Розглянуто сутність поняття "толерантність". Теоретично обгрунтовано різні підходи до розуміння феномену "толерантність", "толерантна особистість" у контексті полікультурної освіти. Виділено рівні визначення толерантності, серед яких цивілізаційний, міжнародний, етнічний, соціальний, індивідуальний. Зазначено, що низький рівень виховання толерантності призводить до негативних явищ ксенофобії, агресивності, соціальної напруженості.

Рассмотрена сущность понятия "толерантность". Теоретически обосновано различные подходы к пониманию феномена "толерантность", "толерантная личность" в контексте поликультурного образования. Выделено уровни определения толерантности, среди которых цивилизационный, международный, этнический, социальный, индивидуальный. Отмечено, что низкий уровень воспитания толерантности приводит к негативным явлениям ксенофобии, агрессивности, социальной напряженности.

The essence of the concept of "tolerance." Theoretically justified by the different approaches to understanding the phenomenon of "tolerance," "tolerant person" in the context of multicultural education. Allocated to determine the level of tolerance among whom civilization, international, ethnic, social, personal. It is noted that the low level of education of tolerance leads to the negative phenomena of xenophobia, aggression, and social tensions.

Проаналізовано результати теоретичного й емпіричного досліджень психолінгвістичних особливостей прояву етнічної толерантності/інтолерантності особи. Визначено основні підходи до визначення понять етнічної толерантності, етнічної ідентичності, етнічних упереджень і етнічних стереотипів. Охарактеризовано особливості прояву етнічної толерантності/інтолерантності, рівні розвитку етнічної ідентичності, взаємозв'язок етнічної толерантності з рівнем розвитку етнічної ідентичності особи. Емпіричне дослідження передбачало визначення соціальної дистанції щодо представника тієї або тієї етнічної групи відповідно до соціальної ролі, допустимої у взаємодії для випробовуваних, визначення типу етнічної ідентичності опитаних і виявлення психолінгвістичних маркерів прояву етнічної інтолерантності щодо представників етнічних співтовариств, стосовно яких соціальна дистанція в міжособовій взаємодії виявилася найбільшою. Емпірично встановлено, що 48,9 % досліджуваних мають позитивну етнічну ідентичність, яка характеризується поєднанням позитивного ставлення до власного народу з позитивним ставленням до інших народів; у 30,2 % опитаних виявлено такий тип етнічної ідентичності, як етнічна індиферентність, що вказує на "розмиту", нечітку етнічну ідентичність, виражену в невизначеності етнічної приналежності, неактуальності етнічності. 20,9 % опитаних властивий етнічний егоїзм, який може виражатися в нешкідливій формі на вербальному рівні як результат сприйняття крізь призму "мій народ", але може передбачати напруженість і роздратування в спілкуванні з представниками інших етнічних груп або визнання за своїм народом права розв'язувати проблеми за "чужий рахунок". Результати проведеного емпіричного дослідження показали наявність етнічних упереджень і стереотипів серед студентської молоді щодо представників певних національностей, а саме: наявність негативних, глибинних гетеростереотипів щодо росіян та негативних поверхневих стереотипів щодо німців як представників інших етнічних груп і позитивних, глибинних аутостереотипів щодо власної етнічної групи.