Проаналізовано особливості правового режиму земель водно-болотних угідь (ВБУ), правовий статус ВБУ за законодавством України, без чого є неможливим планування та здійснення заходів щодо збереження, охорони та відновлювання ВБУ та їх біорізноманіття в Україні. Зазначено правові заходи, які потрібно вжити на національному рівні з метою усунення прогалин законодавства у правовому регулюванні відносин щодо земель ВБУ, а також забезпечення повною мірою збереження ВБУ та їх біорізноманіття в Україні.

Виявлено закономірності процесу формування стійкого екологічно збалансованого стану осушуваних органогенних грунтів. Удосконалено технології вирощування багаторічних травосумішей, зокрема, визначено високопродуктивні варіанти їх складу, оптимізовано систему удобрення та способи використання меліорованих земель. Вперше визначено найбільш адаптований видовий склад травостою, який забезпечує одержання екологічно чистої продукції на забруднених радіонуклідами грунтах, позитивний баланс і максимальне збереження органічної речовини торфу і продуктивність травостою.

Вивчено закономірності формування високопродуктивних агрофітоценозів з багаторічних культур. Проведено комплексні дослідження та встановлено екологічно безпечні дози мінеральних добрив, які підвищують урожайність фітоценозів, покращують якість продукції та не забруднюють навколишнього середовища. Встановлено, що найбільш доцільно на осушуваних органогенних грунтах Лісостепу використовувати у складі сумішок конюшину гібридну, сильфію пронизанолисту, щавель гібридний кормовий у смугових посівах з багаторічними злаковими травами. Зроблено екологічну, енергетичну і економічну оцінки технологій вирощування сумішок багаторічних культур різного складу. З метою оптимізації агроекологічного стану торфовищ та отримання високоякісної продукції науково обгрунтованою є відмова від внесення азотних добрив та зменшення доз фосфорних добрив до 30 кг.

Надано комплексну оцінку грунтових процесів і встановлено закономірності впливу різних заходів сільськогосподарського використання на трансформацію, основні властивості осушуваних староорних торфовищ і показники його продуктивності за умов західного Полісся України. Проведено порівняльну еколого-енергетичну оцінку сівозмін різних типів і видів. Доведено, що на торфних грунтах доцільно впроваджувати кормові сівозміни з коротким польовим періодом і мінімальним насиченням просапних культур. Зазначено, що за високої продуктивності багаторічних трав лучний період може бути продовжено до 5 - 6-ти років і більше. Показано, що це сприяє створенню природоохоронних агроландшафтів з максимальним виходом високоякісних кормів та істотним зниженням мінералізації органічної речовини торфу.

Комплексно оцінено грунтові процеси у Західному Полісі України, з'ясовано закономірності впливу різних заходів сільськогосподарського використання на їх трансформацію, визначено основні властивості осушуваних староорних торфовищ і запропоновано показники його продуктивності. Проведено порівняльну еколого-енергетичну оцінку сівозмін різних типів і видів. Установлено, що на торфових грунтах доцільно запроваджувати кормові сівозміни з коротким польовим періодом і мінімальним насиченням просапними культурами. Відзначено, що за високої продуктивності багаторічних трав лучний період може бути продовжений до 5 - 6 років і більше. Це сприяє створенню природоохоронних ландшафтів з максимальним виходом високоякісних кормів та істотним зниженням мінералізації органічної речовини торфу.

Висвітлено сучасні підходи та перспективи комплексного використання (природоохоронного, сільськогосподарського, промислово-видобувного) торфово-земельного ресурсу (ТЗР) України. Подано загальну характеристику природних властивостей торфових грунтів (ТГ) і родовищ, висвітлено їх географію, описано особливості морфогенетичної будови, фізичні та хімічні властивості. Увагу приділено екологічним функціям, збереженню та відновленню торфово-болотних утворень. Визначено високу екологічну вразливість осушених ТГ, обгрунтовано доцільність комплексного використання ТГ і торфовищ, ренатуралізації деградованих ТГ і вироблених торфовищ. Висвітлено перспективи використання ТЗР для вирощування швидкорослих енергетичних гідрофільних рослин.

  Скачати повний текст

Наведено оцінки агромеліоративного стану осушених торфових грунтів Рівненської області. Визначено, що значення балансу органічної речовини торфу під складною злаковою та злаково-бобовою сумішками є найбільш ефективним. Запропоновано шляхи використання осушених торфових грунтів, які забезпечать збереження органічної речовини торфу та підвищать їх продуктивність. Рекомендовано землеробству на осушених торфових грунтах за залуження використовувати травосумішку з багаторічних злакових трав (грястиця збірна + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна) за внесення 5 т/га вапна + обробіток насіння під час посіву стимулятором росту та розвитку рослин, що гарантує одержання до 97,5 ц/га сіна.

За допомогою досліджень водно-фізичних показників торфових грунтів визначено помітну мінералізацію торфу, його ущільнення та зменшення капілярної і повної вологоємності внаслідок їх багаторічного осушення та сільськогосподарського використання.

Досліджено зміни, що відбуваються в торфоболотних грунтах під впливом їх механічного обробітку, вирощування сільськогосподарських культур, використання добрив та меліорантів. Обгрунтовано, що довгострокове залуження зберігає торфові грунти як складову природних екосистем.

Показано, що структурна меліорація осушених торфових грунтів призводить до формування антропогенних грунтів з новими властивостями їх твердої фази - органічної речовини. Прискорена деструкція на фоні мінералізації зумовлює зменшення вмісту вуглеводів та ліпідів у верхньому горизонті і відносне накопичення лігніну. Обгрунтовано, що збільшення вмісту гумінових кислот відбувається за рахунок зменшення фульвокислот. Встановлено зміни ступеня і глибини гуміфікації. У верхніх шарах за належної аерації та відповідного прогрівання витрати вуглецю з емісією його діоксиду значно перевищують витрати азоту в процесах амоніфікації та нітрифікації.

Обгрунтовано вид, склад та їх співвідношення в суміші фільтруючо-сорбційних матеріалів (ФСМ) для об’ємних фільтруючо-сорбційних елементів (ФСЕ) верхнього ярусу дренажно-сорбційної системи (ДСС) з урахуванням їх фільтраційних, деформаційних та сорбційних властивостей. Визначено раціональну відстань між ФСЕ верхнього ярусу ДСС щодо фільтраційних і сорбційних властивостей, а також економічних та екологічних умов їх роботи, яка, на відміну від існуючої дренажно-акумулюючої системи, крім традиційних рівнів фільтрації й акумуляції грунтової вологи, забезпечує також необхідний рівень сорбції радіонуклідів - для зниження радіаційного забруднення осушуваних торфових грунтів Полісся України. Встановлено параметри часу щодо зниження забруднення осушуваних торфових грунтів Полісся України щодо екологічно безпечного рівня залежно від виду матеріалу, властивостей та параметрів ФСЕ ДСС для визначення відстані між ними розрахунковим шляхом. Обгрунтовано оптимальні конструктивні параметри шнекового механізму установки з виготовлення ФСЕ ДСС щодо довжини гвинтової лінії та швидкості її обертання у залежності від щільності застосованої суміші ФСМ, що забезпечують максимальну продуктивність такої установки.

Доведено, що структурна меліорація осушених торфових грунтів призводить до формування антропогенних грунтів з істотно зміненими властивостями їх мінеральної складової. Тривала дія внесеного мінерального складника інтенсифікує грунтоутворювальний процес, спричиняє зміни вмісту і складу профілю торфового грунту. В поверхневому шарі відмічено зростання кількості оксидів кремнезему, алюмінію, калію, магнію та зниження концентрації заліза, кальцію і більшості мікроелементів. Збільшення вмісту мінеральної складової було пропорційним до внесеної кількості меліоранту та швидкості процесів мінералізації.

Доведено, що використання осушених торфових грунтів у інтенсивних польових сівозмінах зумовлює істотні зміни у структурі торфового шару, його ущільнення, порушення природних фізико-хімічних процесів, що своєю чергою спричиняє незворотні втрати їх родючості. Введення в структуру сівозмін просапних культур призводить до істотного збільшення зольності та об'ємної маси, зниження повної вологоємності та загальної пористості в поверхневому шарі. Торфові грунти за вирощування на них багаторічних трав характеризуються високим ступенем насиченості основами, вмістом азоту, меншою гідролітичною кислотністю і зберігають фізичні властивості природних екосистем. Під багаторічними луками і в зернотрав'яній сівозміні мобільні сполуки фосфору і калію акумулюються у верхній частині профілю, тоді як на ділянках з інтенсивним обробітком вони мігрують в нижні горизонти.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-4 + П034.134-26

Рубрики:

Соя	Болотні ґрунти лісової зони. Торф'яні ґрунти

Шифр НБУВ: РА389253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості гідрогеохімічних функцій торфових земель та обгрунтовано цільові завдання ренатуралізації екологічно значущих осушених торфово-болотних комплексів.

Викладено результати багаторічних досліджень впливу осушення та освоєння на грунтотворні процеси торфових грунтів і запропоновано екологічно безпечні заходи щодо їх раціонального та ефективного використання. Визначено, що темпи руйнування лляного полотна найінтенсивніші в просапній сівозміні. Осушення та довготривале освоєння торфових грунтів відбуваються з істотними змінами їх властивостей: збільшується щільність грунту і зольність, а повна вологоємкість зменшується.

Проаналізовано процес трансформації у динаміці водно-фізичних показників осушуваних торфових грунтів під впливом довготривалого інтенсивного сільськогосподарського використання. Зміна параметрів будови торфового грунту визначає спрямованість еволюційного процесу в динаміці водно-фізичних констант. Найбільш ефективні параметри будови торфового грунту та водно-фізичні властивості формуються у разі впровадження монокультури багаторічних трав, трав'яно-просапних та зерно-трав'янопросапних сівозмін. Складність раціонального використання осушуваних торфових грунтів - в переведенні їх потенційної родючості в ефективну.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні основи використання осушуваних радіоактивно забруднених торфових грунтів в зоні Полісся України. Систематизовано дослідження щодо проведення робіт із акумуляції радіонуклідів у верхньому ярусі та фільтрах матеріальних дрен та зменшення коефіцієнта переходу із торфових грунтів у сільськогосподарські рослини. Запропоновано обгрунтування принципів побудови, параметрів конструкції та ефективності дренажно-сорбційних систем. Розкрито методичні засади удосконалення технології виготовлення та укладання фільтрувально-сорбційних елементів. Обгрунтовано еколого-економічну ефективність використання дренажно-сорбційних систем на радіоактивно забруднених торфових грунтах.

Дослідженнями впливу заліза на фосфатний режим торфових грунтів болота Замглай встановлено, що серед фракційного складу фосфатів переважають органічні алюмо- і залізофосфати над мінеральними. Кількість фосфатів кальцію є значно вищою на осушеній ділянці внаслідок вапнування грунту. Серед відновно-розчинних переважають фосфати окисного заліза, що зумовлено його більшою гідратованістю. За результатами модельного лабораторного досліду з вивчення значення сполук заліза у фосфатному режимі торфових грунтів встановлено, що за додаткового внесення підвищених доз заліза і фосфору кількість залізофосфатів зростає зі зменшенням кількості вільного заліза і фосфору в залишку. За додавання тільки фосфору або заліза кількість залізофосфатів у грунті майже не змінюється.