Скачати повний текст

Наведено загальну характеристику Карпат як паводконебезпечного регіону України. Висвітлено науково-методичні засади розробки та реалізації басейнових прогностичних систем. На прикладі басейну р. Тиса розкрито можливості застосування математичних моделей формування стоку води як методичної бази побудови прогностичної системи та її функціональних складових. Обгрунтовано шляхи удосконалення служби гідрологічного оповіщення у Карпатськоу регіоні. Визначено максимальні витрати та модулі різної ймовірності перевищення у басейні Тиси.

Дана общая характеристика Карпат как региона Украины с большим риском возникновения наводнений. Освещены научно-методические основы разработки и реализации бассейновых прогностических систем. На примере бассейна р. Тиса раскрыты возможности применения математических моделей формирования стока воды как методической базы построения прогностической системы и ее функциональных составляющих. Обоснованы пути усовершенствования службы гидрологического извещения в Карпатском регионе. Определены максимальные затраты и модули различной вероятности превышения в бассейне Тисы.

Розглянуто процес евтрофікації природних водойм. Зазначено, що головною причиною розвитку евтрофікації є збільшення вмісту біогенних речовин у водоймі, що призводить до швидкого розмноження водоростей. Наведено приклади негативної дії евтрофікації на оточувальне середовище. Охарактеризовано зокрема евтрофікаційні процеси р. Ворскла, з якої проводився збір агроекологічної інформації. Вивчено вплив біогенних речовин на розвиток процесів евтрофікації. Розглянуто особливості динаміки чисельності водоростей у різних районах р. Ворскла.

Виконано адаптацію гідрологічної моделі NAM RR MIKE 11 до деяких річок Карпатського регіону. Здійснено прогнозне гідрологічне моделювання за даними мезомасштабної моделі короткострокового прогнозу погоди WRF NMM та одержано прийнятні результати.

Результати довгострокових прогнозів максимальних витрат води весняних водопіль у басейнах Десни та інших приток Дніпра за умов зниження водності водопіль показують, що краща якість прогнозної методики досягається за врахування цих змін.

Розглянуто проблеми ідентифікації функціональних параметрів дифузійних процесів, що описують екозабруднення річки, зводяться до задач лінійного програмування великої розмірності, які вирішуються за допомогою чисельних методів внутрішньої точки з використанням умов оптимальності Каруша - Куна - Таккера.

Problems of identification of functional parameters of diffusion processes, that describe river pollutions, are reduced to linear programming problems of large dimension, that are solved by implementation of numerical interior point methods with Karush - Kuhn - Tucker optimality conditions.

Наведено нове вирішення науково-практичного завдання обгрунтування вдосконалення моніторингу якості поверхневих вод на основі методу математичного моделювання поширення забруднень за умов аварійних ситуацій та просторово-часового моделювання екологічного оцінювання якості поверхневих вод. Вдосконалено моніторинг методом моделювання поширення забруднювальних речовин на основі системи рівнянь в частинних похідних, з врахуванням процесів перемішування, дифузії, сорбції та десорбції в системі вода - завислі наноси та випадіння (сорбції) в системі завислі наноси - донні випадіння. Розроблено метод ідентифікації функції дифузного джерела забруднень на основі натурних досліджень, що дозволило провести оцінювання інтенсивності впливу забруднювальних речовин Домбровського кар'єру на формування якості води р. Сівка. Проведено моделювання сценаріїв поширення сольових забруднень та радіонуклідів у випадку аварійних ситуацій на окремих об'єктах в басейні р. Дністер та в системі р. Жовта - р. Інгулець - Карачунівське водосховище з метою прогнозування зміни якості вод за їх використання для господарсько-питних потреб. На основі досліджень вдосконалено метод екосистемного оцінювання, що базується на нейронній мережі персептронного типу і визначає просторово-часові закономірності формування якості поверхневих вод в басейні ріки, виявляє кризові ситуації на основі екологічного оцінювання за класами та категоріями. Встановлено, що якість води на окремих ділянках в руслі р. Інгулець за показниками хлоридів, сульфатів, азоту нітритного, азоту нітратного, нафтопродуктів знаходиться в межах шостої та сьомої категорій та характеризується за станом як "погана" та "дуже погана", а за ступенем чистоти (забрудненості) як "брудна" та "дуже брудна". Це вимагає підвищення ефективності управління якістю води за встановленими показниками.

Наведено результати досліджень валового вмісту та розчинних форм Fe, Mn, Zn, Сu, Ni, Cd, Hg, Pb та Cr у воді р. Дунай на території України відібраної в десяти пунктах спостереження в квітні та серпні 2017 р. Одержані дані були проаналізовані та порівняні з українськими нормативами для комунально-побутового та рибогосподарчого водокористування та рекомендованими цільовими рівнями Транснаціональної моніторингової мережі (TNMN). Визначені метали вміст яких перевищує один або більше зазначених нормативів, а саме Fe, Mn, Zn, Cu, Ni, Cr, Hg. Досліджувані елементи були проранжовані за вмістом важких металів, отримано наступний ряд: Fe >> Mn >> Zn >> Ni >> Cu >> Cr >> Pb >> Co >> Cd >> Hg. Проведено порівняння валового вмісту важких металів у воді з вмістом їх розчинених форм на основі якого побудовано ряд за збільшенням співвідношення розчинена форма / валовий вміст: квітень - Mn >> Cr >> Pb >> Cu >> Zn >> Ni >> Co >> Fe >> Cd; серпень - Cr >> Ni >> Mn >> Cu >> Fe.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.8 + Д829(45УКР3)5

Рубрики:

Гідрологічні прогнози на річках

Регіональна фізична географія

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто чинники формування і основні параметри геоекологічної ситуації басейну річки Нічлава. Зокрема оцінено щільність системи поселень, чисельність населення, які визначають масштаби побутових забруднень - формування твердих побутових відходів. Тривале освоєння території обумовило розбалансовану структуру земельних угідь - високу їх розораність і низьку частку природної рослинності, що обумовлє інтенсивний поверхневий змив і замулення річища. Істотні трансформаційні зміни відбулись у ландшафтах басейну внаслідок проведення осушувальної меліорації. Оцінено забруднення території викидами в атмосферу від котелень, приватних садиб, цегельних заводів, автотранспорту. Забруднення навколишнього середовища басейну річки Нічлава відбувається також за рахунок внесення мінеральних (0,9 т/га) і органічних добрив, отрутохімікатів. Оцінено стан водоохоронних зон, зарегульованість стоку, а також якість води головної річки. Запропоновані заходи зі створення басейнової системи природоохоронних територій.

Висвітлено екологічний стан басейну річки Стохід, визначено чинники, що впливають на стан та якість джерел. Для висвітлення проблеми використано дані про розташування джерел, якість води, антропогенне навантаження на джерела, їх облаштованість. Розроблено рекомендації щодо підвищення стану та атрактивності джерел.

Висвітлено геекологічні параметри верхньої течії річки Серет. Охарактеризовано переважаючі ландшафти в долині річки та вздовж прилеглих до неї територій, це природні та антропогенно змінені ландшафти із характерними процесами ерозії грунтів. Проведена практична комплексна оцінка води за результатами аналізу за основними забруднювачами (21 параметр). Встановлено поселення, в околицях яких найвищий рівень забруднення води та вказано основні причини такої екологічного стану. Визначено і найменший показник забруднення в межах досліджуваної ділянки річки. З метою збереження водного об'єкта від подальшого, антропогенного навантаження, запропоновано заходи по збереженню та відтворення природних класів ландшафтів в долині річки Серет, та очищення русла річки від комунальних, промислових стоків, побутового сміття.

Досліджено варіанти підвищення швидкості масштабованого багатокритеріального пошуку релевантної інформації в інформаційно-пошуковій системі з уніформатними підходами для парсингу вхідних даних на прикладі системи для управління річковим басейном з можливістю пошуку даних за ключовими словами опису предметної області та просторовою і часовою прив'язкою цих даних. Запропоновано удосконалення принципів формалізації та моделі даних для таких систем, які дозволяють швидше здійснювати пошук даних та формування їх датасетів, готових для оброблення, після імпорту та формалізації інформації з різноформатних реєстрів та онтологічних моделей, за рахунок оперування окремими даними, а не складеними з ними типами даних. Кожне з таких даних ув'язується з усіма можливими семантичними мережами системи. Описана робота пілотної версії веб-системи, побудованої за запропонованими принципами, на прикладі роботи з даними моніторингу якості вод у басейні річки Південний Буг.

Актуальність роботи полягає у необхідності дослідження якості вод річки Сіверський Донець та її приток на початку XXI ст., оскільки ця річка є основним джерелом постачання води на сході України. Мета роботи - оцінка змін якості поверхневих вод басейну Сіверського Донця та визначення ролі приток зі значним антропогенним навантаженням у формуванні екологічного стану головної річки. Об'єкт досліджень - гідрохімічні показники р. Сіверський Донець та її приток: р. Уди (9 км нижче м. Харків), яка знаходиться у лісостеповій зоні і підпадає під вплив скидних вод Харківського мегаполісу; р. Оскіл (Червонооскільське водосховище ), яка знаходиться в зоні дії карсту, має значне підземне живлення і стік якої регулюється водосховищем; р. Лугань, Кривий Торець, Казенний Торець, Бахмут, які є притоками, що беруть початок з Донецької височини і знаходяться під впливом стічних вод промислових і комунальних підприємств Донбасу. Предметом досліджень є екологічний стан води у річках басейну р. Сіверский Донець, який оцінювався за узагальненим екологічним індексом. Для аналізу стану якості води використовувались дані гідрохімічних спостережень за період 1990 - 2015 рр., надані Київською центральною геофізичною обсерваторією. Основний метод дослідження - методика екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за відповідними категоріями. Оцінка якості поверхневих вод суші за узагальненим екологічним індексом (за використання середніх показників) показала, що якість води погіршується по довжині головної річки, досягаючи найгіршого стану у створі Лисичанськ. Серед приток найгірший екологічний стан виявлено для р. Бахмут (Донбас). Для більшості розглянутих річок установлено III клас якості - "задовільний", 4 категорія (за станом "задовільні", за ступенем чистоти "слабко забруднені"). Якщо розглядати індекс екологічного стану за максимальними показниками, то одержані результати майже однакові для всіх річок: клас V, категорія 7 (за станом "дуже погані", за ступенем чистоти "дуже забруднені"). За блоком компонентів сольового складу найгірший екологічний стан установлений для створів р. Сіверський Донець (м. Лисичанськ) та р. Бахмут. Аналіз динаміки узагальненого екологічного індексу по довжині головної річки показав існування загальної тенденції (окрім створу Лисичанськ) покращання якості вод, що зумовлено зменшенням показників токсичної дії, внаслідок зниження концентрацій нафтопродуктів і фенолів. На притоках суттєвих змін узагальненого екологічного індексу у часі не виявлено. На річках Донбасу спостерігається зростання індексу компонентів сольового складу: їх води віднесено до "солонуватих" на відміну від інших приток, де води "прісні". Залишається значним та зростає забруднення сполуками азоту. Зменшення у воді вмісту важких металів відбувається дуже уповільнено. Надходження вод річок Донбасу до головної річки викликає суттєві зміни екологічного стану у створі Лисичанськ, який знаходиться нижче їх впадіння.

Мета роботи - встановлення прибережних захисних смуг (ПЗС) по берегах р. Шопурка в межах водоохоронних зон на території Великобичківської селищної ради з метою охорони поверхневих водних об''єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності. Мета досліджень - визначення безпечних екологічних ПЗС водних об'єктів з урахуванням екологічних факторів. Використана методика досліджень полягає у застосуванні алгоритму визначення ширини ПЗС, який надає можливість на науково-обурунтованому рівні визначати ширину ПЗС водойм залежно від видів лісової рослинності, гранулометричного складу грунтів, експозиції схилів і виду обробітку грунту. Запропонована методика визначення оптимальної ширини ПЗС надає можливість обгрунтувати актуальність і необхідність її застосування. Для даної річки визначено ширину ПЗС відповідно до вимог Водного кодексу України та розрахованої відповідно до формули (1). Це надасть можливість усунути неоднозначність визначення ширини ПЗС за розрахунками водгоспів України та за Водним кодексом України і сприятиме однозначному встановленню площ ПЗС. Наукова новизна. Реалізація методології формування ширини ПЗС відповідно до запропонованого алгоритму та чинних нормативних матеріалів показала, що відхилення в положенні ПЗС уздовж р. Шопурка становлять 20 м. Площа земель ПЗС згідно з Водним кодексом становить 1,82 га, а згідно з формулою (1) становить 3,29 га. Таким чином, загальна площа ПЗС за нашими розрахунками буде збільшена на 1,47 га. Практична значущість. Встановлені розміри та межі ПЗС на р. Шопурка Закарпатської області нададуть можливість вести контроль за використанням земель ПЗС, сприятиме покращанню екологічного та санітарного стану річки.

Актуальність роботи полягає у необхідності дослідження якості вод річки Сіверський Донець та її приток на початку XXI ст., оскільки ця річка є основним джерелом постачання води на сході України. Мета роботи - оцінка змін якості поверхневих вод басейну Сіверського Донця та визначення ролі приток зі значним антропогенним навантаженням у формуванні екологічного стану головної річки. Об'єкт досліджень - гідрохімічні показники р. Сіверський Донець та її приток: р. Уди (9 км нижче м. Харків), яка знаходиться у лісостеповій зоні і підпадає під вплив скидних вод Харківського мегаполісу; р. Оскіл (Червонооскільське водосховище ), яка знаходиться в зоні дії карсту, має значне підземне живлення і стік якої регулюється водосховищем; р. Лугань, Кривий Торець, Казенний Торець, Бахмут, які є притоками, що беруть початок з Донецької височини і знаходяться під впливом стічних вод промислових і комунальних підприємств Донбасу. Предметом досліджень є екологічний стан води у річках басейну р. Сіверский Донець, який оцінювався за узагальненим екологічним індексом. Для аналізу стану якості води використовувались дані гідрохімічних спостережень за період 1990 - 2015 рр., надані Київською центральною геофізичною обсерваторією. Основний метод дослідження - методика екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за відповідними категоріями. Оцінка якості поверхневих вод суші за узагальненим екологічним індексом (за використання середніх показників) показала, що якість води погіршується по довжині головної річки, досягаючи найгіршого стану у створі Лисичанськ. Серед приток найгірший екологічний стан виявлено для р. Бахмут (Донбас). Для більшості розглянутих річок установлено III клас якості - "задовільний", 4 категорія (за станом "задовільні", за ступенем чистоти "слабко забруднені"). Якщо розглядати індекс екологічного стану за максимальними показниками, то одержані результати майже однакові для всіх річок: клас V, категорія 7 (за станом "дуже погані", за ступенем чистоти "дуже забруднені"). За блоком компонентів сольового складу найгірший екологічний стан установлений для створів р. Сіверський Донець (м. Лисичанськ) та р. Бахмут. Аналіз динаміки узагальненого екологічного індексу по довжині головної річки показав існування загальної тенденції (окрім створу Лисичанськ) покращання якості вод, що зумовлено зменшенням показників токсичної дії, внаслідок зниження концентрацій нафтопродуктів і фенолів. На притоках суттєвих змін узагальненого екологічного індексу у часі не виявлено. На річках Донбасу спостерігається зростання індексу компонентів сольового складу: їх води віднесено до "солонуватих" на відміну від інших приток, де води "прісні". Залишається значним та зростає забруднення сполуками азоту. Зменшення у воді вмісту важких металів відбувається дуже уповільнено. Надходження вод річок Донбасу до головної річки викликає суттєві зміни екологічного стану у створі Лисичанськ, який знаходиться нижче їх впадіння.

Выполнено обзорное исследование общего гидроэкологического состояния исторических одноименных малых рек Лыбедь и Почайна, известных со времен Средневековья (X - XI вв.) в бассейне Днепра в Украине и в бассейне Волги в Российской Федерации (РФ). Эти реки много веков назад были природными объектами, вокруг которых формировались города, а в наше время они оказались "поглощенными" городами. Выполнен анализ состояния шести малых рек: Лыбедь и Почайна - притоки Днепра, г. Киев, Украина; Лыбедь и Почайна - притоки Клязьмы (басейн Волги), г. Владимир, РФ; Лыбедь - приток Оки (басейн Волги), г. Рязань, РФ; Почайна - приток Волги, г. Нижний Новгород, РФ. Реки в значительной степени закрыты в коллекторы, имеют невысокое качество воды, загрязнены. Река Почайна - приток Днепра в Киеве (Украина) и река Почайна - приток Волги в Нижнем Новгороде (РФ) превратились в утраченные объекты природного наследия. В работе затрагивается также вопрос возможной ревитализации малых рек.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.8 + Д225.124

Рубрики:

Гідрологічні прогнози на річках

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.8(4УКР3-4ВОЛ)

Рубрики:

Гідрологічні прогнози на річках

Шифр НБУВ: ВА856644 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше комплексно досліджено та проаналізовано екологічний стан і рівень трофності правобережних приток верхів'я р. Прип'ять за гідрохімічними та фітоіндикаційними показниками. Одержано цілісне уявлення про вищу водну рослинність річок Турія, Вижівка та Цир за таксономічним складом, систематичною, біоморфологічною й екологічною структурою макролітів. Визначено пріоритетний вплив гідрохімічних показників на формування фітоіндикаційних критеріїв якості поверхневих вод досліджуваних річок. Розроблено картосхеми екологічного стану правобережних приток верхів'я р. Прип'ять за результатами фітоіндикації. Вдосконалено методичні підходи до оцінювання екологічного стану та якості поверхневих вод, із використанням макрофітного індексу (MIR), адаптованих до умов України. Набули подальшого розвитку дослідження екологічного стану поверхневих вод басейну р. Прип'ять, а також можливості реалізації європейських стандартів та українського законодавства в системі моніторингу екологічного стану поверхневих вод.