Викладено методи розрахунків та аналізу експлуатаційних показників теплогенеруючого устаткування на підставі офіційно прийнятої методики теплових розрахунків парогенераторів, довідників, атласів і каталогів теплоенергетичного устаткування. Подано пояснення і рекомендації щодо виконання теплових розрахунків промислових парогенераторів, а також теплового балансу, теплообміну в топці, пароперегрівників.

Описано методику теплового розрахунку промислових котельних агрегатів малої потужності горизонтальної орієнтації паропродуктивністю до 25 т/год, які входять до складу виробничих та опалювальних котельних установок та невеликих теплових електростанцій і широко використовуються на території України. Основну увагу приділено перевірочному тепловому розрахунку, з використанням якого визначаються експлуатаційні показники котлоагрегатів і необхідність їх реконструкції. Розглянуто особливості компонування та конструктивні характеристики окремих елементів котельного агрегату. Наведено методику теплового розрахунку топок з низькотемпературним киплячим шаром, які використовують для спалювання високозольного вугілля та реконструкції котельних агрегатів малої потужності.

Описана методика теплового расчета промышленных котельных агрегатов малой мощности горизонтальной ориентации паропродуктивностью до 25 т/час, которые входят в состав производственных и отопительных котельных установок и небольших тепловых электростанций и широко используються на территории Украины. Основное внимание уделено проверочному тепловому расчету, с использованием которого определяются эксплуатационные показатели котлоагрегатов и необходимость их реконструкции. Рассмотрены особенности компоновки и конструктивные характеристики одельных элементов котельного агрегата. Приведена методика теплового расчета топок с низкотемпературным кипящим шаром, которые используют для сжигания высокозольного угля и реконструкции котельных агрегатов малой мощности.

Викладено засади теплових розрахунків котлоагрегатів. Рассмотрены особенности компонування та розрахунки окремих елементів котлоагрегату. Наведено приклади теплових розрахунків промислових парогенераторів. Висвітлено особливості розрахунків І та ІІ ступенів повітропідігрівника, відхилів теплового балансу, фестона та випарних пучків.

Изложены основы тепловых расчетов котлоагрегатов. Рассмотрены особенности компоновки и расчета отдельных элементов котлоагрегата. Приведены примеры тепловых расчетов промышленных парогенераторов, освещены особенности расчетов І и ІІ степеней воздухонагревателя, отклонений теплового баланса, фестона и испарительных пучков.

Проаналізовано основні проблеми створення математичного і програмного забезпечення задач оптимального проектування теплоенергетичних котлоагрегатів. Описано підходи до їх вирішення, особливості програмної реалізації. Наведено результати апробації програмних засобів.

Розглянуто можливий економічний та екологічний ефект від встановлення проміжних випромінювачів (ПВ) і екранування стінок в паливних котлах. Застосування ПВ під час проектування та створення опалювальних і малих промислових котлів на природному газі дозволить зменшити витрату металу на виготовлення котла і збільшити їх ккд.

Під час проектування котелень і котельного обладнання розробляються заходи щодо захисту персоналу, устаткування та будівель від вибухів котлів. Для цього необхідно використовувати методи прогнозування аварійних вибухів. Проаналізовано можливість застосування "Методу розрахунку параметрів хвилі тиску під час вибуху резервуара з перегрітою рідиною або зрідженим газом за впливу на нього осередку пожежі" для оцінки можливих вражаючих факторів у разі вибуху барабанів парових котлів. Визначено принципи планування локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, пов'язаних із паровими котлами.

Розглянуто відомі залежності для теплових розрахунків жаротрубних елементів котлів малої потужності. Проведено порівняння результатів та зіставлення з нормативним методом теплового розрахунку котлоагрегатів.

Розроблено метод визначення раціонального співвідношення поверхонь нагріву в котлі на органічних відходах. Метод дозволяє проектувати котли невеликої потужності з мінімальним значенням сумарної площі котла.

Проведено комплексний системний аналіз прямоточного парогенератора, розроблено багаторівневу структуру його моделі. Застосування процедури декомпозиції складного об'єкта на початкових етапах моделювання надало можливість виділити багатовимірні підсистеми спрямованої дії. Це надає можливість застосування розвинених програмних засобів комп'ютерної імітації. В отриманій структурній моделі виділено підсистеми парогенератора в цілому, підсистеми парогенератора, що включає в себе екранні трубки, сепаратор, змішувач, фільтр, циркуляційний насос, з'єднувальні трубопроводи. Розглянуто зони екранних трубок, які визначаються станом робочого середовища (зона підігріву з однофазної середовищем, зона випаровування I і зона випаровування II із двофазним середовищем); кінцевовимірні моделі секцій екранних трубок зон підігріву та випаровування. Встановлено, що моделі підсистем нульового рівня описуються системами диференціальних та алгебричних рівнянь, між внутрішніми змінними яких немає причинно-наслідкових відносин. Будь-яка підсистема першого та вищого рівня може бути представлена підмножиною підсистем безпосередньо нижчих рівнів і безліччю орієнтованих зв'язків між ними. У задачі моделювання прямоточного парогенератора реалізовано принцип рекурентного пояснення. Для опису взаємозв'язків підсистем використано теоретико-множинні, матричні та графічні способи. Показано, що ієрархічні моделі, виявляються формами опису, готовими для реалізації в мовах програмування високого рівня. Використання системного аналізу процесів, технології та конструкції прямоточного парогенератора, а також передбачуваної методології досліджень у тимчасовій і частотній областях, використовуваних розрахункових методів і методів імітації надає можливість вибрати типи та класи математичних моделей, форми їх подання та програмні засоби.