Висвітлено проблеми позаіндивідуального, надособистісного буття людських спільнот, архетипової детермінації української та російської психокультур. Запропоновано оригінальну авторську концепцію щодо поширення нині в Україні та Росії різноманітних масових форм психопатологічної поведінки, пов'язаної з двома головними чинниками: політичним насильством (невідповідністю визначеного шляху глибинній природі соціуму) та негативним впливом візантинізму на психосоціальні конструкти.