Проведено дослідження щодо вибору фотоініціатора та фотосенсибілізатора, які завдяки своїй фотоактивності в складі фарби УФ твердіння на основі епоксиакрилатної сполуки, забезпечили б прискорену фотополімеризацію.

Розглянуто основні принципи вибору вихідної сировини, розширення кольорової гами, покращання експлуатаційних властивостей фарб штемпельних флуоресцентних фарб.

Розроблено однокомпонентну органосилікатну фарбу на основі модифікованого триетилентетраміном натрієвого рідкого скла. Фарба має хороші фізико-механічні показники та може бути використана для фарбування бетонних, цегляних, обштукатурених поверхонь. Показано, що введення латексу до вихідної рецертури фарби поліпшує фізико-механічні показники покрить. Фарба добре наноситься на поверхню, яка фарбується пензлем, валиком, розприскувачем, швидко сохне, утворює однорідну, рівну матову плівку.

Зазначено, що на сьогодні найпоширенішим методом оздоблення упаковки та пакувальних засобів є лакування. У процесі нанесення лаку на пакувальний матеріал надзвичайно важливим питанням є вплив товщини шару лака на колірні характеристики відбитків із вирішенням коректного контролю якості друкування та лакування. Визначено вплив товщини шару УФ-лаку на колірні характеристики відбитків (КХВ), залежно від параметрів друкарського контакту. В результаті досліджень установлено: вплив товщини шару УФ-лаку на КХВ, лакованих "по сирому", а також вплив лакування за сучасними технологіями на показник відбивання фарбового шару пам'ятних кольорів.

Исследованы и определены основные закономерности структурирования и высыхания растительных масел различной химической природы, определены их химические и физические характеристики, а также изучен кинетический процесс высыхания пленок льняного и горчичного масел. Проведены исследования по модификации полувысыхающего горчичного масла с целью ускорения процессов сушки лаков и красок при помощи функциональных уретансодержащих блоксополимеров разветвленной структуры. Полученные результаты позволяют применять модифицированные масла для изготовления связующих печатных лаков и красок, расширить возможности их использования.

Отмечено, что разнообразие упаковок на рынке, смещение акцентов на рекламные и информационные функции упаковки приводят к проблемам выбора технологии печати (ТП) рисунков и текста на упаковке. С другой стороны ТП и оборудование постоянно развиваются. При этом на рынке имеется большой ассортимент красок. Дан анализ этого ассортимента, приведены рекомендации по использованию красок разных типов для печати на различных материалах. Критерием оценки при этом является высокое качество рисунка.

Зазначено, що важливою рушійною силою в поліграфічному оформленні пакування є естетичне задоволення. Для вирішення цієї задачі широко застосовують поліграфічні технології, що забезпечують спецефекти та екзотичні рішення. Спецефекти базуються на застосуванні спеціальних фарб. Наведено широко використовувані фарби та лаки для створення спецефектів і ті, що запобігають фальсифікації продукції.

Досліджено питання підвищення стійкості пігментних забарвлень до мокрого тертя й екологічної чистоти технології та надрукованої продукції за умов зниження витрат на друкування, що дає змогу розширити асортимент тканин, які можуть колоруватися пігментами. Задача щодо підвищення стійкості забарвлень до фізико-механічних дій вирішено завдяки використанню як зв'язувального промотованих акрилових сополімерів, тобто полімерів, що містять у макромолекулі групи - промотори адгезії. Застосування зв'язувальних на основі промотованих полімерів забезпечує підвищення міцності полімерних плівок і адгезійного комплексу "полімерна плівка - текстильний матеріал", створює кращі умови для реакцій "зшивання", більшою мірою сприяє використанню зшивальних препаратів і зменшенню кількості формальдегіду. На основі промотованого зв'язувального розроблено хімічний склад для друкування текстильних матеріалів пігментами, відмінність якого полягає у тому, що компонентами друкарського складу є різні за групами активності предконденсати термореактивних смол (ПТРС). Це забезпечує формування композиційної полімерної плівки сітчастої структури, для чого поряд зі зшиванням макромолекул створено умови для додаткового смолоутворення. Для забезпечення "роботи" предконденсатів термореактивних смол у двох напрямках визначено ефективну систему каталізаторів. Застосування комплексу прийомів дозволило підвищити ефективність пігментної технології, зокрема одержати забарвлення, що відрізняється високою стійкістю.

Розроблено композити на основі полістиролу і поліметилметакрилату, наповнені модифікованими полівінілпіролідоном дисперсними оксидами титану та цинку, що використані для одержання воднодисперсійних фарб, литтєвих полістирольних виробів та для наповнення поліестерних смол. Досліджено властивості композиційних матеріалів на основі полістиролу і оксидів металів, модифікованих кополімерами полівінілпіролідону.

Проведено аналіз літературних джерел з питання одержання лакофарбних матеріалів для флексографського способу друку по вбирних і не вбирних підкладках, показано перспективність застосування вторинного поліетилентерефталату для одержання флексографських фарб. Досліджено кінетичні закономірності реакцій алкоголізу й амінолізу сполук на основі ароматичних кислот, що містять складноестерні групи. Одержані результати показали досить високу швидкість алкоголізу й амінолізу діметилових естерів орто- та терефталевих кислот. Вивчено кінетичні закономірності реакції алкоголізу поліетилентерефталату діетиленгліколем за виділенням етиленгліколю. Доведено доцільність використання ПЕТ-тари та визначено умови його модифікації. Дослідження хімічної модифікації поліетилентерефталату показали, що на властивості одержуваних продуктів впливають кількість етиленгліколю, що відганяється, а також вид органічного розчинника, вживаного для одержання розчину. Одержано фарби на основі модифікованого поліетилентерефталату та вивчено їх властивості. Встановлено умови одержання фарб з високими фізико-хімічними та фізико-механічними властивостями друкарських відтисків на їх основі.

Викладено результати досліджень впливу вмісту білкових структур у вигляді розчину желатину на структуру та властивості бутилакрилату та метилметакрилату у водоемульсійній акриловій латексній фарбі.

Проведено дослiдження впливу показника рН та концентрацiї смоли естеру стиромаля на реологiчнi властивостi водорозчинних фарб для флексографiчного способу друку.

Досліджено визначальні чинники стабільності друкарсько-технологічних властивостей двокомпонентних маркувальних фарб на епоксидній основі. Запропоновано науковий підхід до проблеми надання друкарсько-технологічних властивостей епоксидним лакофарбовим системам, що складаються з нетрадиційних для звичайних друкарських фарб компонентів.

Исследовано определение степени эмульгирования модельных образцов гибридных красок для офсетного способа печати с увлажнением печатных форм, а также определен оптимальный состав УФ-компоненты.

Розглянуто проблеми та особливості створення фарб для захисту від підроблення друкованої продукції на папері та картоні, які містять оптичні вибілювачі (ОВ). Розроблено та досліджено офсетні фарби з п'ятьма ступенями захисту, які базуються на оригінальному поєднанні захисних ефектів, що проявляються на упаковці та етикетці з ОВ під дією певних оптичних і хімічних чинників.

Проаналізовано фарби для цифрового і струминного друку, описано їх склад і властивості.

На підставі аналізу літератури розроблено сучасну класифікацію флексографських друкарських фарб. Наведено дані щодо динаміки патентування розробок лакофарбових матеріалів, що біорозкладаються, а також структуру їх патентних розробок за країнами світу, способами друку, плівкотвірними компонентами, що входять до їх складу. Наведено класифікацію друкарських фарб, що біорозкладаються, за різними класифікаційними ознаками. Розглянуто результати досліджень плівкотвірних компонентів для друкарських фарб.

Розглянуто питання про регулювання процесу формування структури полімерних поліграфічних покриттів із металевим наповнювачем із стружкових відходів.

Приведены сведения о современных пигментных композициях для печатания текстильных материалов. Рассмотрена проблема полимерных связующих, пригодных для таких систем, изложены общие сведения о полиуретановых иономерах (ПИ) как перспективных связующих. Описаны коллоидно-химические свойства водных дисперсий ПИ и свойства полимерных пленок, которые формируются из этих дисперсий. Показаны особенности и преимущества использования полиуретановых связующих в пигментных печатных составах. Внимание уделено повышению устойчивости и получению особо прочных пигментных окрасок. Изложены особенности поведения пигментных печатных систем, в которых ПИ использованы в качестве связующего. Рассмотрены особенности реологического поведения уретановых загусток на основе полиэтоксилатов, модифицированных изоцианатами, способы их модификации, необходимость в которых обусловлена явлением сдвигового загущения, обнаруженным авторами в процессе исследования полиуретановых гелей. Освещен производственный опыт применения ПИ для печати текстильных материалов и изделий различного сырьевого состава.

Рассмотрены аспекты движения металлических частиц в вязких средах (полиграфические краски), а также предложена физическая модель поведения таких частиц при активированной обработке.