Висвітлено парадигму природно-техногенної безпеки (ПТБ) і нову ідеологію протидії катастрофам. Наведено методичні підходи до прогнозування ПТБ, а також методику оцінки та прогнозування ризиків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Проаналізовано особливості прогнозування ПТБ у системі державного управління.

Освещены парадигма природно-техногенной безопасности (ПТБ) и новая идеология противодействия катастрофам. Приведены методические подходы к прогнозированию ПТБ, а также методика оценки и прогнозирования рисков чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера. Проанализированы особенности прогнозирования ПТБ в системе государственного управления.

Наведено основні характеристики атомних ядер, а також феноменологічні моделі їх будови. Визначено енергію зв'язку нуклонів у ядрі. Проаналізовано закономірності альфа- і бета-розпаду. Розкрито природу ядерних реакцій, а також фізичні засади радіаційної безпеки. Охарактеризовано взаємодію важких заряджених частинок з речовиною. Проаналізовано основні положення Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища на Україні".

Приведены основные характеристики атомных ядер, а также феноменологические модели их строения. Определена энергия связи нуклонов в ядре. Проанализированы закономерности альфа- и бета-распада. Раскрыта природа ядерных реакций, а также физические основы радиационной безопасности. Охарактеризовано взаимодействие тяжелых заряженных частичек с веществом. Проанализированы основные положения Закона Украины "Об охране окружающей природной среды на Украине".

Викладено теоретичні засади екологічної радіогеохімії - науки про радіаційне забруднення довкілля. Розкрито закономірності виникнення, розповсюдження, міграції та накопичення в ландшафтах та екосистемах радіоактивних ізотопів хімічних елементів техногенного походження. Розглянуто питання екологічної небезпеки радіонуклідів, охарактеризовано джерела радіаційного забруднення навколишнього середовища. Наведено детальні еколого-радіогеохімічні характеристики радіонуклідів, що відіграють важливу роль у радіаційному забрудненні довкілля. Проаналізовано біологічні ефекти та кількісні параметри іонізуючого випромінювання. Показано вплив іонізуючої радіації на живі організми, розглянуто їх еволюційну пристосованість до радіонуклідів. Представлено стислі теоретичні відомості з ядерної фізики, дозиметрії, радіобіології. Наведено загальну характеристику ядерних та радіаційних інцидентів, проаналізовано наслідки найвідоміших техногенних аварій (Киштимської, 1957 р., у бухтах Чажма та Павловського, 1985 р., Чорнобильської катастрофи, 1986 р., а також аварій на Сибірському хімічному комбінаті, 1993 р. і Київському та Харківському міжобласних пунктах поховання радіоактивних відходів).

Изложены теоретические основы экологической радиогеохимии - науки о радиационном загрязнении окружающей среды. Раскрыты закономерности возникновения, распространения, миграции и накопления в ландшафтах и экосистемах радиоактивных изотопов химических элементов техногенного происхождения. Рассмотрены вопросы экологической опасности радионуклидов, охарактеризованы источники радиационного загрязнения окружающей среды. Приведены детальные эколого-радиогеохимические характеристики радионуклидов, имеющих важное значение в радиационном загрязнении окружающей среды. Проанализированы биологические эффекты и количественные параметры ионизирующего излучения. Показано влияние ионизирующей радиации на живые организмы, рассмотрена их эволюционная приспосабливаемость к радионуклидам. Представлены краткие теоретические сведения по ядерной физике, дозиметрии, радиобиологии. Приведена общая характеристика ядерных и радиационных инцендентов, проанализированы последствия наиболее известных техногенных аварий (Киштымской, 1957 г., в бухтах Чажма и Павловского, 1985 г., Чернобыльской катастрофы, 1986 г., а также аварий на Сибирском химическом комбинате, 1993 г., Киевском и Харьковском межобластных пунктах захоронения радиоактивных отходов).

Показано значение индивидуальных заданий для студентов при изучении курса "Радиоэкология" в виде разрешения проблемной ситуации. Рассмотрены различные виды проблемных ситуаций и роль каждой в развитии творческих способностей студентов.

Розроблено теоретичні засади формування та функціонування системи регіональної екологічної безпеки, установлено загальні закономірності та особливості її техногенної складової. Доведено пріоритетність регіоналізації небезпеки у формуванні стратегії та тактики керування екологічною небезпекою. Теоретично обгрунтовано основні положення щодо цього керування за умов техногенних землетрусів - джерел нововиявленого різновиду екологічної небезпеки та однієї з регіональних її домінант. Визначено основні принципи побудови регіональної системи керування. Створено та впроваджено в індустріально навантаженому регіоні з унікальною структуризацією екологічної небезпеки комплексну систему керування, яка відрізняється ієрархічністю структури.

Висвітлено основні поняття та визначення екологічної безпеки й особливості побудови державної системи управління нею. Проаналізовано процеси виникнення та розвитку природних і техногенних надзвичайних ситуацій, наведено їх класифікацію. Розглянуто надзвичайні ситуації у сфері питного водопостачання та водовідведення. Визначено сутність техногенного ризику та механізм оцінювання збитку від надзвичайних ситуацій. Сформульовано загальні вимоги до розвитку та розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій.

Розкрито основні положення та принципи радіаційного захисту і безпеки людини, положення про основну, законодавчу та нормативну бази в галузі радіаційної безпеки в Україні. Наведено основні фізичні величини, що використовуються у радіаційній безпеці, їх одиниці виміру, методи та прилади для вимірювання дозових навантажень на різні категорії людей, у тому числі, у побуті. Розглянуто основні джерела радіаційного випромінювання природного та штучного походження, зокрема, ядерні вибухи, підприємства ядерної та теплової енергетики. Описано біологічні ефекти опромінювання, методи вимірювання радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища та продуктах харчування.

Проаналізовано можливості використання сучасних інформаційних технологій і біологічних методів в управлінні екологічною безпекою та природокористуванням. Визначено логічні засади геоінформаційної системи управління охороною прибережних вод Азовського та Чорного морів. Розкрито проблеми геоінформаційно-картографічного забезпечення оперативного реагування на надзвичайні ситуації (на прикладі моделювання ситуації у випадку повені). Розглянуто особливості виявлення спектральних аномалій рослинності над покладами вуглеводнів. Охарактеризовано інформаційні технології моніторингу вуглецевого балансу лісових екосистем. Показано можливості використання космічних зйомок для дослідження геоекологічних проблем урбанізованих територій. Увагу приділено ландшафтним передумовам регіонального управління екологічною безпекою, застосуванню екологічно чистих гідроструменевих методів для очищення поверхонь у міському дорожньому господарстві, аспектам метрологічного забезпечення променевої терапії.

Проанализированы возможности использования современных информационных технологий и биологических методов в управлении экологической безопасностью и природопользованием. Определены логические основы геоинформационной системы управления охраной прибрежных вод Азовского и Черного морей. Раскрыты проблемы геоинформационно-картографического обеспечения оперативного реагирования на чрезвычайные ситуации (на примере моделирования ситуации при наводнении). Рассмотрены особенности выявления спектральных аномалий растительности над залежами углеводородов. Охарактеризованы информационные технологии мониторинга углеродного баланса лесных экосистем. Показаны возможности применения космических съемок для исследования геоэкологических проблем урбанизированных территорий. Уделено внимание ландшафтным предпосылкам регионального управления экологической безопасностью, применению экологически чистых гидроструйных методов для очистки поверхностей в городском дорожном хозяйстве, аспектам метрологического обеспечения лучевой терапии.

Приведены результаты анализа интегральной оценки экосостояния техноприродных экосистем, в которую, кроме суммарных коэффициентов опасности загрязнения воздуха, воды, почвы, растений выбросами, сбросами, отходами производств, введены показатели коррозийной стойкости конструкционных материалов и характеристики эксплуатационной надёжности технических сооружений в загрязненной, особенно тяжелыми металлами, природной среде, помогающие предотвратить техногенные аварии, экологические катастрофы и управлять экологической безопасностью.

Рассмотрено распределение и рассеяние ртути в природной среде и ее влияние на экологию, а также некоторые особенности миграции ртути в грунтах, грунтовых водах и атмосфере, превращение разных форм ртути и их переход в наиболее токсичную форму - ртуть металлическую, источники попадания ртути в экосистему и пр.

Рассмотрен теоретический подход к прогнозированию уровня экологической безопасности территории с помощью балансовой модели экосистемы города. Предложена рабочая методика расчета показателей экологического риска, техноемкости и техногенной нагрузки на экосистему города.

Розглянуто системний підхід до визначення консолідованої інформації для ефективного управління екологічною безпекою міста. Запропоновано використання системи цілей управління екобезпекою міста та їх системного аналізу. Визначено консолідовану інформацію для управління екобезпекою міста, структуру управлінських дій та їх можливих виконавців.

На основании анализа нормативных документов в области радиационной безопасности, новых рекомендаций Международной комиссии по радиологической защите (МКРЗ), научных работ, подготовленных ведущими специалистами в последние годы, и опыта авторов установлено, что сложившаяся система регулирования и нормирования радиационных рисков, включающая комплекс жестких уровней вмешательства в области малых и сверхмалых доз, не позволяет реализовать какую-либо разумную и эффективную систему регулирования и защиты населения в случае радиационных аварий. Доказано, что практическая реализация новых рекомендаций МКРЗ в национальной нормативной базе должна исходить из научно признанных принципов оптимизации мер управления радиационным риском, особенно в области малых доз, при этом новая система ни в коей степени не должна преуменьшать опасность большой дозы радиоактивного облучения, которая гипотетически может иметь место в случае радиационных инцидентов.

Звернено увагу на деякі аспекти правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ з охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки, викладено пропозиції щодо його удосконалення.

Наиболее эффективным средством борьбы с радиационным терроризмом и неумышленным радиационным загрязнением является радиационный контроль. Радиационный контроль позволяет защитить людей от воздействия радиации, обусловленной как естественным радиационным фоном, так и возможными противоправными действиями. Портальные мониторы являются одним из основных средств радиационного контроля. Эти мониторы позволяют определять нелегально провозимые радиоактивные материалы, отделяя их от природных и медицинских изотопов. Одновременно с созданием портальных мониторов идет разработка нормативной документации к ним. Гармонизация и введение в действие в Украине стандартов на портальные мониторы позволит выпускать их на уровне международных стандартов и повысить надежность получаемых результатов при их использовании.

Розглянуто екологічні проблеми, пов'язані з утворенням, накопиченням, розподілом і міграцією тритію в навколишньому природному середовищі під впливом природних, техногенних чинників, його радіобіологічним впливом на живі організми, нормуванням вмісту у питній воді й атмосферному повітрі, безпечним зберіганням тритієвих відходів. Зазначено, що атомна енергетика є головним сучасним джерелом тритію у біосфері. Офіційні оцінки екологічно безпечних концентрацій тритію відрізняються у 600 000 разів, що спричинило значні розбіжності тритієвих нормативів у світі. Всупереч механізму, що сформувався упродовж біологічної еволюції, рослинність природно-техногенних водно-болотних екосистем накопичує важкий ізотоп - тритій. Показано, що експлуатація сховищ твердих радіоактивних відходів за умов комунальної радіаційної аварії на Київському ДМСК УкрДО "Родон" спричинює локальне тритієве забруднення навколишнього середовища понад допустимі норми, проте не є загрозою для мешканців Києва.

Розглянуто проблеми мінімізації антропогенного і техногенного впливів на навколишнє середовище шляхом підвищення ролі суспільної свідомості, розвитку сучасної системи громадянського виховання, удосконалення екологічної освіти. Обгрунтовано пріоритетність оптимального поєднання національної, загальнолюдської, особистісної культури для творення нової екологічної етики, а відродження глибинних етнокультурних традицій і цінностей в умовах практики глобалізму позитивно впливатиме на подолання соціоекологічних негараздів, сприяючи сталому розвитку суспільства.

Рассмотрены проблемы минимизации антропогенного и техногенного воздействия на окружающую среду путем повышения роли общественного сознания, развитие современной системы гражданского воспитания, совершенствования экологического образования. Обоснована приоритетность оптимального сочетании национальной, общечеловеческой, личностной культуры для создания новой экологической этики.

This article discusses the problem of minimization the human and technological impacts on the environment by enhancing the role of social consciousness, the development of modern civic education, improvement of environmental education. Substantiates the priority of the optimal mix of national, universal, personal culture for the creation of a new environmental ethic, and the revival of deep ethnic and cultural traditions and values in practice globalization a positive impact on overcoming the difficul problems, promoting sustainable development.

Показано, що проблема управління екологічною безпекою може бути вирішена шляхом створення автоматизованих систем управління екологічною безпекою, які забезпечують адаптивність процесу управління до динаміки структури і параметрів комплексу, навколишнього середовища та до особливостей території. Розроблено теоретичні та практичні основи побудови систем такого класу. Запропоновано узагальнену модель автоматизованого управління екологічною безпекою, яка складається з об'єкту управління, управляючої системи, системи екологічного моніторингу та експертно-інформаційної системи, яка дозволяє вирішувати конкретні задачі підтримки ухвалення рішень у сфері управління екологічною безпекою та здійснювати управління іншими складовими автоматизованої системи управління екологічною безпекою.

Викладено основні положення сучасної радіології. Наведено відомості про історію розвитку науки, джерела радіоактивних речовин та іонізуючих випромінювань на Землі, особливості дозиметрії та радіометрії в радіології. Увагу приділено питанням міграції радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища та дії їх іонізуючих випромінювань на екосистеми. Розглянуто концепцію радіоємності екосистем. Наведено дані про особливості ведення окремих галузей виробництва на забруднених радіонуклідами територіях.

Рассмотрены современные концепции глобальной экологической безопасности, базирующиеся на идеях "Устойчивого развития" и биологической регуляции условий окружающей среды. Установлены верхние границы для антропогенной нагрузки на среду, возможно, не нарушающие устойчивость жизни.