Установлено, что на юге Украины в зоне влияния оросительных систем происходят количественные и качественные изменения почвенно-напочвенных комплексов насекомых. Рассмотрены основные тенденции этих изменений в зависимости от изменений окружающей среды. Проанализированы видовой состав, распространение, численность, хозяйственное значение основных видов фоновых групп почвенных насекомых в зонах влияния оросительных систем в зависимости от сроков их функционирования. Выявлены виды-индикаторы водно-солевого состояния почв.

Впервые на примере Волыно-Подолья и прилегающих территорий (Полесья, Лесостепи, Предкарпатья, Западной Лесостепи, Западно-Подольского Приднестровья) приведены данные экологического и фаунистического обследования почвенных группировок беспозвоночных. Проанализированы структуры групп фитонематод и хищных нематод, панцирных клещей, ногохвосток, жесткокрылых (жужелиц, жуков, пилюльщиков), а также основных групп мезофауны и микроартропод.

Проаналізовано основні едафічні чинники та зв'язки між ними у становленні структурно-функціональної організації комплексів грунтових олігохет в едафотопах західного регіону України. Показано, що їх розвиток відбиває загальні принципи організації структури комплексів симбіотичних організмів, їх функцій, а також відмінності, пов'язані зі специфікою біогеоценотичного покриву. Узагальнено багаторічні спостереження впливу регіональної специфіки екосистем і природно-географічних умов на унікальність еволюційного розвитку життєвих циклів люмбріцид. Уперше для західного регіону України розроблено структурно-функціональні характеристики угруповань грунтових олігохет різних природних і антропогенно змінених біогеоценозів.

Проанализированы основные эдафические факторы и связи между ними в становлении структурно-функциональной организации комплексов грунтовых олигохет в эдафотопах западного региона Украины. Показано, что их развитие отражает общие принципы организации структуры комплексов симбиотических организмов, их функций, а также отличия, связанные со спецификой биогеоценотического покрова. Обобщены многолетние наблюдения влияния региональной специфики экосистем и природно-географических условий на уникальность эволюционного развития жизненных циклов люмбрицид. Впервые для западного региона Украины разработаны структурно-функциональные характеристики группировок олигохет разных природных и антропогенно измененных биогеоценозов.

Приведены результаты исследования структурно-функциональной организации сообществ почвенной мезофауны в грабово-дубовых и ясенево-дубовых экосистемах поймы верховья р. Днестр. Показаны особенности ее трансформации под влиянием разных форм лесопользования (лесокультурная деятельность, изменение гидрологического режима).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2(007) + П032.506.1(007)

Рубрики:

Pseudomonas

Ґрунтові безхребетні

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження грунтової мезофауни у захисно-декоративних насадженнях на шахтному відвалі. Виявлено 20 видів колембол і представників 10 груп інших безхребетних тварин, щільність популяцій яких залежить від розвитку рослинності та едофотопа, положення ділянки на катені та експозиції схилу. Найбільш придатні умови для розвитку грунтового зооценозу складаються в насадженнях деревно-кущового та деревно-тіньового типу з кущами.

Приведены результаты исследования видового разнообразия и структурно-функциональной организации сообществ почвенных беспозвоночных производных на месте буковых экосистем ельников Сколевских Бескид. Установлены их биотические потенциалы по показателям численности, массы и потребления энергии отдельными трофическими группами.

Досліджено педофауну вищих комах парків Харкова, зокрема, видовий склад, таксономію видів, ареали, біотопічний розподіл, екологічні форми, біологію, трофічні зв'язки і чинники, що впливають на різноманіття, поширення та господарське значення окремих видів за умов урбанізованих ландшафтів. Виявлено 133 види вищих комах-мешканців грунту, що належать до 8-ми рядів, 24-х родин, 76-ти родів. Найбільшою кількістю видів (107, або 80,4 % від загальної кількості видів) представлено ряд жуків, з яких 48 видів належать до родини турунів. Встановлено, що досліджувані вищі комахи належать до 12-ти зоогеографічних комплексів, в яких європейсько-сибірський вид становить 28,6 % від загальної кількості видів, транспалеарктичний - 19,6 %, європейський - 11,3 %, голарктичний - 9,8 %, степовий - 8,3 %. Зазначено, що дані види належать до 11-ти трофічних груп та 11-ти біотопічних, з останніх 57 видів (42,8 %) становлять лісові, 48 (36,5 %) - степові, а 13 (9,7 %) - політопні. Виявлено, що серед лісових комах 94,7 % видів - мезофіли, серед степових 54,1 % - мезофіли і 43,7 % - ксерофіли, а 84,8 % політопічних видів - мезофіли. Встановлено суттєвий вплив ступеня урбанізації біотопа на показники видового біорізноманіття. Доведено, що у парках з високим вмістом солей важких металів у грунті зникають види комах, личинки яких є сапрофагами або міксофагами, встановлено причини даного явища. Визначено господарське значення комах-мешканців грунту за умов урбанізованого ландшафту. Надано рекомендації щодо захисту саджанців від пошкодження комахами.

Вивчено грунтову мезофауну центральної заплави ріки Самара та міграцію важких металів (літію та свинцю) профілем заплавно-лучного грунту під час польового експерименту. Показано, що активність грунтової мезофауни є важливим чинником, який впливає на характер розподілу полютантів грунтовим профілем. З'ясовано, що важкі метали викликають зміни біологічної активності грунту. Визначено рівень протеологічної та целюлозолітичної активності заплавно-лучно-лісових, середньогумусних, середньовилужених, суглинистих грунтів на алювіальних відкладеннях у сезонній динаміці. Виявлено, що внаслідок токсикогенного впливу змінюється трофічна і топічна структура фауни грунту. За допомогою регресійного аналізу трофічна та топічна структури грунтової мезофауни пояснено значну частину мінливості протеолітичної та целюлозолітичної активності грунту. В лабораторному експерименті вивчено вплив забруднення грунту нікелем та свинцем на модельну екосистему, що складається з грунту, автотрофу (пшениці) та гетеротрофу (дощових черв'яків) у різних комбінаціях. Продемонстровано, що різноманіття модельної екосистеми суттєво впливає на її функціональні властивості.

Проведено повне регіональне типологічне дослідження грунтових олігохет природних і рекультивованих біогеоценозів західного регіону України. Установлено особливості формування комплексів даних олігохет залежно від гранулометричного складу грунтів та співвідношення їх фракцій. Доведено, що для автоморфних грунтів західного регіону України у формуванні комплексів грунтових олігохет визначальна роль належить мулистій фракції. Установлено параметри гідротермічної зони екологічної толерантності дощових червів у біогеоценозах західного регіону України. Виявлено морфо-екологічні системи адаптації організмів до екстремальних умов (гіпобіозу, криптобіозу, ангідробіозу). З'ясовано залежність розвитку комплексів грунтових олігохет від актуальної кислотності та перебігу окисно-відновного потенціалу грунтів. Визначено вплив концентрації карбон діоксиду у грунтовому повітрі на життєдіяльність дощових червів у біогеоценозах. З'ясовано особливості консортивних зв'язків дощовикових та їх значущість у функціонуванні грунтової біоти. Виявлено типи симбіозу за їх трофічною залежністю, а саме: протокооперація - коменсалізм - паразитизм - паразитоїдизм та хижацтво. Установлено вплив едафічних чинників біогеоценозів на інтеграцію життєвих циклів грунтових олігохет. Установлено особливості продукування яйцевих коконів грунтовими олігохетами різних морфо-екологічних груп. Визначено тривалість ембріонального та постембріонального розвитку залежно від кліматичних умов та належності до морфо-екологічної групи. Установлено особливості консортивної організації комплексів олігохет у біогеоценозах різних кліматичних зон

Розглянуто екологічні аспекти грунтової зоології - взаємодію тваринного світу з грунтом, роль у формуванні грунтового профілю, утворенні гумусу, міграції й акумуляції хімічних елементів. Показано вплив фізичних властивостей грунту на формування грунтових тваринних угруповань. Наведено еколого-фауністичну характеристику основних таксонів грунтових безхребетних і методи їх обліку. Викладено класичні та новітні методики дослідження грунту як середовища існування грунтових тварин.

Наведено результати досліджень грунтових безхребетних у різних біотопах Бориславського озокеритового родовища. Доведено, що грунтові безхребетні є перспективним об'єктом дослідження процесів, які відбуваються в екосистемах відвалів.