Предложена методика численных исследований гидродинамических характеристик летательных аппаратов (транспортных средств) водного и амфибийного базирования на дозвуковых скоростях, реализованная с использованием синтеза методов дискретных вихрей и плоских сечений для формирования гидродинамических составляющих вектора правых частей дифференциальных уравнений продольного (как основного на взлетно-посадочных режимах) движения по водной поверхности и входящая в состав разработанного научно-методического аппарата гидродинамической модели для последующего его интегрирования в САПР.

Проведено аналіз результатів аналітичних теорій Г. Вагнера, Дж. Пірсона та Г. В. Логвиновича й здійснено порівняльну оцінку розподілу тисків, які було одержано за їх допомогою з метою визначення найбільш привабливої із них для подальшого використання у розрахунках локальної міцності днищ човнів швидкісних транспортних засобів водного базування.

Мета роботи - дослідження гідродинамічних характеристик крила в нестаціонарному потоці. Експериментальне вивчення гідродинамічного навантаження, котре діє на крило подовженням 1,5, яке коливається в потоці по гармонійному закону щодо поперечної осі в діапазоні частот 0,2 - 2,5 Гц. Швидкість потоку в гідродинамічної трубі становила 0,2 - 1,5 м / с. Миттєві значення коефіцієнтів підйомної сили і опору / тяги в залежності від кута тангажа при нестаціонарному обтіканні залежать від числа Струхаля. Зі збільшенням частоти коливань коефіцієнти компонент гідродинамічної сили, що діє на крило, зростають і можуть істотно перевищувати параметри для стаціонарної продувки.