Висвітлено актуальні проблеми математики, фізики, філософії та суспільства. Основну увагу приділено аксіоматиці, подвійній логіці, законам діалектики, матеріалізму та ідеалізму, головним законам Всесвіту.

Запропоновано нову систему пізнання природи, згідно з якою всі фізичні властивості структурних форм речовини, починаючи з електрона та позитрона, всі фізичні явища та процеси в речовині та полі є наслідком існування та силової взаємодії структурних форм як джерел власних електричного й магнітного полів.

Вирішено проблему онтологічних засад фізичного та космологічного знань, результатом дослідження є опис двох онтологічних парадигм - субстанціональної й реляційної, що є основою фізичного знання, а також зазначено їх структурні елементи. Доведено, що перша є основою механік Аристотеля й Ньютона, тоді як друга - основою спеціальної й загальної теорій відносності,квантової механіки, стандартної моделі елементарних частинок, релятивістської й сучасної космології й фантомних теорій, які не пояснюють емпіричних даних. Ці парадигми мають різні механізми взаємозв'язку з іншими елементами наукового знання. Наслідком другої парадигми є онтологізація не об'єктивної дійсності, а людської практики.