Рассмотрена естественная система единиц, состоящая из трех основных единиц естественного времени - суток, месяца и года, на базе которых вычисляются фундаментальные физические константы небесной механики, электродинамики, термодинамики, а также квантовой физики.

Запропоновано методику порівняння часових шкал на станції лазерної локації та штучного супутника Землі (ШСЗ). Фіксуючи момент старту лазерного імпульсу, момент відбиття від відбивача на ШСЗ і момент реєстрації лазерного імпульсу на лазерно-локаційній станції, одержано систему рівнянь, яка пов'язує вимірювані в разі лазерної локації параметри зі значенням різниці ходу годинника на лазерно-локаційній станції та ШСЗ. Вказано спосіб розв'язання цієї системи. Розглянуто припущення щодо існування поправки до швидкості світла у навколоземному космічному просторі. Одержана система рівнянь пов'язує величину цієї поправки з різницею ходу годинників на лазерно-локаційній станції і ШСЗ. Запропоновано методику визначення оцінок величини поправки до швидкості світла та різниці ходу годинників. Розглянуто можливість перевірки теорії відносності в даному експерименті.

Приведено результати дослідження впливу зміщення відліку часу на ефективність енерговикористання регіонами України за допомогою моделей графіків електроспоживання.

Приведено результати порівняння за допомогою математичних моделей ефективності енерговикористання вживаної системи сезонного зміщення часу в Україні та у високорозвинених країнах.

Описано вдосконалення математичної моделі контуру управління системи передачі еталонних сигналів часу, що передаються каналами цифрового телебачення шляхом застосування нейровейвлетних технологій.

Як повідомляє Міжнародна служба обертання Землі, наприкінці червня 2012 року до всесвітнього координованого часу буде додано додаткову секунду, покликану ліквідувати розбіжність між атомним і астрономічним часом. Зайва секунда з'явиться 30 червня 2012 року о 23 годині 59 хвилин 59 секунд за Всесвітнім координованим часом UTC. Послідовність показань секундних маркерів UTC буде такою: 30 червня 23 год 59 хв 59 с, 30 червня 23 год 59 хв 60 с, 1 липня 0 год 00 хв 00 с. Це означає, що 30 червня 2012 року остання хвилина доби дорівнюватиме не 60, а 61 секунді. Зроблено спробу розібратися, чому так сталося і як часто це відбувається.

GPS і ГЛОНАСС - дві незалежні глобальні навігаційні супутникові системи. Кожна забезпечує, незалежно одна від іншої, визначення точного місця розташування і часу у будь-якій точці світу. Зсув часу між GPS і ГЛОНАСС є важливим параметром у комбінованій обробці GPS/ГЛОНАСС-вимірювань. Високоточна система оцінки різниці у часі може забезпечити сантиметрову точність визначення місця розташування. Супутники GPS і ГЛОНАСС широко використовуються, зокрема BIPM, для синхронізації атомних годинників різних лабораторій світу. Точність синхронізації становить 2 нс для відстаней до 1000 км і 6 нс - понад 1000 км. Мета цієї роботи полягає у зіставленні вимірювань С0 (GPS-час) і С1 (ГЛОНАСС-час) на інтервалі 2009 - 2012 рр.

Періодичні прояви епох тектогенезу, фаз складчастості, рифтогенних процесів, зледенінь, соленакопичення, трансгресій і регресій, спалахів органічного життя та інших періодичних явищ на Землі пов'язуються з космічним рухом Сонячної системи по еліптичній галактичній орбіті навколо центра Галактики. Комплекс різноманітних процесів і явищ відбувається на окремих ділянках орбіти протягом одного галактичного року. З такою аксіомою структурно-геологічні, палеокліматичні і гідрологічні критерії геохронологічної таблиці покладені в основу формули визначення кількості та тривалості галактичних років починаючи з протерозойської історії Землі.

Викладено суть проблеми перерахування календарних дат в часові інтервали між ними і навпаки, що виникає у процесі комп'ютерного оброблення результатів наукових досліджень, в яких задіяний часовий фактор та використовуються машинні методи обчислювальної математики. Формалізовано основні закономірності григоріанського календаря. Сформульовано й доведено чотири теореми щодо вибору потрібного варіанту хронологічних обчислень. Запропоновано алгоритми вирішення дев'яти основних та двох допоміжних хронологічних завдань.