'ясовано особливості метаболізму ліпідів і мікроелементів у тканинах різних анатомічних відділів, вмісту цих речовин у їх продукції за умов використання у підгодівлі борошна сої та сполук Сr. Уперше визначено кількість додавання хрому хлориду, а також хрому цитрату, одержаного методом нанобіотехнології, до цукрового сиропу та борошна з бобів сої як компонентів підгодівлі медоносних бджіл, що чинять стимулювальний комплексний вплив на метаболізм ліпідів і окремих мікроелементів у тканинах організму, вміст цих речовин у продукції, підвищують інтенсивність відкладання яєць бджолиними матками. Виокремлено відмінності впливу хрому хлориду та цитрату на динаміку яйцекладки бджолиних маток у літньо-осінній період.

Наведено результати досліджень впливу штучної підгодівлі бджіл цукровим сиропом з додаванням борошна з бобів сої, а також "наноаквацитратів" Co і Ni на вміст загальних ліпідів та їх фракцій у гомогенатах тканин організму і біологічну цінність меду. Показано вірогідне збільшення вмісту загальних ліпідів та етерифікованого холестеролу на тлі нижчого рівня фосфоліпідв, монодиацилгліцеролів і НЕЖК у тканинах бджіл дослідних груп у період підгодівлі борошном сої та його поєднання з цитратами Co і Ni. У меді бджіл дослідних груп відзначено вищу концентрацію вільного проліну та водневих іонів.

Надано результати дослідження інтенсивності яйцекладки бджолиними матками у весняний період за дії цитратів Ag і Cu. Дослідження проведено на 3-х групах медоносних бджіл карпатської породи, по 3 бджолосім'ї у групі. Бджоли I (контрольної) групи утримувалися за стаціонарних умов з підгодівлею цукровим сиропом (1000 мл/тиждень/бджолосім'ю). Бджоли II дослідної групи за аналогічних умов одержували підгодівлю цукровим сиропом з додаванням до нього по 0,2 мг Ag і Cu у вигляді цитрату, а III дослідна група одержувала цитрати Ag і Cu в дозах 0,5 мг кожного на 1000 мл цукрового сиропу на бджолосім'ю. Дослідний період тривав 36 діб. Показники інтенсивності яйцекладки бджолиних маток визначено методом підрахунку кількості печатного розплоду з використанням рамки-сітки з квадратами 5 - 5 см, окремий квадрат якої містить 100 бджолиних комірок. Підрахувавши суму запечатаних комірок всіх квадратів за один промір та поділивши цю кількість на 12, одержували показник інтенсивності середньодобової яйцекладки бджолиних маток. Контроль таких 12-добових етапів проводився у підготовчий та дослідний періоди. За обліковий період досліджень, бджолиними матками контрольної (I), II і III дослідних груп відкладено, відповідно, 90647, 101717 і 105166 яєць. Відзначено вірогідні міжгрупові різниці яйцекладки бджолиних маток за підгодівлі бджолосімей чистим цукровим сиропом та з додаванням до нього цитратів Ag та Cu. Кількість відкладених яєць у II і III дослідних групах за дослідний період була вищою на 12,21 та 16,01 % порівняно з контролем. Найвища інтенсивність яйцекладки бджолиних маток усіх трьох груп спостерігалась на III і IV етапах дослідження. Показники приросту маси і сили бджолиної сім'ї за весь дослідний період у II дослідній групі зросли на 40,15 % (1,78 кг, 8,90 вулички) і у III групі - на 44,8 % (1,84 кг; 8,11 вулички) стосовно контрольної групи, що становила 1,27 кг і 6,35 вулички. Результати дослідження вказують на доцільність застосування цитратів Ag та Cu для стимулювання життєдіяльності бджолиних сімей та підвищення репродуктивної здатності бджолиних маток у період інтенсивного відкладання ними яєць.