Наближено оцінено розвантаження газових факелів на дні Чорного моря з використанням опублікованих зображень ехолотних діаграм за допомогою засобів цифрового моделювання. Наведено одержані результати для двох типових газових сипів на шельфі та континентальному схилі Чорного моря.

Теоретично обгрунтовано новий метод розв'язання науково-практичної задачі, а саме: інтенсифікації видобутку газу з багатопластового газового родовища з нерівноміцними колекторами. Обгрунтовано можливість використання стійких (тортонських) газоносних відкладів для видобутку газу з нестійких (майкопських) газоносних відкладів способом внутрішньосвердловинного перепуску газу через перепускні свердловини з нестійкого у стійкий колектор та відбору всього газу родовища через стійкий колектор, використовуючи експлуатаційні, зокрема горизонтальні, свердловини з технологічної платформи. Розроблено математичну модель перепуску газу через перепускні свердловини з нестійких колекторів у стійкі та відбору газу через експлуатаційні свердловини, пробурені у стійкому колекторі. Розроблено методику досліджень процесу перепуску газу.

Дисертацію присвячено розробці важливої прикладної проблеми у вітчизняній науці - розробки морських родовищ корисних копалин і в суднобудівній науці - створення теоретичних основ проектування та розрахунку системи морського транспортування газів і принципово нових, з точки зору конструктивних і експлуатаційних особливостей, головних її елементів: магістральних трубопроводів, берегових сховищ газу, газовозів із різними типами вкладних танків, морських заводів збору та первинного підготування газу до транспортування, їхніх пристроїв, а також спеціальних пристроїв суден обслуговування морських трубопроводів. Враховано особливості транспортуємих газів, вплив випару газу і використання його в енергетичній установці на основні елементи газовозів. Об'єктом дослідження були системи морського транспортування газів і складові елементи цих систем.

Розв'язано актуальну задачу підвищення ефективності управління комунікаціями у проектах морських газових родовищ. Розроблено теоретичні основи створення спеціалізованих геоінформаційних підрозділів, запропоновано для них канали комунікацій з використанням нових морських картографічних засобів. Наведено математичну модель генеральної схеми освоєння родовища з урахуванням географічної інформації. Розроблено концепцію вдосконалення управління комунікаціями у проектах. Удосконалено організаційну структуру проектно-орієнтоваої організації шляхом створення підрозділів геоінформаційного менеджменту. Запропоновано інформаційну модель сектору морської геоінформатики та канали комунікацій на базі нових підводних технологій. Розроблено матрично-топологічну модель генеральної схеми освоєння родовища з географічною прив'язкою.

Проведено комплексне геолого-економічне й екологічне оцінювання ресурсної бази родовищ вуглеводнів у Прикаспійському регіоні, висвітлено перспективи її освоєння у межах території Азербайджану. Із використанням принципів стійкого розвитку обгрунтовано наукові засади стратегії освоєння родовищ на підставі впровадження конкретних технологічних рішень щодо захисту водного та повітряного басейну від забурднень. Уперше на підставі аналізу сейсмостратиграфічних досліджень комплексно оцінено стан, динаміку та тенденції щодо перспектив нарощування видобутку нафти до 30 млн. т. і газу до 30 - 50 млрд. куб. м. у Прикаспійському регіоні Азербайджану. Проведено районування нафтогазоносних структур з прогнозною оцінкою родовищ вуглеводнів, визначено економічну ефективність їх видобування. Вперше виявлено чинники формування антропогенного навантаження на морське середовище та прилеглий суходіл, зокрема, показано вплив на даний процес функціонування усіх складових господарського нафтогазового комплексу Азербайджану, що дозволило оцінити вихідний геоекологічний стан навколишнього середовища Каспійського моря та прилеглого суходолу. Зроблено прогноз еколого-економічних наслідків процесу освоєння родовищ вуглеводнів у Прикаспійському регіоні, зокрема, оцінено збитки від розливів нафти та запропоновано методику розрахунку економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів. Розроблено технологічні засоби збору нафти та нафтопродуктів з грифонів, поверхні грунту та води, а також обладнання для одержання електроенергії у важкодоступних місцях як альтернативного екологічно чистого джерела енергії.

Викладено пропозиції щодо шляхів прискорення розробки нафтогазових родовищ українського шельфу Чорного та акваторії Азовського морів.

Викладено основні відомості про організацію розробки й експлуатацію морських нафтових і газових родовищ у світі та в Україні. Описано родовища України, технічні засоби та технології видобування, підтримування пластового тиску, збирання та підготовки до транспортування нафтогазопромислової продукції. Розкрито призначення та типи морських стаціонарних платформ. Проведено оцінювання ефективності охоплення пласта витісненням. Розглянуто механізовані способи експлуатації нафтових свердловин. Викладено основні принципи формування системи морської підготовки продукції свердловини.

Рассмотрены проблемы обеспечения надежности морских технических сооружений, охватывающие широкий круг вопросов. Оптимальные результаты достигнуты при постоянном учете в процессе создания конструкции реальной технологии ее изготовления. Изложены подходы к выбору материалов, системы коэффициентов запаса, конструктивного оформления узлов и назначению дополнительных технологических мероприятий, обоснованию требований к качеству сварных соединений, совершенствованию методов оценки хрупкой прочности и циклического ресурса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д543 + И362.44

Рубрики:

Донні відкладення морів і океанів

Розробка морських газових родовищ

Шифр НБУВ: РА419467 Пошук видання у каталогах НБУВ