Чергова стаття є тридцять другою в серії публікацій, присвячених проблемам геоінформатики - предмету досліджень і головній меті нової науки, методам вирішення її специфічних завдань. Розглянуто новий науковий напрям - галактичну планетологію. Показано, що історія Місяця і планет земної групи (Меркурія, Землі, Марса) тісно корелює з історією і структурою нашої Галактики Чумацький Шлях. Отже, головні події планетарної історії визначаються галактичним календарем, запропонованим авторами. Вироблено нову, галактичну, інтерпретацію результатів вивчення давнього магнітного поля, одержаних англійськими селенологами (А. Стеферсоном, Д. В. Коллінсоном, С. К. Ранкорном) на основі дослідження зразків місячних порід, доставлених космічними апаратами "Аполлон". Нова інтерпретація даних місії "Аполлон" надає винятково цінну інформацію щодо хронометричності галактичних циклів.

Досліджено факти з історії астрономії періоду 30-х років ХХ ст. Її метою є відображення подій навколо залучення радянських і західних астрономів у процеси політичного протистояння СРСР та західного світу на початку 1930-х років на тлі ідеологічного протистояння релігії та науки. На основі вивчення газетно-журнальної періодики цього періоду реконструйовано послідовність резонансних подій, пов'язаних зі зверненням Голови Католицької церкви Папи Римського Пія XI до християнського світу з оголошенням нового "хрестового походу" проти Радянського Союзу. Розглянуто окремі аспекти світоглядного сприйняття взаємовідносин між релігією та наукою під час політичного протистояння між західним світом та СРСР; висвітлено позицію представників офіційної радянської науки, які виступили з гострим засудженням відозви Пія XI. Зокрема, опираючись на найбільш резонансні факти з історії взаємовідносин між релігією та наукою (епізодів, пов'язаних із долями Галілео Галілея та Джордано Бруно), науковці виступили із закликом щодо суцільного звільнення наукової думки від впливу церкви. Найбільш аргументовану і рішучу відповідь на відозву Папи Римського щодо нового "хрестового походу" проти Радянського Союзу дали радянські астрономи у своєму "Відкритому листі", оприлюдненому низкою центральних періодичних видань. Штучні політичні процеси навколо питань релігії та науки призвели до ескалації напруги у відносинах між західними та радянськими науковцями. Досліджено участь у протиборстві між радянськими та західними астрономами впливового американського астрофізика Отто Людвіговича Струве, представника всесвітньовідомої астрономічної династії Струве, майбутнього президента Міжнародного астрономічного союзу (1952 - 1955). Професор Струве безпосередньо долучився до обговорення питання щодо свободи наукової думки в астрономії. Позиція відомого науковця, який репреентував настрої більшості американських і західноєвропейських астрономів, викликала у радянських астрономічних колах бурхливу негативну реакцію.