Приведены основные сведения о подземных водах, условиях их залегания и движения, физических свойствах и условиях формирования химического состава, освещены основы их динамики. Проанализированы факторы, влияющие на формирование гидрогеологической обстановки угольных месторождений. Изучены гидрогеологические и инженерно-геологические особенности угольных месторождений Донецкого бассейна.

Описаны математические модели и приведены решения миграционных задач, количестванная оценка прогнозного влияния прудов-накопителей сбросных шахтных вод и отвалов на гидрогеологические и почвенно-мелиоративные условия Западного Донбасса. Освещен метод рекультивации шахтных отвалов, рассмотрены оптимальные схемы режимной наблюдательной сети. Проанализирована эффективность коллоидно-солевых экранов. Представлены рекомендации по рациональному использованию и охране подземных вод от загрязнения и истощения.

Визначено головні джерела кислих сульфатних вод у межах Берегівського рудного поля на сучасному етапі розвитку гірничої діяльності. Наведено характеристику відвалів, що формувались під час проходження горизонтів порід з різними мінералого-технологічними та морфологічними типами руд. Відвали, складені комплексними золото-поліметалевими рудами, найнебезпечніші, важаючи на інтенсивність гіпергенного перетворення сульфідних мінералів та формування значних об'ємів кислих рудних стоків.

Basic sources of acid sulphuric waters in Beregovе ore field at the present stage of mining activity development have been determined. The characteristic of dumps, which have been formed at opening horizons of rocks with different mineralogical-technological and morphological types of ores, is given. Dumps combined of complex gold-polymetallic ores are the most dangerous from the point of view of intensity hypergenetic transformations of sulphide minerals and formations of sour drain volumes.

Изложены условия формирования шахтных и карьерных вод (ШКВ) предприятий железорудной, угольной и нерудных отраслей промышленности, определены их химический состав и показатели качества. Показаны возможности и экономическая целесообразность использования кондиционированных ШКВ Донбасса для технического и хозяйственного питьевого водоснабжения. Рассмотрены основные технологии кондиционирования, обессоливания и комплексной переработки ШКВ, позволяющие получить воду заданного качества, а также соли в виде товарных продуктов. Приведены сведения о способах борьбы с образованием отложений в элементах установок кондиционирования, опреснения и комплексной переработки минерализованных вод.

Проаналізовано умови формування підземного та поверхневого стоку в техногенно перевантаженому регіоні в межах річкових водозборів Донбасу. Досліджено стоки шахтних вод на кількісні показники формування річкового стоку території досліджень. Виконано екологічну оцінку цього стоку у басейні р. Самара.

Проанализированы условия формирования речного стока в техногенно перегруженном регионе в пределах речных водосборов Донбасса. Оценено влияние стока шахтных вод на количественные показатели формирования речного стока территории исследований. Проведена экологическая оценка этого стока по бассейну р. Самара.

The conditions of formation of river drain in man - made change region within the limits of river reservoirs of Donbas is analyzed. Influence of mine waters dumps on quantity indicators of river drain formation of investigated territory is estimated. For an example the ecological estimation of this drain on Samara basin is given.

Зазначено, що одним з основних напрямів пошуку альтернативних джерел водопостачання маловодних регіонів Донбасу є використання водоприпливів закритих вугільних шахт. Сучасні методи водопідготовки спроможні забезпечити очищення шахтної води до нормативних вимог ДСТ "Вода питна", а постійна відкачка води з гірничих виробок закритих шахт значно знижує можливість розвитку негативних процесів унаслідок підйому рівня підземних вод у зоні впливу шахт. На прикладі закритих шахт "Центральна" та № 7-7-біс в Антрацитівському районі Луганської області розглянуто питання забезпечення питною водою населення м. Антрацит.

Отмечено, что одним из основных направлений в поисках альтернативных источников водоснабжения маловодных регионов Донбасса является использование водопритоков закрытых угольных шахт. Современные методы водоподготовки в состоянии обеспечить очистку шахтных вод до нормативных требований ГОСТ "Вода питьевая", а постоянная откачка воды из горных выработок закрытых шахт снижает возможное развитие негативных процессов за счет подъема уровня подземных вод в зоне влияния шахт. На примере закрытых шахт "Центральная" и № 7-7-бис в Антрацитовском районе Луганской области рассмотрен вопрос обеспечения питьевой водой населения г. Антрацит.

One of the basic directions in searches of alternative sources for water supply deficiency zone of Donbas is use of mine waters of the closed mines. Modern methods water cleaning in a condition to ensure clearing mine waters up to the normative requirements standard "Water drinking". On an example of the closed mines "Central" and № 7-7-bis in Lugansk area is considered the question of maintenance by drinking water of the population of town Antracit.

Наведено результати моделювання затоплення шахт Центрального району Донбасу. Визначено зміни рівнів (напорів) підземних вод і фільтраційних параметрів техногенно-порушеного масиву порід.

Приведены результаты моделирования затопления шахт Центрального района Донбасса. Определены изменения уровней (напоров) подземных вод и фильтрационных параметров техногенно-нарушенного массива пород.

Simulation results in conditions mines flooding of the Central Geoindustrial District of Donbass is given. The changes of underground water levels and filtration parameters of dislocated massif were determined.

Розвинено уявлення про взаємодію хлоридно-сульфатно-натрієвих шахтних вод з глиняно-карбонатними породами. Визначено роль карстових явищ у цих процесах. Запропоновано модель взаємодії мінералізованої води з глиняними антифільтраційними екранами та на її базі висвітлено шляхи вирішення проблеми надійного ізолювання мінералізованих шахтних вод у техногенних ставках-нагромаджувачах, споруджених з використанням природних глиняних матеріалів.

Відзначено, що за час промислової діяльності на Донбасі виникло чимало проблем, дві з яких уже зараз є екологічними катострофами. Одна з них - неможливість забезпечити населення питною водою та промисловість технічною водою, а друга - затоплення території водами, які виникли внаслідок масового закриття вугільних шахт, та відключення водовідливу. Зазначено, що є єдиний вихід - використовувати ці води після їх кондиціонування для побутових і промислових цілей.

Розглянуто ставок Свідовок як локальне джерело забруднення підземних вод, що акумулює скидні мінералізовані води чотирьох шахт. Для запобігання фільтраційним витратам збудовано колоїдно-сольовий екран. На підставі аналізу результатів теоретичних і натурних досліджень доведено його неефективність з причин високої мінералізації та несприятливого хімічного складу шахтних вод. Але екран є ідеальним фільтром. Протягом 5 років біля ставка спостерігався підйом рівня підземних вод без збільшення їх мінералізації, і якщо періодично поновлювати екран, то можна запобігти забрудненню водоносних горизонтів. Без захисних заходів, згідно з прогнозними розрахунками, довжина зони забруднення в 2015 р. становитиме 800 м. Зазначено, що необхідно акумулювати високо- та слабомінералізовані скиди у різних ставках. Слабомінералізовані шахтні води придатні для зрошення. Питома вага високомінералізованих вод у загальному скиді невелика, тому економічні затрати на їх опріснення можна порівняти з екологічним ефектом.

Разработан на стадии технического предложения вариант локализации и сброса во время прохождения паводковых вод наиболее минерализованных шахтных вод шахты "Родина". Локализацию шахтных вод предусматривается выполнить в хвостохранилище ЦОФ шахты "Гигант", которое может быть использовано в качестве верхнего пруда-накопителя гидроаккумулирующих электростанций. Реализация технического предложения позволит снизить техногенную нагрузку на водные объекты, улучшить экологическую ситуацию в Кривбассе.

На прикладі шахт Торезько-Сніжнянського гірничопромислового району розглянуто гідрологію, проаналізовано якісні показники шахтної води, технологію її очистки та знезараження. У межах розроблюваних шахтних полів шахтоуправління "Сніжнеантрацит" виявлено окремі ділянки, з яких воду можна виділити як самостійний потік за допомогою спеціальних інженерних засобів і використати, перш за все, після знезараження безпосередньо для технічних цілей, без стадії демінералізацї. На всіх шахтах вода малолужна, її жорсткість змінюється від 1,3 до 17,1 мг-екв/л, а на шахті "Зоря" за даним показником вона відповідає вимогам, які ставляться до питної води.

Індекс рубрикатора НБУВ: И17-1

Рубрики:

Рудниковий водовідлив

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На примере Западного Донбасса охарактеризованы и проанализированы основные факторы техногенного загрязнения подземных вод. Предложен научно-обоснованный комплекс природоохранных мероприятий, полностью исключающий загрязнение водоносных горизонтов.

Зазначено, що відсутність у надрах України родовищ деяких необхідних для промисловості корисних копалин обумовлює необхідність пошуків нових видів мінеральної сировини. Одним із напрямків вирішення цієї проблеми може бути використання підземних шахтних вод Донбасу, що містять промислові концентрації цінних компонентів.

Проанализировано состояние водопотребления и водоотвода при сооружении нефтегазовых скважин. Приведены пути оптимизации водопользования. Показано, что оптимальным вариантом минимизации потребления свежей и образования сточной воды является качественная очистка и повторное использование буровых сточных вод.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г442.2-94 + И17-13

Рубрики:

Рудниковий водовідлив

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дана сравнительная характеристика очистки высокоминерализованных радиоактивно загрязненных шахтных вод разными методами. Показано, что использование коагуляционного метода не обеспечивает очистку до норм ПДК, а сорбционно-коагуляционный метод требует дополнительного кондиционирования отработанных шламов. Для комплексной очистки шахтных вод (от соединений урана и частично от солей жесткости) предложен реагентно-магнитный метод с использованием солей железа (II) и (III), щелочного реагента CaO и природного магнетита.

Розроблено геоекологічні засади мінімізації впливу мінералізованих вод техноакваландшафту на природні аквальні ландшафти на прикладі басейну р. Самара. Наведено порівняльну характеристку існуючих геотехнологій з охорони поверхневих вод від забруднення мінеральними солями у разі їх відведення. Вивчено особливості просторово-часової динаміки гідрологічного та гідрохімічного режимів акваландшафтів даної річки. Розроблено критеріальну шкалу сольового навантаження на біотичну складову акваландшафту. Виявлено, що мінералізація води в межах 3,1 - 3,5 г/л є дуже небезпечною стосовно якісних та кількісних змін живої складової природних акваландшафтів. Доведено, що мінімізація впливу техноакваландшафту є складним багатоступеневим завданням, розв'язання якого доцільно здійснювати поетапно: I етап - природничо-географічний; II - хіміко-технічний. Шляхом обмеження завдання розроблено перший географо-природничий етап. Доведено, що в межах географічної науки зменшення впливу антропогенно-природного утворення можливе шляхом утворення регулювання об'ємів випуску мінералізованих вод у межі природного акваландшафту відповідно з особливостями його гідролого-гідрохімічного режиму.

Обгрунтовано стабілізувальний технологічний вплив на домінуючі фізико-хімічні процеси, що супроводжують підземний видобуток вугілля у межах геологічної товщі шахтного поля. На підставі результатів експериментальних і теоретичних досліджень встановлено закономірності зміни твердої та рідкої фаз вуглевмісної товщі у процесі їх руху в техногенному ланцюжку: вугленосна гірська порода - шахтний відвал (ділянка рекультивації) - поглинальний комплекс покривних відкладень - фільтраційний потік у шихту та природний водотік. Обгрунтовано виникнення аномалій у концентраціях хімічних компонентів залежно від порядку відпрацювання блоків шахтного поля та напрямку рекультивації. Створено комплекс математичних моделей для оптимального вибору технологічних заходів у процесі відпрацювання вугільних шарів, спрямованих на згладжування гідрогеохімічних аномалій в геологічному середовищі. Зазначено, що дані технологічні заходи поєднують порядок проведення гірничих і рекультиваційних робіт з застосуванням поверхневого дренажу й активного покривного шару.