Висвітлено ідею автентичності (єдності, цілісності) природних та етнокультурних феноменів України. Охарактеризовано Канівський, Карадазький, Поліський природні заповідники, Національні парки "Святі гори" та "Подільські Товтри", створені переважно на підставі наявності рідкісних зразків флори та фауни. Проаналізовано особливості деяких природних утворень країни - Канівських гір, Карадага, Словечансько-Овруцького кряжа та Поліських боліт, які відображають унікальність природних умов лише незначної частини українських теренів. Визначено зв'язки між природними та етнокультурними явищами.

Освещена идея аутентичности (единства, целостности) природных и этнокультурных феноменов Украины. Охарактеризованы Каневский, Карадагский и Полесский природные заповедники, Национальные парки "Подольские Товтры" и "Святые горы", созданные преимущественно на основании наличия своеобразных черт флоры и фауны. Проанализированы особенности некоторых природных феноменов страны - Каневских гор, Карадага, Словечанско-Овручского кряжа и Полесских болот, которые олицетворяют уникальность природных условий лишь незначительной части украинских земель. Определены связи между природными и этнокультурными явлениями.

Розглянуто основні заходи і напрями науково-організаційної та наукової діяльності Академії наук УРСР щодо розбудови, проведення і координації наукових досліджень з вирішення актуальних проблем раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища України за останні три десятиріччя минулого століття. Наведено деякі засадничі нормативно-правові акти з цієї проблеми, прийняті як на державному рівні, так і Президією АН УРСР, а також найбільш важливі напрями досліджень та їх результативність.

Відображено хронологію створення та розвитку, організаційну структуру Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України. Наведено результати наукової, науково-організаційної та міжнародної діяльності Інституту та найважливіші наукові досягнення за 1996 - 2011 рр. за напрямами: фундаментальні дослідження з проблем розвитку мінерально-сировинної бази ядерної енергетики; науково-технологічні основи радіаційної й екологічної безпеки; фізико-хімічні основи поводження з радіоактивними та токсичними відходами; геохімія навколишнього середовища, радіо- та космохімія.

Подано загальні відомості про географічне розташування та кліматичні особливості території. Охарактеризовано динаміку викидів забруднювальних речовин стаціонарними та пересувними джерелами. Обгрунтовано стан радіаційного забруднення атмосферного повітря. Проаналізовано політику та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату. Наведено загальну характеристику збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування національної екомережі. Подано загальну характеристику рослинного світу. Визначено основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. Розглянуто об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Наголошено на ефективності енергоспоживання й енергозбереження. Обгрунтовано ефективність використання природних ресурсів. Охарактеризовано участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Висвітлено роль і місце сучасних бібліотек у системі обробки, збереження, аналізу та поширення екологічної інформації. Проаналізовано значення бібліотечних установ у використанні екологічних інформаційних ресурсів для суспільства.

Досліджено необхідність здійснення контролю та порядок його реалізації органами місцевого самоврядування у сфері забезпечення охорони навколишнього середовища, а саме: охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земель і грунтів, лісних ресурсів. Надано рекомендації щодо покращання реалізації органами місцевого самоврядування функції контролю у цій сфері.

Вирішено завдання, що полягає в науково-теоретичному обгрунтуванні місця та ролі громадських організацій як суб'єктів формування та реалізації державної екологічної політики. Досліджено понятійно-категорійний апарат. Проведено порівняльний аналіз використання термінології в зарубіжній та вітчизняній практиці. Обгрунтовано специфіку використання термінології й уточнено визначення понять "громадський екологічний рух", "громадська екологічна організація". Проаналізовано нормативно-правову базу функціонування громадських екологічних організацій в Україні. Виявлено основні проблеми та запропоновано напрями її удосконалення. Досліджено основні форми взаємодії громадських організацій з органами державної влади та шляхи їх впливу на формування й реалізацію державної екологічної політики. На основі аналізу особливостей функціонування громадських організацій та консультативно-дорадчих органів при органах державної влади за кордоном розроблено механізм взаємодії громадських організацій з органами державної влади в Україні. Наведено шляхи його імплементації та надано рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази та інституційного забезпечення державної екологічної політики.

Звітна доповідь голови наукової ради, керівника Цільової комплексної міждисциплінарної програми наукових досліджень НАН України з проблем сталого розвитку, раціонального природокористування та збереження навколишнього середовища академіка НАН України В. П. Кухаря про найважливіші наукові результати, одержані в рамках виконання зазначеної програми, що сприяли реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки.

Відображено ефективність виконання планів, проектів і програм з охорони навколишнього природного середовища за період 2011 - 2015 рр. Аналіз здійснено на основі системи цільових показників до Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року". Висвітлено рівень досягнення стратегічних цілей та виконання завдань. Увагу приділено підвищенню рівня суспільної екологічної свідомості, інтеграції екологічної політики та вдосконаленню системи інтегрованого екологічного управління, припиненню втрат біологічного та ландшафтного різноманіття та формуванню екологічної мережі, удосконаленню регіональної екологічної політики.

Проаналізовано темпи стрімкого розвитку інформаційних технологій і відповідного значного розширення будівництва дата-центрів як у світі, так і в Україні. Наведено їх зростаючий вплив на стан довкілля та безпеки життєдіяльності суспільства. Мета роботи - розробка пропозицій з охорони довкілля та енергозбереження для дата-центру Міністерства оборони України.

Military impact on the environment can be defined as two components: 1) impact on the environment in time of daily activities during the training of troops and 2) impact on the environment during the combat operation. In the Armed Forces of Ukraine, to some extent, environmental security measures are implemented only during daily operations in peacetime. As for taking into account the impact of fighting on the environment in time of planning combat operations, this issue is usually not even raised in their preparation. On the other hand, NATO member states understand that military operations can be inherently destructive to human health and the environment. Therefore, this study was conducted to determine the educational requirements for commanders, especially for officers who provide environmental protection in the Armed Forces of Ukraine, based on NATO regulations and the experience of Allies. The article considers how environmental issues are integrated into the military operation at each stage: planning, predeployment, deployment (execution and force rotation), redeployment, and post-deployment. The main tasks of environmental officers at each stage of the operation are defined. Based on the tasks solved by officers, the requirements for their education are formed, the subjects studied by US environmental officers are considered.

The Vyacheslav Chornovil Institute of Sustainable Development, like every newly created unit (in 2021 the ICT celebrated its 10th anniversary), is in the process of development and growth: new specialties have been licensed, laboratories have been established, international cooperation is developing and the number of students is growing. The peculiarity of the institute is that it is multidisciplinary. The Vyacheslav Chornovil Institute of Sustainable Development trains specialists in five different fields of knowledge (natural sciences, production and technology, service, management and administration, civil security) in five specialties: "Ecology", "Environmental Protection Technologies environment", "Tourism", "Entrepreneurship, trade and exchange activities", "Civil Security". In addition, Vyacheslav Chornovil Institute of Sustainable Development provides general education for students of all specialties in ecology, labor protection, life safety and civil protection.