У комунально-побутовому секторі використовується близько 50 % природного газу, що споживається народним господарством в основному для опалення, тому підвищення ефективності опалення є актуальним. Основним напрямком є широке запровадження децентралізованного опалення. Капітальні вкладення в систему індивідуального опалення становлять не більше 40 % від вкладень у системи з районними опалювальними котельними, а фактичні затрати на опалення квартири вдвічі менші. Описано конструкції поверхневих, контактних та контактно-поверхневих модулів, розроблених в Інституті газу для опалення будівель, житлових та промислових комплексів. Високу ефективність мають також системи променевого опалення. Ефективність когенераційних технологій залежить від графіка електричного та теплового навантажень.

Проаналізовано стан електро- і теплоенергетики та забезпечення їх паливними ресурсами. Розглянуто технології комбінованого (спільного) виробництва електричної та теплової енергії. Запропоновано принципово нову технологію спільного виробництва електроенергії та тепла, яка зменшує витрати паливних ресурсів майже у 1,5 рази і значно поліпшує стан навколишнього середовища та створює резервні регулюючі потужності для електроенергетики.

Викладено теорію побудови теплових двигунів внутрішнього згоряння та теплообмінних процесів. Висвітлено питання екології локальних енергетичних джерел, а також теорії та практики електричної частини локальних електростанцій. Детально проаналізовано особливості спільного функціонування первинних двигунів і вторинних перетворювачів.

Висвітлено досвід впровадження проекту реструктуризації теплоенергетичної галузі на прикладі Дніпродзержинська. Визначено особливості змісту проекту реструктуризації виробництва на ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

Освещен опыт внедрения проекта реструктуризации теплоэнергетической отрасли на примере Днепродзержинска. Определены особенности содержания проекта реструктуризации производства на ОАО "Днепродзержинская теплоэлектроцентраль".

Наведено порівняльний аналіз централізованого та децентралізованого теплопостачання. Показано переконливі переваги централізованого теплопостачання, в якому найважливішим елементом є магістральні теплотраси. Розглянуто математичну модель втрат тепла в протяжних теплотрасах залежно від конкретних технічних і погодних умов. Сформульовано умови мінімізації теплових втрат.

Приведен сравнительный анализ централизованного и децентрализованного теплоснабжения. Показаны убедительные преимущества централизованного теплоснабжения, в котором важнейшим элементом являются магистральные теплотрассы. Составлена и решена математическая модель потерь тепла в протяженных теплотрассах в зависимости от конкретных технических и погодных условий. Сформулированы условия минимизации тепловых потерь.

The comparative analysis of centralized and decentralized heat supply is resulted. Convincing advantages of centralized heat supply in which the arterial heating mains are a major element are shown. The mathematical model of losses of heat in the extensive heating mains depending on concrete technical and weather terms is made and decided. It is laid down a condition minimization of thermal losses.

Определены показатели эффективности газопаровых установок с вводом пара в газовую турбину.

Виявлено джерела небезпеки, які залежать від характеру роботи елементів системи водоочищення в теплоенергетиці та визначено елементи системи, які можуть спричиняти небезпеку під час роботи. Показано, що на етапах попереднього аналізу небезпек і виявлення послідовності небезпечних ситуацій можна користуватися матрицями поєднання станів, що дозволяє комп'ютеризувати та прискорити цей аналіз.

Проаналізовано екологічну безпеку роботи двигунів внутрішнього згоряння в мікроТЕЦ. Показано, що головними чинниками екологічного навантаження є відпрацьовані гази та шум. Основними способами зниження токсичності відпрацьованих газів є правильний вибір двигунів, їх правильне регулювання та стабільна, без різких змін режимів, робота. Очищення відпрацьованих газів пов'язано зі знешкодженням оксидів нітрогену, сульфуру (II), карбону (II) та поліциклічних вуглеводнів.

Здійснено аналіз особливостей використання установок комбінованого вироблення теплової та електричної енергій малої потужності. Показано високу економічну ефективність застосування таких установок стосовно конкретних споживачів.

Зважаючи на сучасний стан і рівні напруги в електричних мережах України, запропоновано серед основних заходів підтримання напруги в допустимих межах використовувати на електростанціях АСТГ. Досліджено економічну ефективність використання АСТГ на ТЕЦ. Показано, що застосування таких турбогенераторів на ТЕЦ, крім зменшення витрат на аварійний резерв в енергосистемі, знімає обмеження на комбіноване вироблення теплової та електричної енергії.

С учетом существующих цен в Украине на энергоносители предложен расчет экономической эффективности модернизации ТЭЦ, принадлежащий энергоемкому промышленному предприятию. Определена удельная себестоимость вырабатываемых на ТЭЦ тепла и электроэнергии.

  Скачати повний текст

Запропоновано узагальнений підхід до розрахунку проектних показників теплоелектроцентралей (ТЕЦ). Охарактеризовано режими роботи промислових і опалювальних ТЕЦ. Наведено методику розрахунку теплової схеми ТЕЦ на чотири експлуатаційні режими. Увагу приділено проблемам оцінювання техніко-економічних показників роботи основного обладнання ТЕЦ.

Рассмотрены вопросы интеграции систем управления и диагностики основного оборудования ТЭЦ в информационные системы генерирующих компаний. Проанализирована ситуация в данной области, предложены оригинальные подходы и концепции в решении задач интеграции.

Розглянуто методичні особливості оцінки економічної доцільності масового впровадження індивідуальних систем електро- та теплозабезпечення у приватному секторі енергоспоживання.

Рассмотрены различные составляющие организации процессов получения тепловой и электрической энергии для жилых и промышленных помещений с использованием котельной установки и радиальной паровой турбины Юнгстрема, с электрогенератором на постоянных магнитах. Определена себестоимость электроэнергии, вырабатываемой мини-ТЭЦ при сжигании различных органических топлив: угля, природного газа, мазута, дизельного топлива, дров, биогаза и биогранул (пиллетов). Установлено, что наименьшая себестоимость получается при применение биогранул. Показана эффективность использования спроектированной установки в сельских негазифицированных районах.

Произведена технологическая, энергетическая и экономическая оценка целесообразности использования сбросной теплоты Киевской ТЭЦ-6 на основе теплонасосных технологий.

Рассмотрена возможность повышения энергоэффективности газопоршневых двигателей на частичных режимах за счет отключения части цилиндров. Данная возможность достигается благодаря оснащению двигателя индивидуальными газовыми форсунками с электронным управлением. Описана теоретическая возможность достижения поставленной задачи. Приведены результаты расчета мощности и расхода топлива при отключенных цилиндрах на режимах частичной мощности. В качестве объекта исследования выступает газопоршневой рядный двигатель 1Г6 производства ОАО ХК "Барнаултрансмаш".

С помощью термодинамического метода выявлены неучтенные раньше резервы повышения эффективности работы теплоэлектроцентралей за счет утилизации тепла систем охлаждения генератора и маслоохлаждения паротурбинной теплофикационной установки. Проиллюстрирована возможность применения такого мероприятия энергосбережения на тепловых электростанциях.

Наведено результати експериментальних досліджень з визначення величини феромагнітної фракції домішок під час магнітного очищення конденсату ТЕЦ. Досліджено вплив довжини намагніченої феромагнітної фільтруючої загрузки і напруженості магнітного поля на коефіцієнт осадження феромагнітних домішок зворотного виробничого конденсату ТЕЦ.