За результатами досліджень упорядковано уявлення щодо системи СТО легкових автомобілів у місті. Розглянуто досвід США, Японії, Франції, Італії, Польщі, України та Києва. Встановлено, що система зорієнтована на врахування кліматичних, дорожніх, містобудівних, демографічних та інших факторів.

Визначено зв'язок між потребами в технічному сервісі та віковою структурою парку автомобілів індивідуальних власників. Наведено результати вивчення впливу віку легкових автомобілів на інтенсивність їх експлуатації, обсяги, частоту та структуру користування послугами з технічного обслуговування та ремонту. Описано метод визначення раціональної структури виробничих потужностей підприємств автосервісу з урахуванням важливої характеристики автопарку - його вікової структури.

Определена связь между потребностями в техническом серсисе и возрастной структурой парка автомобилей индивидуальных собственников. Приведены результаты изучения влияния возраста легковых автомобилей на интенсивность их эксплуатации, объемы, частоту и структуру пользования услугами по техническому обслуживанию и ремонту. Описан метод определения рациональной структуры производственных мощностей предприятий автосервиса с учетом одной из важнейшей характеристики автопарка - его возрастной структуры.

Запропоновано науковий підхід до проблеми забезпечення якості послуг завдяки впровадженню проектів керування виробничими процесами на базі їх оптимізації. Розроблено модель розвитку виробництва з надання послуг, що базується на процесному підході та враховує сучасні принципи керування якістю: орієнтацію на замовника, лідерство, залучення працівників, системний підхід до керування, постійне покращання якості, взаємовигідні стосунки з постачальниками, прийняття рішення на підставі фактів. Запропоновано структуру змінних внутрішніх та зовнішніх чинників ефективного функціонування автосервісних підприємств (АСП). Розроблено техніко-економічний метод оцінки внутрішньої ефективності роботи АСП, критерієм якої є прибуток, а також систему оцінки виробничої діяльності АСП, що дає змогу обгрунтувати порядок надходження замовлень на надання послуг та стратегію обслуговування. Визначено структуру АСП з оптимальною потужністю виробництва з надання послуг. Запропоновано графічний метод оцінки ефективності системи контролю якості послуг. Розроблено методику формування кадрового потенціалу АСП та оцінки економічної ефективності від її реалізації.

Розглянуто питання вирішення завдань оптимального розвитку автосервісної системи як техноценозу. Розроблено моделі формування раціональної потужнісної структури її підприємств, які забезпечують вимоги гіперболічного розподілу їх видів за повторністю і стійкий розвиток системи. Теоретично досліджено та за допомогою комп'ютерного моделювання обгрунтовано оптимальне співвідношення автосервісних підприємств (АСП) за потужністю для систем промислових центрів. Запропоновано методику, моделі та програми оптимізації потужності мобільних автосервісних засобів і пропускної здатності АСП (зони усунення несправностей) під час організації профілактики та ремонту автомобілів згідно з системою "ОР-Д-УН". Для Кабула розроблено схему перспективної автосервісної системи управління їх працездатністю.

Обгрунтовано можливість прогнозування та покращання показників курсової стійкості руху легкових автомобілів шляхом раціонального розташування шин зі зносом протектора та регулювання в них внутрішньго тиску повітря. З метою визначення показників курсової стійкості руху легкового автомобіля складено систему диференціальних рівнянь, що описує модель його руху з урахуванням параметрів керуючого колісного модуля. Виявлено, що дана система дозволяє дослідити вплив на курсову стійкість руху ступеня зносу протектора шин, встановлених на автомобіль, та тиску повітря в них. Експериментально визначено характеристики бічного відведення шин, які використано в процесі розробки математичної моделі. На підставі результатів дорожніх випробувань автомобіля підтверджено результати теоретичних досліджень. Встановлено, що параметри курсової стійкості тісно пов'язані з пружними властивостями шин, які мають знос протектора. Доведено, що раціональне розташування шин з різним ступенем зносу протектора на вісях автомобіля та регулювання тиску повітря в шинах збільшують критичну швидкість руху транспортного засобу. Результати наукового дослідження з прогнозування показників курсової стійкості руху легкових автомобілів впроваджено у ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ" та відділення автотехнічних експертиз і товарознавчої діяльності науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Донеччині.

Досліджено питання удосконалення процесів надання послуг з технічного обслуговування (ТО) та ремонту парку автомобілів індивідуальних власників шляхом врахування його вікової структури під час планування розвитку виробничих потужностей підприємств автосервісу. Побудовано математичну модель, що дозволяє визначити взаємозв'язок характеристики потреб у послугах з ТО та ремонту в автомобіле-заїздах, а також вікову структуру парку автомобілів індивідуальних власників. Визначено залежності від віку автомобілів пробігу з початку експлуатації, обсягів робіт з ТО та ремонту в автомобіле-заїздах, інтенсивності відвідування СТО та структури замовлень ремонтних послуг. Одержано залежності обсягів робіт кожного виду від середнього віку групи автомобілів, що дозволяє визначити раціональну структуру виробничих потужностей універсальних станцій технічного обслуговування. Спрогнозовано темпи старіння кожного сегмента парку та розроблено рекомендації щодо пріоритетних напрямків розвитку ремонтних потужностей автосервісу.

Вивчено питання підвищення безпеки дорожнього руху легкових автомобілів шляхом поліпшення якості перевірки їх технічного стану (особливо гальмових систем) відповідно до вимог чинних стандартів за допомогою пересувних діагностичних станцій. Обгрунтовано оптимальний склад і варіант пересувної станції діагностики. Розроблено методику вибору раціонального використання пересувної станції. Запропоновано критерії вибору наведеної інерційної маси стенда з біговими барабанами та діаметра барабанів. Створено моделі з розрахунку нормативів параметрів гальмових систем, в яких враховано конструкції стенда та особливості випробувань і режимів. Наголошено на необхідності індивідуального підходу у разі застосування нормативних значень діагностичних параметрів для стендових випробувань, які визначаються за допомогою математичних моделей, що дозволяє здійснити перехід від середньостатистичних до нормативів для конкретної моделі автомобіля.

Створено наукові основи методів і засобів діагностування, які контролюють правильність експлуатації автомобільних шин, що дозволяють підвищити ефективність і безпеку експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту. Розроблено новий напрямок оцінки залишкового ресурсу шини за наявності втомливого дефекту, за величиною її поверхневої температури, який грунтується на одержаних залежностях між температурою та міжшаровими деформаціями всередині шини. Встановлено, що інфрачервоний метод діагностування працездатності шини можна застосовувати у процесі контролю її виробництва. Запропоновано конструкції діагностичного обладнання та проаналізовано конструкції шин легкового автомобіля для їх подальшого вдосконалення.

Проаналізовано результати раніше проведених теоретичних та експериментальних досліджень в області діагностування автомобілів за оцінюванням їх основних експлуатаційних показників. Доведено, що трудомісткість та витрати за їх оцінювання можна істотно знизити для реальних дорожніх і транспортних умов без втрати точності виміру. Розроблено нові розрахункові методи для визначення індикаторних та ефективних коефіцієнтів корисної дії (к.к.д.) двигунів, ккд трансмісії та підвіски, а також аналітичні залежності щодо визначення витрати палива, за загальним к.к.д. автомобіля, масою автомобіля й коефіцієнтом якості дорожнього руху. Наведено принципово нову енергетичну модель розрахунку витрати палива, яка дозволяє встановлювати індивідуальні розрахунково-експлуатаційні норми загальної й індикаторної витрати палива за умов роботи й якості застосовуваного палива.

Наведено функції автомобільних шин та основні вимоги до еластичних коліс. Показано дію на шину збурювальних впливів, що порушують взаємодію колеса з дорогою. Звернено увагу на особливості шини, що відкрита для природних впливів і є останнім елементом автомобіля, що відтворює сили в опорному контакті. Перелічено основні недосконалості шин, наведено їх характеристики та можливі причини. Визначено сукупність недосконалостей, які може передати або усунути технічна служба. Розглянуто обладнання, що використовується для випробування шин. Наведено показники курсової стійкості руху автомобілей, розглянуто можливість одержання прогнозу майбутнього розвитку процесів руху колісних транспортних засобів, що мають різні еластичні колеса, в тому числі, з перемінною та нерівномірною характеристикою. Проаналізовано обладнання, що призначене для оцінки технічного стану шин.

Приведены функции автомобильных шин и основные требования к эластичности колес. Показано действие на шину возмущающих влияний, нарушающих взаимодействие колеса с дорогой. Обращено внимание на особенности шины, открытой для природных влияний и являющейся последним элементом автомобиля, воспроизводяшим силы в опорном контакте. Перечислены основные несовершенства шин, приведены их характеристики и возможные причины. Определена совокупность несовершенств, которые может предотвратить или устранить техническая служба. Рассмотрено оборудование, используещееся для испытания шин. Приведены показатели курсовой стойкости движения автомобилей, рассмотрена возможность получения прогноза будущего развития процессов движения колесных транспортных средств, имеющих различные эластичные колеса, в том числе, с переменной и неравномерной характеристикой. Проанализировано оборудование, предназначенное для оценки технического состояния шин.

Досліджено чинники, які впливають на зміну геометричних параметрів кузова легкового автомобіля. Розроблено нові методи оцінки ресурсу кузова легкового автомобіля залежно від узагальнювальних параметрів оцінки ресурсу транспортних машин за різних умов експлуатації. Надано методику прогнозування терміну служби кузова, яка враховує його індивідуальні особливості та програму для автоматизованого розрахунку та прогнозування залишкового ресурсу кузова легкового автомобіля. Проведено експериментальну перевірку теоретичних положень з визначення та прогнозування залишкового ресурсу кузова легкового автомобіля.

Предложена методика оценки влияния геометрических, весовых параметров легкового автомобиля и параметров торможения на расположение зоны безопасности водителя и пассажиров.

Рассмотрена актуальная тема снижения количества дорожно-транспортных происшествий, причиной которых является потеря устойчивости транспортных машин. Разработана методика исследования тормозных свойств переднеприводного легкового автомобиля на роликовом стенде передвижной диагностической станции.

Предложена энергетическая модель диагностирования по расходу топлива, позволяющая оценивать общее состояние автомобиля и его отдельных агрегатов. Для решения задачи предложены математические зависимости и алгоритм расчета расхода топлива и коэффициентов полезного действия автомобиля по агрегатам. Индивидуальная оценка технического состояния агрегатов должна оцениваться по частным кпд и индикаторному расходу топлива. Общая оценка технического состояния автомобиля может выполняться по экспериментально-расчетным данным расхода топлива.

Рассмотрены основные аспекты современной топливно-экологической проблемы автомобильного транспорта. Приведены результаты экоисследований по Европейскому городскому ездовому циклу ряда легковых автомобилей с поршневыми двигателями внутреннего сгорания при использовании различных, в том числе высокоароматизированных нефтяных, топлив. Дан комплексный анализ эколого-химических показателей автомобилей с учетом суммарной канцерогенности отработавших газов. Показано, что одним из эффективных путей повышения канцерогенной безопасности легковых автомобилей, работающих на высокоароматизированных топливах, при одновременном снижении их потребления, является использование природного газа или водорода в качестве дополнительного энергоносителя.

Разработана принципиально новая энергетическая модель диагностирования расхода топлива, позволяющая просто и доступно оценивать общее состояние машин и их отдельных агрегатов по замеру и анализу частных и общих кпд агрегатов.

Приведены результаты изменения концентрации и скорости поступления железа в моторное масло, кислотных и щелочных чисел отработавших масел при эксплуатации легковых автомобилей на маслах различных производителей.

Разработаны способы борьбы с деформацией коленчатых валов двигателей легковых автомобилей, вызванной широкослойной наплавкой при их восстановлении. Установлено, что эффективными способами устранения деформации являются предварительный подогрев наплавляемых шеек и (или) приложение осевой растягивающей нагрузки к коленчатому валу в процессе наплавки.

Проведено обоснование актуальности развития магнитно-импульсной обработки металлов в новом направлении - притяжение заданных участков листовых металлов. Дан краткий обзор основных мировых достижений. Проведен анализ электродинамических процессов при притяжении ферромагнетиков, представлено оборудование, экспериментальные исследования и практическая апробация новых авторских предложений по внешней бесконтактной магнитно-импульсной рихтовке корпусных элементов транспортных средств.

Обгрунтовано можливості відновлення пасивної безпеки легкових автомобілів під час ремонту, що забезпечує вирішення важливої науково-прикладної проблеми. Показано сучасні тенденції забезпечення пасивної безпеки у процесі виробництва кузовів з використанням термооброблених двофазних і бористих сталей. Знайдено еволюційні залежності властивостей термооброблених сталей від технології та режимів ремонту, таких як нагрів і накопичена пластична деформація. Експериментально встановлено, що як сполучні операції для деталей з високим вмістом мартенситної фази та з цинковим покриттям раціональним є використання високотемпературної пайки. Встановлено зв'язок між критеріями пасивної безпеки та властивостями кузовних деталей для виявлення кореляції між технологією ремонту та подальшою здатністю кузова поглинати енергію.