Розроблено технології пудингів із використанням рослинної сировини для харчування дітей дошкільного віку та проаналізовано їх харчову цінність. Обгрунтовано необхідність урахування засвоюваності, синергізму та взаємодії речовин, що входять до складу пудингів, та сучасні потреби зростаючого організму у вітамінах і мінеральних речовинах. Проаналізовано харчову цінність готової продукції та надано рекомендації щодо включення її до раціонів харчування дітей.

Визначено роль харчування у розвитку дитячого організму, принципи дитячого харчування, потреби дітей у харчових речовинах, енергії та воді. Розглянуто основні положення Закону України "Про дитяче харчування". Викладено особливості клінічних проявів автоімунного захворювання тонкого кишечника - целіакії. Проведено фізико-хмічні дослідження сировини рослинного походження з урахуванням географічного розташування основних вітчизняних виробників продукції на овочево-фруктовій основі для харчування дітей. Наведено характеристики сировинних зон - постачальників сільськогосподарської сировини на виробництва.

Досліджено вплив фруктово-ягідних кріопорошків і сухого овечого молока на реологічні властивості та хімічний склад молочно-круп'яних каш для категорії споживачів - діти віком 4 - 6 років. З'ясовано, що традиційні рисова та кукурудзяна молочні каші не відповідають вимогам нутриціології щодо співвідношення білків, жирів, вуглеводів для дітей віком 4 - 6 років. Запропоновано замінити молоко сухе коров'яче на молоко сухе овече, багате поліненасиченими жирними кислотами та лактоферином. До рецептури каш включено кріопорошки "Абрикос", "Чорна смородина", "Малина" як джерело харчових волокон та аскорбінової кислоти. Досліджено в'язкість розроблених каш, розраховано хімічний склад, оцінено ступінь забезпечення добової потреби в основних компонентах. В'язкість рисової каші є вищою за в'язкість кукурудзяної каші у зв'язку зі стійкістю крохмалю рису до впливу механічних напруг. У розроблених рецептурах каш рисової та кукурудзяної збільшується вміст білків на 8 і 9 % і жирів на 22 і 14 % відповідно. У рисовій каші збільшилося покриття добової потреби у ліноленовій кислоті втричі, а в кукурудзяній - на 56 % у разі вживання 100 г продукту. У рисовій каші покриття добової потреби у клітковині збільшується у 1,6 - 2,5 разу. У кукурудзяній каші з'являється клітковина, кількість якої забезпечує добову норму на 4 - 9 %. У рисовій каші підвищується покриття добової потреби у вітаміні С, тіаміні та нікотиновій кислоті у 1,5 - 3,7 разу. У кукурудзяній каші покриття добової потреби у вітаміні С зросло у 3,5 - 5,4 разу. Вміст рибофлавіну у всіх кашах знизився. У рисовій каші знизився вміст мінеральних речовин, у кукурудзяній каші покриття добової потреби у калії зменшилося у 2 - 3,6 разу. У розроблених рисових кашах співвідношення білків, жирів, вуглеводів становить 1:1, 1:4, у кукурудзяних кашах - 1:1, 3:4,7. Отримані співвідношення відповідають вимогам нутриціології.