Одержано алгебричні коефіцієнтні умови абсолютної асимптотичної стійкості в середньому квадратичному положення рівноваги стохастичної динамічної системи автоматичного регулювання, математичною моделлю якої є система стохастичних диференціально-різницевих рівнянь Іто - Скорохода запізнюючого типу з декількома стандартними вінерівськими процесами, з пуассонівськими збуреннями та скінченною кількістю загаювань.

Одержано алгебричні коефіцієнтні умови абсолютної асимптотичної стійкості в середньому квадратичному стані рівноваги стохастичних диференціальних систем з нелінійним зворотним зв'язком.

Розглянуто актуальні питання побудови математичних моделей, аналізу, синтезу та ідентифікації параметрів динамічних систем за умов невизначеності. Досліджено системи з розподіленими і зосередженими параметрами. Висвітлено головні аспекти інтелектуального управління багатозв'язними нелінійними об'єктами за наявності неповної та нечіткої інформації.

Розглянуто задачі активної ідентифікації та керування у разі обмежених збурень двома класами об'єктів: без пам'яті та динамічними. Для кожного з них запропоновано критерії якості множинної ідентифікації. Для об'єктів керування без пам'яті розроблено алгоритм оптимального планування експериментів, що забезпечує одержання мінімуму критерію якості множинної ідентифікації, а для класу динамічних систем - лише субоптимальне рішення задачі.

На підставі спектральної теорії нестаціонарних систем управління розроблено алгоритм моделювання тривимірного об'єкта з розподіленими параметрами. Наведено результати моделювання рівняння теплопровідності.

Статтю присвячено розвитку спектральної теорії нестаціонарних систем керування на об'єкти, які описуються диференціальними рівняннями у часткових похідних. Розглянуто правила, які встановлюють відповідність між операціями у просторово-часовій та спектральній формі.

Розглянуто ряд комбінованих систем керування зі спостерігачами. Досліджено їх робастність стосовно динамічної, параметричної та екзогенної невизначеностей об'єкта керування, виконавчих органів і датчиків. Дослідження проведено з використанням леми Барбалата. Виявлено чинники, що сприяють підвищенню робастності систем керування. Зроблено порівняння різноманітних методів дослідження робастності.

Встановленно, що дослідження реальних керованих процесів, яке грунтується на ідеалізованих математичних моделях, часто призводить до диференціальних рівнянь із малими параметрами. Вибір конкретного математичного методу дослідження залежить від структури диференціального рівняння, що описує динаміку керованого об'єкта. Оскільки ряд властивостей реальних об'єктів визначається ефектом запізнювання, запропоновано асимптотичне усереднення стандартних систем зі змінним запізнюванням.

Систематизовано дубльовані структури систем керування, що не мають вбудованих засобів контролю каналів, у яких застосовується комбінована апаратурна, часова та версійна надмірність. Проведено оцінку рівня контролепридатності та відмовостійкості цих систем із застосуванням детермінованих показників. Зроблено загальні висновки про властивості системи з комбінованою надмірністю.

Запропоновано модель оптимізації динамічних процесів, побудовану на диференціальних перетвореннях математичної моделі задачі оптимального управління. Наведено приклад моделювання.

Розглядається управління марковськими процесами на графі із компактною множиною значень керуючих впливів. Отримано достатні умови існування оптимальних стаціонарних марковських нерандомізованих стратегій.

Розглянуті методи синтезу на основі інтерполяційних умов для передаточних функцій. Показано, що така задача еквівалентна задачі визначення полюсів, а її розв'язання зводиться до розв'язку лінійних поліноміальних рівнянь.

Представлены результаты исследования нелинейного метода управления со сдвигом ошибки, которое проведено при использовании программы моделирования динамических систем SIMULINK. Результаты сопоставлены с данными моделирования, полученными для классических интегрального, пропорционально-интегрального, а также пропорционально-интегрального и дифференциального методов управления.

Розглянуто запропоновані каскадні способи стиснення під час обробки вимірювальної, текстової, графічної та комбінованої інформації, характерної для автоматизованих систем управління. Одержано дані щодо коефіцієнта стиснення для всіх запропонованих способів, що дає можливість зробити правильний вибір способу стиснення для використання його в автоматизованій системі управління.

Розглянуто проблему структурної ідентифікації гетероскедастичної моделі об'єкта керування оптимальної складності. Для розв'язку проблеми запропоновано використовувати критерій змінного контролю. З метою вивчення властностей критерію виконано імітаційне моделювання методом Монте-Карло.

Викладено основи побудови математичних моделей електричних та електронних схем і методик їх розрахунку на ЕОМ. Особливу увагу приділено математичному моделюванню неперервних і дискретних технічних систем. Розглянуто моделі випадкових збуджень, способи їх моделювання на ЕОМ та методи статистичної обробки результатів моделювання.

Викладено метод побудови цифрової моделі неперервного динамічного об'єкта за умов довільного характеру вхідної дії. Результати можна використовувати в процесі моделювання динамічних систем для корекції та синтезу керувальних сигналів в обчислювальних пристроях під час реалізації процесів керування.

Мінімаксні регулятори для лінійних стохастичних рівнянь розглядалися в декількох роботах. При деяких обмеженнях на кореляційні функції випадкових збурень для випадку спеціальних квадратичних функціоналів знайдено явний вид оптимальних керувань у класі лінійних. В даній роботі ці результати поширюються на рівняння з розгалуженням структур.

Розглянуто окремі питання моделювання нестаціонарних білінійних систем великої розмірності. Проведено аналіз системних властивостей керованості та досяжності. Описано структуру програмного пакета моделювання та оптимізації нестаціонарних білінійних систем. Наведено деякі результати моделювання білінійних систем з нелінійними зворотними зв'язками.

Розглянуто модель керованого нечіткого процесу на основі нечіткого інтеграла з розширеної нечіткої міри. Приведено означення і доведення теореми про представлення керованого нечіткого процесу нечітко-інтегральним рівнянням.