На території України накопичено велику кількість твердих відходів промислових підприємств, які є токсичними та забруднюють навколишнє середовище. Однак деякі з них можна використовувати як джерело нетрадиційної мінеральної сировини.

Запропоновано альтернативу формуванню докембрійських комплексів порід. Вона заснована на пригожинській трактовці часу й обгрунтована використаними заходами визначення віку та фізико-хімічних умов утворення цих комплексів. Внутрікристалічний і міжфазовий розподіл компонентів у реальних об'єктах (системах різного рівня складності), який є в основі побудови емпіричних геотермометрів, -барометрів та -хронометрів, відповідає при цьому нелінійним залежностям чи пучкам лінеаризованих вирішень (ізохор, ізотерм, ізохрон і т.п.); точка перетину їх - біфуркація цих вирішень. Геологічні наслідки таких вирішень, що наведені в статті, не зовсім сполучні з традиційним стратиграфічним підходом.

Наведено дані показники відносної вартості хімічних елементів фосфорної, калійної та титанової сировини, визначені за методом природної масової рівновартості. Суть запропонованого методу в тому, щоб масову розповсюдженість елементів у земній корі (кларки) вважати рівновартісною. В апатитових концентратах Хібін оцінено значення рідкісноземельних елементів, стронцію, фтору, у фосфоритах Африки - значення урану, рідкісноземельних елементів, фтору, кадмію, йоду, скандію, бору, у калійній сировині (руди Прикарпаття, хлорид калію, алуніти) вказано на переважаюче значення хлору та сірки. Зорієнтовано на освоєння калієвих алюмосилікатів як сировини для калійних добрив. У ільменітових концентратах підкреслено значення танталу, ванадію, ніобію, скандію.

Висвітлено питання пошукової та екологічної геохімії. Викладено сучасні теоретичні та практичні аспекти геохімічних методів пошуків та їх прикладне значення. Відображено питання пошуків та прогнозування зруденінь золота, рідкісно-земельних, цирконієвих руд, покладів нафти та газу, ряду інших корисних копалин. Наведено результати екологічних досліджень території України. Проаналізовано вплив техногенного забруднення на довкілля. Запропоновано способи та напрямки реабілітації ландшафтів, гідрологічних об'єктів.

Проанализированы особенности сорбции хрома почвами лесостепной зоны Украинского щита, миграции тяжелых металлов в природных и сточных водах. Описаны формы тяжелых металлов в почвах техногенно загрязненных территорий Артемовского и Днепропетровского металлургических комбинатов, микроэлементы в древних почвах как индикаторы антропогенного загрязнения. Освещена связь гидрогеохимических аномалий радона и фтора с участками тектонических нарушений в Киеве. Определен коэффициент равномерности распределения химических элементов (радионуклидов) в природных объектах.

Изложены современные представления о миграции химических элементов в земной коре и подходы к их изучению. Показана роль математического моделирования в решении задач миграции вещества и рудообразования. Рассмотрены вопросы правильного использования в геологии, в частности, в геохимии, некоторых терминологических понятий.

Рассмотрено строение и состав континентальной и океанической литосферы. Описаны природные и антропогенные геохимические аномалии, а также формы нахождения химических элементов в земной коре. Освещены строение, состав и главные компоненты атмосферы, а также определена их геохимическая роль. Определен баланс энергии в атмосфере и гидросфере и антропогенное воздействие на климат. Описаны основные функции живого вещества в биосфере, а также особенности биохимического круговорота веществ и геохимический принцип сохранения жизни.

Представлены результаты научных исследований в области геохимии радионуклидов чернобыльского выброса, объясняющие особенности поведения основных дозообразующих радионуклидов в наземных и водных экосистемах. Изложены геохимические и физико-химические основы динамики и прогноза эволюции радиоэкологического состояния загрязнённой окружающей среды.

Акцентовано увагу на ідентифікації чинників техногенезу у геологічному середовищі. Узагальнено сучасні світові тенденції розвитку техногенезу. Показано, що Криворізький залізорудний басейн є типовим об'єктом для вивчення техногенних змін у геологічному середовищі. Проведено порівняння техногенних параметрів екосистеми Кривбасу. Особливу увагу приділено впливу техногенезу на геологічне середовище Кривбасу. Запропоновано інтегральні критерії техногенезу у геологічному середовищі та якості життя, за допомогою яких можна оцінити ступінь техногенних змін у геологічному середовищі та їх вплив на якість життя людини. Розглянуто деякі аспекти керування техногенними процесами у геологічному середовищі.

Акцентировано внимание на идентификации факторов техногенеза в геологической среде. Обобщены современные мировые тенденции развития техногенеза. Показано, что Криворожский железорудный бассейн является типичным объектом для изучения техногенных изменений в геологической среде. Проведено сравнение природных и техногенных параметров экосистемы Кривбасса. Особое внимание уделено влиянию техногенеза на геологическую среду Кривбасса. Предложены интегральные критерии техногенеза в геологической среде и качества жизни, с помощью которых можно оценить степень техногенных изменений в данной среде и их влияние на качество жизни человека. Рассмотрены некоторые аспекты управления техногенными процессами в геологической среде.

Освещены жизненный путь, а также научная, научно-организационная, педагогическая и общественная деятельность Э.В.Соботовича - известного геохимика, космохимика и радиогеоэколога, заслуженного деятеля науки Украинской ССР, академика НАН Украины. Предложен хронологический указатель опубликованных трудов ученых.

Освещены проблемы теории рудообразования, закономерности размещения и критерии прогнозирования и поисков месторождений, моделирования рудообразующих систем. Рассмотрены перспективы выявления богатых и комплексных урановых руд на Украинском щите. Описаны типы рудно-магматических систем и рудно-формационные ряды альпийского цикла развития Карпат. Изложены теоретические основы выявления новых видов рудного сырья. Изучены особенности тектонического плана и золотоносности докембрия Украинского щита за результатами дистанционного зондирования, связь уранового оруденения центральной части щита с особенностями ее глубинного строения. Проанализировано влияние фильтрационных свойств эпигенетически и метаморфически измененных пород на процессы метаморфогенного рудообразования.

Викладено теоретичні засади екологічної радіогеохімії - науки про радіаційне забруднення довкілля. Розкрито закономірності виникнення, розповсюдження, міграції та накопичення в ландшафтах та екосистемах радіоактивних ізотопів хімічних елементів техногенного походження. Розглянуто питання екологічної небезпеки радіонуклідів, охарактеризовано джерела радіаційного забруднення навколишнього середовища. Наведено детальні еколого-радіогеохімічні характеристики радіонуклідів, що відіграють важливу роль у радіаційному забрудненні довкілля. Проаналізовано біологічні ефекти та кількісні параметри іонізуючого випромінювання. Показано вплив іонізуючої радіації на живі організми, розглянуто їх еволюційну пристосованість до радіонуклідів. Представлено стислі теоретичні відомості з ядерної фізики, дозиметрії, радіобіології. Наведено загальну характеристику ядерних та радіаційних інцидентів, проаналізовано наслідки найвідоміших техногенних аварій (Киштимської, 1957 р., у бухтах Чажма та Павловського, 1985 р., Чорнобильської катастрофи, 1986 р., а також аварій на Сибірському хімічному комбінаті, 1993 р. і Київському та Харківському міжобласних пунктах поховання радіоактивних відходів).

Изложены теоретические основы экологической радиогеохимии - науки о радиационном загрязнении окружающей среды. Раскрыты закономерности возникновения, распространения, миграции и накопления в ландшафтах и экосистемах радиоактивных изотопов химических элементов техногенного происхождения. Рассмотрены вопросы экологической опасности радионуклидов, охарактеризованы источники радиационного загрязнения окружающей среды. Приведены детальные эколого-радиогеохимические характеристики радионуклидов, имеющих важное значение в радиационном загрязнении окружающей среды. Проанализированы биологические эффекты и количественные параметры ионизирующего излучения. Показано влияние ионизирующей радиации на живые организмы, рассмотрена их эволюционная приспосабливаемость к радионуклидам. Представлены краткие теоретические сведения по ядерной физике, дозиметрии, радиобиологии. Приведена общая характеристика ядерных и радиационных инцендентов, проанализированы последствия наиболее известных техногенных аварий (Киштымской, 1957 г., в бухтах Чажма и Павловского, 1985 г., Чернобыльской катастрофы, 1986 г., а также аварий на Сибирском химическом комбинате, 1993 г., Киевском и Харьковском межобластных пунктах захоронения радиоактивных отходов).

Раскрыто прикладное значение геохимии фтора. Приведены результаты исследований геохимии архейской анортозит-диорит-гранодиорит-плагиогранитной серии Александровской структуры и архейских кумулятивных ультрамафитов Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита. Изложены методические подходы к оценке степени техногенной нагрузки на донные отложения Южно-Бугского лимана. Описаны формы тяжелых металлов в почвах Полесья.

Висвітлено деякі аспекти впливу видобутку залізних руд на стан поверхневих і підземних вод Кривбасу. Досліджено антропогенні зміни гідрологічної структури та вплив повітряного середовища регіону на формування хімічного складу поверхневих вод. Розглянуто особливості розвитку техногенного підтоплення окремих територій Кривого Рогу. Досліджено шламосховища, як водно-болотні угіддя техногенної екосистеми.

Освещены некоторые аспекты влияния добычи железных руд на состояние поверхностных и подземных вод Кривбасса. Исследованы антропогенные изменения гидрологической структуры и влияние воздушной среды региона на формирование химического состава поверхностных вод. Рассмотрены особенности развития техногенного подтопления отдельных территорий Кривого Рога. Исследованы шлакохранилища, как водно-болотные угодья техногенной экосистемы.

Висвітлено основи загальної геохімії Землі та її геосфер, проблеми геохімії вуглецю й органічної речовини. Увагу приділено питанням практичного використання результатів геохімічних досліджень для прогнозування нафтогазоносності та проведення пошуково-розвідувальних робіт, здійснення контролю за розробкою, експлуатацією нафтогазових родовищ, підземних сховищ газу та станом довкілля.

Освещены основы общей геохимии Земли и ее геосфер, проблемы геохимии углерода и органического вещества. Уделено внимание вопросам практического применения результатов геохимических исследований для прогнозирования нефтегазоносности и проведения поисково-разведывательных работ, осуществления контроля за разработкой, эксплуатацией нефтегазовых месторождений, подземных хранилищ газа и состоянием окружающей среды.

Вміщено присвячений 140-річчю з дня народження академіка В. І. Вернадського стислий опис його наукового й організаційного вкладу протягом першої половини XX ст. у становлення та розвиток нової галузі геологічної науки - радіогеології. Її розвиток забезпечив не тільки створення сировинної бази атомної енергетики, а й появу нових фундаментальних напрямків сучасної геології - ядерного ізотопного аналізу, абсолютної геохронології геологічних утворень, ядерної геології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д317.3

Рубрики:

Радіоактивність Землі

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д317.1

Рубрики:

Геохімія ізотопів

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що радіогеологія є однією з наймолодших геологічних наук. В. І. Вернадського можна по праву вважати творцем радіогеології як самостійного наукового напряму. Фундаментальні дослідження з геології та геохімії останніх років дають підстави вважати досяжною поставлену вченими мету: оволодіти еталоном часу, використовуючи закони радіоактивного розпаду.

Рассмотрены некоторые актуальные вопросы происхождения и эволюции Земли в связи с разработанной академиком Н. П. Семененко ее кислородно-водородной моделью.