Вперше проведено порівняння якості підземних вод і грунтів на території приміських парцелярних господарств за умов антропогенного навантаження. Виявлено залежність між вмістом забруднювачів у грунтах і водах, з'ясовано вплив забруднення грунту на якість підземних вод. Визначено коефіцієнти переходу у системі грунт-вода для різних типів грунтів. Вперше досліджено та проаналізовано зміну якості підземних вод у часі у разі зміни пори року. Встановлено найнесприятливіші пори року, коли необхідно проводити дослідження якості грунтових вод і дезінфекцію криниць. Розширено уявлення щодо забезпечення точності та достовірності результатів визначення забруднення водних агроекосистем.

Приділено увагу питанням гідрографічного та водогосподарського районування України. Розглянуто побудову водогосподарських балансів басейнів річок України. Охарактеризовано стан створення геоінформаційних систем водних та водогосподарських об'єктів України. Висвітлено проблеми водокористування та моніторингу стічних і природних вод в Україні. Розкрито наукові основи збалансованого розвитку водно-болотних угідь і торфовищ України. Обгрунтовано заходи екологічної безпеки водопостачання сільського населення. Досліджено вплив грунту на якість води децентралізованого водопостачання. Проаналізовано використання та якість підземних вод на прикладі Житомирщини.

Впродовж 2014 - 2015 рр. у р. Тетерів ідентифіковано 46 видів черепашкових амеб. В сезонній динаміці черепашкових амеб спостерігається літній пік кількісного та видового розвитку, що припадає на червень. Існує достовірний позитивний зв'язок між різноманіттям черепашковихих амеб, їх щільністю і температурою, концентрацією розчиненого у воді кисню і розчинених у воді органічних речовин. Суттєве зниження видового багатства та щільності черепашкових амеб у досліджуваній водоймі спостерігалося у зимові місяці та на початку весни. Такі зміни обумовлені впливом абіотичних факторів та переходом тестацей на стадію цисти при несприятливих для них умовах, коли температура лімітує розвиток кормової бази черепашкових амеб та їх розмноження.

Здійснено теоретичне і методичне обгрунтування засад - формування науково-методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти, психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, професійної підготовки майбутніх фахівців із якості освіти та розкрито аспекти формування академічної культури майбутніх педагогічних працівників у ЗВО. Розроблено теоретичні та методичні основи підготовки фахівців природоохоронної галузі до екологічного моніторингу у системі післядипломної освіти, а також теоретико-практичні засади професійної підготовки майбутніх менеджерів соціокультурної діяльності в умовах інформаційно-освітнього середовища. Методологічно обгрунтовано розвиток правової компетентності адміністраторів вищої школи у системі післядипломної освіти. Проаналізовано особливості модернізаційних процесів у освітній діяльності на основі обгрунтованих наукових здобутків науковців, положень законодавства щодо застосування компетентнісного і білінгвального підходів з використанням жестової і української мови. Розглянуто теорію творчої самореалізації як феномен та окремий об'єкт наукового дослідження основ евристичного навчання на засадах концепції творчої самореалізації особистості. Розкрито сутність поняття "полікультурна освіта", процес його становлення, досліджено історичні етапи розвитку мультикультуризму, проведено аналіз розвитку ідей полікультурності. Досліджено формування виконавської майстерності майбутніх бакалаврів з акторського мистецтва драматичного театру і кіно у фаховій підготовці. Актуалізовано проблеми проведення навчальних тренінгів як ефективної системи професійної адаптації у ЗВО.

Уперше розроблено та теоретично обґрунтовано теоретичні та методичні основи підготовки фахівців природоохоронної галузі з екологічного моніторингу в системі післядипломної освіти. Розроблено концепцію системи підготовки фахівців природоохоронної галузі до екологічного моніторингу в післядипломній освіті в синергетичній взаємодії цільової, методологічно-організаційної, професійно-розвивальної, результативної підсистем. Розроблено та експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування та розвитку професійної компетентності фахівців природоохоронної галузі з екологічного моніторингу з цільовим, концептуальним, змістовним, операційно-діяльнісним, контрольно-регулятивним, результативно-діагностичним компонентами, яка ґрунтується на системному, синергетичному, компетентністному, особисто-діяльнісному підходах. Представлено авторське бачення дефініції "підготовка фахівців природоохоронної галузі до екологічного моніторингу у післядипломній освіті", "професійна компетентність фахівців природоохоронної галузі з екологічного моніторингу". Набули подальшої розвитку освітні, освітньо-наукові програми підготовки майбутніх фахівців і професіоналів, підвищення кваліфікації та стажування здобувачів післядипломної освіти; системи формування професійної компетентності фахівців природоохоронної галу з екологічного моніторингу в контексті системно-синергетичного підходу; навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців з екологічного моніторингу як складова частина формування професійної компетентності.

Висвітлено практичне забезпечення професійного розвитку фахівців з екологічного моніторингу. Розглянуто особливості організації навчання з екологічного моніторингу на основ міждисциплінарних підходів. Досліджено особливості структурно-функціональної моделі розвитку професійних компетентностей з моніторингу довкілля. Охарактеризовано формування відповідної компетенції, а саме базових знань з контролю стану довкілля та вимірювання основних його параметрів в обсязі, необхідному для вивчення професійних дисциплін та для використовування в обраній професії. Презентовано модель формування професійних компетентностей у викладачів екологічного спрямування на різних рівнях Національної рамки кваліфікації, у системі вищої та післядипломної освіти. Особливе значення набуває сьогодні, в період значного глобального погіршення якості довкілля та глобального потепління, визначення оперативних та довготривалих змін показників навколишнього середовища та прогнозування їх тенденцій в майбутньому.

Висвітлено навчально-методичні аспекти практичних занять з моніторингу довкілля. Розглянуто нормативно-правові аспекти функціонування державної системи моніторингу довкілля. Увагу приділено основним методам дослідження стану довкілля, особливостям організації моніторингу основних складових навколишнього природного середовища (атмосфери, гідросфери, літосфери) та видів галузевого моніторингу. Досліджено інформаційну взаємодію між суб’єктами моніторингу довкілля. Охарактеризовано використання найпростіших методів біоіндикації під час вивчення забруднювачів повітря. Проаналізовано моніторинг складових навколишнього природного середовища. Досліджено процес визначення завантаженості ділянки вулиці автомобільним транспортом та забруднення атмосфери автотранспортом. Оцінено якість атмосферного повітря. Визгачено особливі види моніторингу довкілля.

Монографію підготовлено для науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, для фахівців природоохоронної галузі, для здобувачів освіти післядипломної підготовки з моніторингу довкілля на засадах сталого розвитку. Монографія підготовлена на основі узагальнення, систематизації вітчизняних розробок та міжнародного досвіду, офіційних видань з моніторингу довкілля, післядипломної освіти. Представлено теоретичні і методологічні аспекти підготовки фахівців природоохоронної галузі, формування професійних компетентностей з моніторингу довкілля. 111