На сторінках даного випуску розглянуто наступні питання - проблема становлення популярних християнських культів в Україні; публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI ст.); середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського; лук та рушниця в лицарській символиці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу; біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів та ін.

Уперше факсимільно представлено корпус документів з Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України та Державного архіву Російської Федерації.

Впервые факсимильно представлен корпус документов из Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины и Государственного архива Российской Федерации.

Проаналізовано світоглядні засади розвитку української біографістики та формування національних ресурсів біографічної інформації ХХІ ст. Висвітлено завдання розвитку електронних біографічних науково-інформаційних ресурсів, проблеми просопографії. Наведено історико-книгознавчу та джерелознавчу характеристики стародрукованих видань з зібрань Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Визначено сучасні тенденції формування рукописної та друкованої україніки в державі та за кордоном.

Проанализированы мировоззренческие основы развития украинской биографистики и формирования национальных ресурсов биографической информации ХХІ ст. Освещены задачи развития электронных биографических научно-информационных ресурсов, проблемы просопографии. Приведены историко-книговедческая и источниковедческая характеристики древних печатных изданий из собраний Национальной библиотеки Украины им. В.И. Вернадского. Определены современные тенденции формирования рукописной и печатной украиники в государстве и за рубежом.

Охарактеризовано одне з перших підприємств авіаційної промисловості на теренах України - одеська фірма "Анатра". На підставі узагальнення архівних матеріалів висвітлено історію розвитку виробничих програм фірми, проаналізовано особливості конструкції літаків, що виготовлялись підприємством. Увагу приділено історії бойового застосування літаків "Анатра" на фронтах Першої світової війни та у конфліктах, що розгортались у 1918 - 1929 рр. на території колишньої Російської імперії.

Охарактеризовано одно из первых предприятий авиационной промышленности на территории Украины - одесская фирма "Анатра". На основе обобщения архивных материалов освещена история развития производственных программ фирмы, проанализированы особенности конструкции самолетов, которые производило предприятие. Внимание уделено истории боевого применения самолетов "Анатра" на фронтах Первой мировой войны и в конфликтах, происходивших в 1918 - 1929 гг. на территории бывшей Российской империи.

Розглянуто питання перебування давніх кельтів на землях сучасної України. На підставі узагальнення писемних, археологічних і лінгвістичних джерел висвітлено особливості їх військового мистецтва. У контексті історії Східної Європи ІV - І ст. до н.е. розкрито шляхи проникнення кельтів на землі України, викладено військово-політичні події, що відбувалися на даній території за їх участі. Проаналізовано вплив кельтів на розвиток місцевих культур.

Рассмотрены вопросы пребывания древних кельтов на землях современной Украины. На основе обобщения письменных, археологических и лингвистических источников освещены особенности их военного искусства. В контексте истории Восточной Европы ІV - І ст. до н.э. раскрыты пути проникновения кельтов на земли Украины, изложены военно-политические события, которые происходили на данной территории при их участии. Проанализировано влияние кельтов на развитие местных культур.

Увагу приділено одній з маловідомих подій вітчизняної воєнної історії - перемозі під Конотопом у 1659 р. об'єднаного козацько-татарського війська над московським. Наведено сучасні наукові уявлення про перебіг українсько-московської війни та самої битви, подано відомості щодо складу та чисельності сторін.

Внимание уделено одному из малоизвестному событию отечественной военной истории - победе под Конотопом в 1659 г. объединенного казацко-татарского войска над московским. Приведены современные научные представления о течении украинско-московской войны и самой битвы, даны сведения о составе и численности сторон.

Увагу приділено першому українському національному військовому формуванню новітньої доби - Українським Січовим Стрільцям (1914 - 1918). Зазначено, що "Український легіон" австро-угорської армії не тільки брав активну участь у боях, але став потужним осередком українського національного руху. Описано спорядження й озброєння стрільців.

Внимание уделено первому украинскому национальному военному формированию новейшей эпохи - Украинским Январским Стрелкам (1914 - 1918). Указано, что "Украинским легион" австро-венгерской армии не только активно принимал участие в боях, но и служил мощным центром украинского национального движения. Описаны снаряжение и вооружение стрелков.

Уперше охарактеризовано параметри різновидів беріз з візерунковою текстурою деревини з роду Betula L. в Поліссі України та виявлено в регіоні Центрального Полісся природнє зростання популяції - Betula pendula (verrucosa) var. ucrainica Litvak, яка продукує коштовну візерункову завилькувату деревину. Уперше на Словечансько-Овруцькому кряжі установлено, що товстокорі форми берези повислої в комлевій частині стовбура продукують декоративну хвилясту деревину. На підставі дослідження різновидів берези повислої показано, що у популяціях беріз української та карельської простежується чіткий поліморфізм. Розглянуто фітобіологічні особливості берези української, в порівнянні з березою повислою і березою карельською.

На основі широкого коло досі невідомих архівних джерел простежено участь карпатських січовиків в обороні незалежної Карпатської України напередодні Другої світової війни (1939 р.). Відтворено передумови й основні етапи військово-організаційної розбудови цих збройних формувань, проаналізовано їх структуру, подано описи одностроїв і зображення відзнак.

На основе широкого круга неизвестных ранее источников прослежено участие карпатских сечевиков в обороне независимой Карпатской Украины накануне Второй мировой войны (1939 г.). Рассмотрены предпосылки и основные этапы военно-организационного строения этих вооруженных формирований, проанализирована их структура, даны описания и изображения знаков отличия.

Наведено відомості щодо нового для мікобіоти України виду Karstenula shepherdiae (Peck) M. E. Barr, а також локалітети рідкісних локулоаскоміцетів Didymosphaeria larsenii Munk, Leptosphaeria modesta (Desm.) Rabenh. та Pleospora longispora Speg. на території степової зони України. Надано номенклатурні відомості, анатомо-морфологічні описи, особливості екології, загальне поширення та місцезнаходження їх в Україні. Встановлено консортивні зв'язки мікроміцетів із поживними рослинами: K. shepherdiae виявлено на сухих гілочках Spiraea media Schmidt., D. larsenii - на сухих стеблах Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald. та Tribulus terrestris L., Leptosphaeria modesta - на сухих стеблах та квітконосах Scabiosa ucrainica L.

Наведено екологічні особливості рідкісного для півдня України ксанторіоїдного лишайника Massjukiella ucrainica.

На основі комплексних досліджень в природі та в умовах відкритого і захищеного грунту Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна з'ясовано, що рід Trapa у флорі України представлений чотирма видами: T. natans L., T. rossica V. Vassil., T. pseudocolchica V. Vassil., T. borysthenica V. Vassil. Для трьох таксонів: T. rossica V. Vassil. var. pseudorossica (V. Vassil.) A. Didukh comb. nov., T. rossica V. Vassil. var. ucrainica (V. Vassil.) A. Didukh comb. nov., T. pseudocolchica V. Vassil. var. macrorhiza (Dobrocz.) A. Didukh comb. nov. запропоновано змінити ранг виду на ранг різновиду. Складено ключ для визначення видів та різновидів роду Trapa флори України. Встановлено основні діагностичні морфологічні ознаки для визначення видів та різновидів роду Trapa та ознаки, які недоцільно використовувати як діагностичні через їхню варіабельність або однотипність.

Наведено інформацію про поширення Crataegus ucrainica A. Pojark. за результатами опрацювання гербарних, літературних та оригінальних матеріалів. Відображено еколого-ценотичні особливості нових місцезнаходжень виду, охарактеризовано поширення і сучасний стан його ценопопуляцій. Авторами зазначається, що основний його ареал знаходиться на території Лівобережного Лісостепу. Результати дослідження місцезнаходжень C. ucrainica, в тому числі й обстеженої нами раніше ценопопуляції на правому березі Дніпра (в гирлі р. Рось) [Шевчик та ін., 2016], засвідчують значну екологічну своєрідність цього виду. Здійснення порівняльного морфологічного аналізу наявних гербарних зборів дозволило повніше ідентифікувати цей вид та уточнити його географічний та частково екологічний і ценотичний ареали. Підкреслено необхідність охорони нового локалітету C. ucrainica - виду світового і європейського созологічного статусів.

Наведено інформацію про місцезнаходження Crataegus ucrainica A. Pojark., виявлене в центральній частині його ареалу в Середньому Придніпров'ї. Відображено еколого-ценотичні особливості зростання виду в місці впадіння р. Рось у Дніпро поблизу м. Канів (Черкаська обл.). Досліджений локалітет C. ucrainica підтвердив екологічну своєрідність і специфіку цього виду, що свідчить про необхідність здійснення порівняльного морфологічного аналізу наявних гербарних зборів із метою достовірної ідентифікації виду та виявлення його географічних, екологічних і ценотичних особливостей. Підкреслюється нагальна потреба охорони нових локалітетів цього рідкісного виду, занесеного до Міжнародного Червоного списку.

Досліджено особливості конхіології видів родів Fagotia і Microcolpia (родина Melanopsidae) з п'яти областей Правобережної України. За допомогою методу варіаційної статистики здійснено аналіз найбільш уживаних лінійних характеристик та індексів черепашок. Вказано на можливість використання деяких досліджуваних параметрів для здійснення первинної ідентифікації видів у межах даних родів молюсків. Встановлено подібність індексів черепашки представників роду Fagotia, що не надає змогу повною мірою використовувати їх як диференціюючий фактор у досліджуваній групі. Разом з тим показано, що деякі з індексів все ж надають змогу ідентифікувати такі види як F. berlani та F. dneprensis. Досліджено абсолютні значення промірів черепашки видів роду Fagotia. Одержані результати допомогли з точністю 86,6 % ідентифікувати F. berlani, 80,3 % - F. danubialis та 83,3 % - F. dneprensis. Для видів роду Microcolpia встановлено, що деякі конхіологічні індекси допомагають ідентифікувати M. canaliculata та M. ucrainica. У більшості випадків проаналізовані параметри мають інтегруюче значення у групі. Здійснено дискримінантний аналіз абсолютних значень промірів черепашки видів роду Microcolpia. Точність ідентифікації видів становить: 60 % для M. ucrainica, 90,3 % для M. canaliculata та 66,6 % - для M. potamoctebia.

Забруднення оточуючого середовища викидами промислових підприємств призводить до суттєвого погіршення його стану, наслідком якого є зміна функціонування фітоценозів. Важливим компонентом екосистем, у тому числі і штучних, є трав'янисті рослини, які виконують важливі функції в антропогенно трансформованих екосистемах Однак відомостей про дію комплексного флуоридно-сульфітного забруднення грунту на трав'янисті рослини практично нема. У зв'язку з цим вивчали вплив забруднення грунту сульфітами і флуоридами на ростові процеси деяких видів газонних трав. Як об'єкти досліджень використано ковила українська (Stipa ucrainica L.), костриця червона (Festuca rubra L.), мітлиця повзуча (Agrostis stolonifera L.), мітлиця тонка (Agrostis capillaris L.), райграс пасовищний (пажитниця багаторічна, Lolium perenne L.), стоколос польовий (Bromus arvensis L.), тонконіг лучний (Poa pratensis L.). Насіння вирощували на грунті, до якого вносили забруднювачі (сульфіт натрію і флуорид натрію) згідно зі схемою повного двофакторного експерименту з трьома рівнями факторів. Аналіз реакції рослин на флуоридно-сульфітне забруднення грунту свідчить, що досліджені види різняться за характеристиками росту й нагромадження біомаси. Так, у стійких костриці червоної, мітлиці повзучої та райграсу пасовищного не відбувається вірогідних змін ростових показників. У малостійких ковили української, мітлиці тонкої, стоколосу польового і тонконогу лугового спостерігали пригнічення ростових параметрів залежно від їхньої стійкості, складу та концентрацій забруднення. Розраховані рівняння залежності індексу пригнічення ростових процесів від складу та концентрацій полютантів надають змогу прогнозувати ріст рослин на забруднених територіях і ефективніше підбирати видовий склад рослин для озеленення.

Описано нові для науки види з роду Oculatella Zammit, Billi & Albertano: О. ucrainica sp. nov. та О. kazantipica sp. nov., виділені з біологічних кірочок, відібраних на ракушняковому пляжі біля Азовського моря (АР Крим), а також на крейдяних та глинистих схилах у Харківській області. Комплексне дослідження п'яти одержаних штамів Oculatella показало, що фенотипично та філогенетично вони відрізняються від усіх відомих видів цього роду. На філогенетичному дереві, побудованому на основі порівняння послідовностей генів 16S pРНК, штами нових видів приєднались до вже відомих видів Oculatella, які утворювали окремі лінії, при цьому один з них (О. ucrainica) увійшов до групи засухостійких наземних видів, а інший (О. kazantipica) потрапив до однієї клади з терестріальним видом О. neakameniensis Kovacik et Johansen та озерним О. hafneriensis Kovacik & Johansen. Філогенетичний аналіз за ділянкою 16S дРНК, зв'язаною з регіоном 16S-23S ITS, а також вторинні структури найінформативніших хеліксів 16S-23S ITS підтвердили виділення нових видів, які морфологічно також чітко відрізняються. Нитки О. ucrainica вужчі (1,5 - 3,0 мкм), а трихоми ширші (1,3 - 2,7 мкм), ніж у О. kazantipica (нитки 1,3 - 7,5 мкм шир., трихоми 1,1 - 1,7 мкм шир.), є відмінності у морфогенезі піхов, перетягнутості трихомів та довжині клітин. Oculatella ucrainica найбільш подібний до пустельного виду О. coburnii Pietrasiak & Johansen, від якого відрізняється інтенсивністю формування піхов, ширшими трихомами, відсутністю неправильного виросту на кінцевих клітинах, а також конфігурацією вторинної структури регіону 16S-23S ITS. Oculatella kazantipica близька до О. hafneriensis та О. neakameniensis, від яких відрізняється за морфологією піхов, наявністю несправжнього галуження, грануляціями біля поперечних перегородок, більшою довжиною інтеркалярних клітин, та деталями будови вториннної структури регіону 16S-23S ITS.

Увагу приділено історії Бузького козацького війська - одній із численних "білих плям" військової історії України. На підставі автентичних архівних джерел, музейних матеріалів, статистичних даних, а також свідчень краєзнавців змальовано героїчну та водночас глибоко драматичну долю Бузького козацтва, якому довелося пережити татарські набіги, війни з Туреччиною та Наполеонівською Францією, сваволю власної старшини та террор російської адміністрації. Акцентовано увагу на прагненні до свободи і в переважній більшості невідомих героїв, яких не змогли зламати ні царські побоювання нової "мазепинщини", ні самодурство Аракчеєвщини. Додатково вміщено документи (про надання землі командиру Вербованого козацького полку В. П. Касперову та про старшинський склад Бузького козацького війська 1816 - 1817 рр. за даними метричних книг станичних церков), що зберігаються в державних архівах Херсонської та Одеської областей.

Проектований ботанічний заказник місцевого значення "Старошведський" площею 263 га розташовується між селами Змієвка та Червоний Маяк у Бериславському районі Херсонської області (Україна). До його складу входять нерозорані частини Костирської та Широкої балок і розташований між ними фрагмент тераси Дніпра. Територія проектованого заказника відрізняється досить високою диференціацією рослинності та оселищ. Тут представлені степи, луки, чагарникові зарості, штучні лісові насадження, відслонення гірських порід (вапняків, лесів та глин), кліф, узбережжя та акваторія водосховища та рудеральні оселища. Проектований заказник має велике созологічне значення. На його території виявлено 21 вид судинних рослин, що охороняються, в тому числі 1 вид включений до Резолюції № 6 (Додаток I) Бернської конвенції та Додатку II Оселищної директиви ЄС - Jurinea cyanoides; 10 видів включених до Червоної книги України (Astragalus dasyanthus, A. ponticus, Elytrigia stipifolia, Ornithogalum boucheanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) та 10 видів занесені до Червоного списку Херсонської області (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Ephedra distachya, Hyacinthella leucophaea, Jurinea stoechadifolia, Poa sterilis, Quercus robur, Vinca herbacea, Vitis sylvestris). Також тут представлено 6 раритетних угруповань, включених до Зеленої книги України (Amygdaleta nanae, Elytrigieta stipifoliae, Stipeta capillatae, Stipeta lessingianae, Stipeta pulcherrimae, Stipeta ucrainicae). Саме враховуючи велике значення проектованого об'єкта природнозаповідного фонду "Старошведський" для збереження фіторізноманіття запропоновано створити тут ботанічний заказник. Проектований заказник є важливим для збереження раритетних оселищ, так як більша частина його території є оселищами Резолюції № 4 Бернської конвенції (E1.2 Багаторічні трав'яні кальцифітні угруповання та степи та F3.247 Понтично-сарматські листопадні чагарникові зарості).

Проектований ботанічний заказник місцевого значення "Старошведський" планується створити на землях Зміївської та Червономаяцької сільських рад Бериславського району Херсонської області. Пропонована назва заказника пов'язана з існуванням тут шведської колонії, починаючи з кінця XVIII ст. Заказник планується створити на території площею 263 га, що включає 2 балки (Костирську і Широку) та 3,5 км тераси Дніпра між ними. Територія проектованого заказника характеризується досить високим різноманіттям природних умов; окрім домінуючих степових оселищ тут представлені луки, чагарникові зарості, штучні лісові насадження, відслонення вапняків, лесів і глин, а також кліф, узбережжя та акваторія водосховища та рудеральні оселища. Анотований список флори судинних рослин проектованого ботанічного заказника "Старошведський" включає 359 видів судинних рослин, що відносяться до 222 родів, 68 родин, 3 класів та 2 відділів. Високе представництво аборигенних (279 видів, або 77,7 %), степових (171 вид, або 44,8 %) та несинатропних (123 види, або 34,2 %) рослин вказує на досить добрий рівень збереженості природних комплексів об'єкта, що створюється. Проектований заказник має високу созологічну цінність на регіональному, національному та міжнародному рівні. На регіональному рівні його природоохоронне значення репрезентують 10 видів рослин, що включені до Червоного списку Херсонської області (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Ephedra distachya, Hyacinthella leucophaea, Jurinea stoechadifolia, Poa sterilis, Quercus robur, Vinca herbacea та Vitis sylvestris). Висока созологічну цінність національного рівня зумовлена зростанням тут 10 видів рослин, що занесені до Червоної книги України (Astragalus dasyanthus, A. ponticus, Elytrigia stipifolia, Ornithogalum boucheanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana та T. gesneriana) та 6 рослинних угруповань, включених до Зеленої книги України (Amygdaleta nanae, Elytrigieta stipifoliae, Stipeta capillatae, Stipeta lessingianae, Stipeta pulcherrimae та Stipeta ucrainicae). Созологічне значення на міжнародному рівні зумовлене зростанням тут рослини, що включена до Резолюції № 6 (Додаток I) Бернської конвенції та Додатку II Оселищної директиви ЄС - Jurinea cyanoides; також тим, що більшість території проектованого заказника є оселищами Резолюції № 4 Бернської конвенції (E1.2 Багаторічні трав'яні кальцифітні угруповання та степи та F3.247 Понтично-сарматські листопадні чагарникові зарості). Ці ж оселища під дещо іншими назвами включено до Додатку і Оселищної директиви ЄС. Враховуючи високу созологічну цінність даної території необхідно створити тут ботанічний заказник місцевого значення "Старошведський".