Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-3 я44

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано аналітичний огляд літературно-краєзнавчої теми про творчий внесок письменників-емігрантів із Черкащини в українське письменство ХХ століття.

Проаналізовано процес входження української літератури у світовий художній контекст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4 Сняданко Н.534

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто наукову спадщину відомого історика ХVIII століття Г. Ф. Міллера та його художній образ в українській та російській літературах (на матеріалі творів К. Рилєєва, І. Кочерги, Р. Іваничука).

Досліджено жанрову специфіку романної прози Вірджінії Вулф, сучасної англійської письменниці, есеїстки, авторки літературно-крититичних праць, визнаного класика літературного модернізму. Творчі надбання В. Вулф проаналізовано з точки зору реформи біографічного жанру і жанру "нової біографії", а також характерних особливостей модерністської модифікації літературної біографії.

Розглянуто фольклорне відображення соціально-національного конфлікту часів гайдамаччини шляхом виокремлення та аналізу бінарних одиниць, що входять до складу опозиційних пар.

Проаналізовано особливості містичного хронотопу у повісті М. В. Гоголя "Вій". Розглянуто просторові "підробки" (невідповідності), "стискання" простору по вертикалі, зміна ціннісної складової образу дому та його міфопоетична семантика, образ забороненої дороги та інші. Зроблено спробу визначити роль та функції містичного хронотопу у гоголівській повісті та досліджено взаємозв'язок часопростору із персонажами твору.

Розглянуто візантійсько-болгарські впливи на формування тексту "Повісті врем'яних літ". З'ясовано причини та наслідки цих впливів, їх роль та значення у художній структурі літопису.

Досліджено медитативної лірики Б. Грінченка на тлі європейської поезії межі ХIХ - ХХ ст. Матеріалом для типологічного зіставлення стала творчість провідних поетів порубіжжя століть, зокрема Т. Гарді, М. Конопніцька та ін.

Здійснена спроба осмислення рецепції світової літератури в творчості Бориса Грінченка. Приділено увагу художнім перекладам, здійсненим Б. Грінченком, рецепції світової літератури в драматургії письменника, входженню її в контекст нової психологічно-інтелектуальної драми початку ХХ століття.

Предмет уваги - різні аспекти зовнішньої та внутрішньої міжтекстової взаємодії, котра характеризує ранній період творчості Лесі Українки. Зіставлено окремі художні концепти, світоглядні позиції, мотиви та образи в творчості німецьких письменників-романтиків Й. В. Гете, Ф. Шіллера і Г. Гейне та ліриці поетеси. Підкреслено значимість творчості письменників-романтиків у формуванні образно-смислових домінант оригінальної творчості Лесі Українки.

З'ясовано особливості використання античних текстів, які були покладені в основу міфологічного сюжету драми Лесі Українки "Кассандра".

Досліджено поетичну символізацію демонічної тілесності. Розкрито оригінальність підходу англійських та українських романтиків до джерел символізації.

Розкрито особливості рецепції східного та західного богослов'я в агіографічних віршах книги "Алфавит собранный, рифмами сложенный..." свт. Іоана Максимовича. Увагу зосереджено на генезі аскетичної програми митця - поєднанні основних постулатів патристичних учень грецьких і східних Отців, ісихастського вчення про мовчазну молитву з ігнатіанськими концепціями духовного вдосконалення.

З'ясовано особливості функціонування і смислового наповнення образу Яреми Вишневецького в романі Генріка Сенкевича "Вогнем і мечем" і трилогії Михайла Старицького "Богдан Хмельницький".

Виявлено зв'язки поезії М. Костомарова "Сон" та LV сонета Ф. Петрарки зі збірки "Канцоньєре". Простежено особливості введення твору М. Костомарова до світового контексту завдяки епіграфу, досліджується специфіка інтерпретації мотиву кохання, акцентується увага на особливостях художньої реалізації почуттів.

Проаналізовано жанрові особливості дружнього епістолярію І. Карпенка-Карого. Досліджено специфіку побудови товариських листів, риси, притаманні дружньому листуванню як конкретного автора, так і епістолярній спадщині кінця ХIХ - початку ХХ століття в цілому.

З'ясовано сюжетно-композиційні особливості трилогії М. Старицького "Богдан Хмельницький" і роману Г. Сенкевича "Вогнем і мечем". Увагу акцентовано на змінах поетики історичного роману, зокрема, на специфіці вираження хронотопу з урахуванням національних особливостей кожного тексту.

Розглянуто інтертекстуальність як прикмету поетики твору "Марина" Максима Рильського та його складну жанрову природу.