Досліджено вплив неоднофазності робочого середовища на амплітуду імпульсного тиску, визначено найоптимальніші параметри потоку, для підсилення амплітуди хвилі тиску варіюванням ступеня гетерогенності потоку на 10-12 %. Вивчено метод, який дозволяє підсилювати дію ударних хвиль у заданому напрямі за допомогою твердих конусоподібних відбивачів, встановлено можливість концентрування енергії в певному напрямі - ефект кумуляції.

Ключ. слова: паровий котел, втрати теплоти, коефіцієнт тепловіддачі
Індекс рубрикатора НБУВ: З361-011

Рубрики:

Парові котли.Котлобудування

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано роботу баштових градирень випаровувального типу та можливі напрями зниження вологоутворення за випаровувального охолодження води, наприклад, за сумісної роботи градирні з викидними пристроями продуктів згорання котлоагрегатів.

Розглянуто деякий досвід застосування звукового очищення конвективних поверхонь парових котлів різного типу та потужності, що працюють на твердому та рідкому паливі. За результатами лабораторних і промислових дослідів показано, що акустичне очищення як метод слабкого впливу, може мати відчутний ефект у боротьбі з сипучими відкладами. Наведено дані про зменшення інтенсивності утворення відкладів. Зазначено, що ефективність дії звукового очищення багато в чому залежить від якості та працездатності звукогенератора, здатного розвивати інтенсивність понад 136 дБ, а також правильного вибору місця його монтажу на котел.

Розроблено метод оцінки теплового стану промислового котла на підставі побічних вимірювань температури. Даний метод базується на застосуванні числового алгоритму корекції моделі котлоагрегату як динамічної системи.

Проанализированы статистические данные относительно повреждений теплообменных поверхностей котлоагрегатов украинских тепловых электростанций за последние годы. Разработана модель турбулентного обтекания теплообменных поверхностей двухфазным потоком. Проведены численные исследования процесса обтекания дымовыми газами с частицами золы шахматного пакета труб и эрозии их поверхностей.

С помощью методов планирования эксперимента и регрессионного анализа для теплоутилизатора конденсационного типа проведена оптимизация эксерго-технологического критерия эффективности по основным геометрическим параметрам оребренной поверхности теплообмена. С учетом условий изготовления и эксплуатации оребренной поверхности определены оптимальные области изменения ее геометрических параметров.

In the article the economic feasibility of use of introduction multifunctional generating the unit are proved. Certain priorities of use of the specified equipment are given Necessity of specific redistribution of energy between processes in units is proved: crushing, hashing, heating, pumping, etc. Constructive schemes of units for those or other spheres of use are presented.

Приведен сравнительный анализ систем утилизации тепла: бойлерной и с котлом-утилизатором, использующим оставшийся кислород в отработавших газах мотор-генератора.

Одержано дані про закономірності докритичної та критичної двофазної течії у прямолінійних каналах і місцевих опорах теплотехнічних систем. Виявлено аналогічний характер впливу вмісту легкої фази у двофазному потоці на коефіцієнти місцевого опору та гідравлічного тертя. Досліджено та проаналізовано закономірності взаємного впливу місцевих опорів під час руху двофазного потоку. Установлено характер закономірності впливу геометричних особливостей каналу, структур потоків і ковзання фаз на пропускну спроможність дренажного каналу складної конфігурації (ДКСК). Розроблено математичну модель ДКСК на базі рівнянь збереження та залежностей для визначення критичних параметрів каналу з урахуванням конфігурації ДКСК, структури потоку, дисипації енергії, неадіабатності процесу та недогріву рідини до температури насичення на вході у канал.

  Скачати повний текст

Рассмотрены математические модели процесса теплообмена в котельных установках различных уровней сложности. Описаны виды теплообмена в котельному агрегате. Раскрыто влияние теплового излучения на процесс теплообмена в теплогенерирующей установке. Дана информация о математических моделях процесса остывания газа и свободной конвекции, уравнении свободной конвекции в приближении Буссинеска, методе контрольного объема, особенностях планирования проведения динамических испытаний.

Розглянуто можливість побудови системи другого рівня з супервізорним управлінням для підсистеми управління режимом перегрівання пари. Показано підхід до побудови моделі системи першого рівня з подальшим синтезом системи другого рівня, використовуючи другий метод Ляпунова і принцип оптимальності Белмана.

Розглянуто парогенератор як об'єкт управління. Досліджено автоматичну систему регулювання барабанним котлом середньої потужності. Розроблено експериментально-аналітичну модель динаміки ділянки живлення барабанного парогенератора середньої потужності. Модель подано в просторі станів. З метою стабілізації рівня води в барабанному парогенераторі запропоновано оптимальний регулятор.

Досліджено процес пароутворення в електродних парогенераторах.

Запропоновано використання нелінійного структурного рішення для регулювання температури первинної пари прямоточного котлоагрегату з врахуванням обмежень на керований сигнал. Представлено дослідження нелінійної системи на стійкість при варіації додаткових параметрів настроювання.

Надано результати дослідження зі зменшення абсолютних втрат тепла з поверхні котлів ТП-100 і ТП-92 за допомогою термоелектричних генераторів.

Для компенсации динамической погрешности при оперативном определении показателей энергооборудования предложено использовать динамическую модель соответствующего объекта. Эффективность этого способа проиллюстрирована при расчете кпд парогенератора с использованием упрощенной динамической модели его первичного тракта.

Представлены результаты экспериментальных исследований теплоотдачи при спутном движении замкнутых паровоздушных включений и охлаждающей воды в вертикальных каналах в условиях проточного барботажного слоя. Получена обобщающая зависимость для этого процесса переноса.

Приведена процедура теплового расчета рабочего элемента утилизационного аппарата, созданная на основе ранее проведенных экспериментальных исследований тепло- и массоотдачи от паровоздушного потока к охлаждающей воде в проточном барботажном слое.