Подробно проанализирована система общинного воспитания, практиковавшегося до 1980 гг. Освещена история сельскохозяйственной еврейской коммуны в Крыму, основанной группой переселенцев из Палестины в конце 1920 гг. Дана сравнительная характеристика отдельных фактов практики еврейской коммуны и опыта колонии им.М.Горького.

At the center of this article is the activity of the monk's from the Order st. Basil Magnum (OSBM) at the spheres of culture, economics and politics. The members of OSBM attached great importance to the development of spiritual life of the masses at that period. They participated in other directions of the social work. Basilians strived for reinforcement positions of Ukrainians in the resisting wish Polish politics. The author laes stress on the importance of their activity for the national revival of Ukrainian people at South Galicia.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.112

Рубрики:

Окремі частини лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.112

Рубрики:

Окремі частини лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.112

Рубрики:

Окремі частини лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в науковій літературі проаналізовано становлення і розвиток фірми грамзапису "Opus" у системі інститутів соціальної комунікації Чехословаччини в другій половині XX ст. Наведено соціально-комунікаційну характеристику організації рекорд-лейбла "Opus". Приділено увагу систематизації інформації з історії грамзапису словацької рок-музики.

Відмічено, що головною формою відтворення основних засобів (ОЗ) аграрних підприємств сектору малих та середніх виробників (МСВ) АПК України, який обробляє близько 38,8 % посівних площ в країні, є використання відновленої техніки, що була в експлуатації. Основна причина цього явища - обмежені фінансові можливості підприємств МСВ для придбання нової техніки. Підкреслена номінально важлива роль вітчизняних підприємств сільгоспмашинобудування як для відтворення ОЗ підприємств МСВ. Вказані актуальність теми, ціль та мета дослідження. Проведено короткий аналіз динаміки ринку тракторів в Україні, відмічено основні тенденції його розвитку та фактори впливу, що їх обумовлюють. Розглянуто систему показників (споживчої властивості, призначення, ергономічних, безпеки виконання технологічних процесів) та нормативи цих показників, що служать повним комплексом засобів для створення досконалої методики оцінювання рівня якості різних моделей тракторів на ринку України. Установлено, що область ії застосування недостатньо розширена. Можливо, це обумовлено складністю процесу перевірки відповідності фактичних значень показників нормативним значенням для окремих моделей, що проводяться під час їх випробувань і експлуатації. На базі розглянутої методики нами проведено оцінювання рівня якості моделей тракторів, що випускають нині ВАТ ХТЗ та ВАТ "Слобожанська промислова компанія", тобто відповідності значень основних показників їх нормативним значенням. Установлено, що всі моделі марки ХТА (окрім ХТА-220-1) по показнику енергонасиченості відповідають нормативам, представленим в [9]. Моделі марки ХТЗ наближаються до нормативу по цьому показнику і зможуть його швидко досягнути при умові заміни двигунів марки ЯМЗ-236 на більш потужні ЯМЗ-238. По запасу крутного моменту трактори марок ХТА і ХТЗ відстають від кращих зарубіжних марок: John Deere 8335R, Case IH Magnum 340, Case IH Magnum 340, Беларус 2022.3 тощо. Цей показник залежить від якості марки двигуна. Згідно [13], номінальний коефіцієнт запасу крутного моменту дизеля Д-260,4 складає 24 %, а у ЯМЗ-236Д3 тільки 15 %. При комплектуванні тракторів марки ХТЗ та ХТА двигунами, слід віддавати перевагу двигунам марки Д-260.4, Д-262,2S2 перед двигунами марки ЯМЗ.

Мета роботи - вивчення характеру структурних і функціональних змін у щитоподібній залозі (ЩЗ) у хворих зі злоякісними новоутвореннями молочних залоз, які постраждали від аварії на ЧАЕС. Обстежено 80 пацієнток зі злоякісними новоутвореннями молочних залоз віком 27 - 85 років. У 78 хворих діагностовано рак молочної залози (РМЗ) з різними стадіями розповсюдженості пухлинного процесу. Учасниць ліквідації наслідків аварії було 12 осіб, мешканок радіаційно-забруднених територій - 68. Мамографію виконано за допомогою мамографів Senographe 700 T and 800 Tsm (фірма GE Medical Systems). Ехографічне дослідження структури молочних і ЩЗ проведено на УЗ3 апаратах Nemio XG SSA3580. Комп'ютерну томографію виконували на мультидетекторному комп'ютерному томографі 64 КТ "LightSpeed VCT", МРТ - на магнітно-резонансному томографі "Magnetom Vision Plus 1,5 T". Для трепанобіопсії застосовано спеціальні голки в комплексі з біопсійним пістолетом системи "Magnum". Вивчено функціональний стан ЩЗ шляхом вивчення рівня тиреоїдних гормонів в периферичній венозній крові. Результати проведеного УЗ3 дослідження ЩЗ та маркерів, які характеризують їх функціональний стан у жінок, хворих на РМЗ, свідчать, що у 60 пацієнток із 80, які звернулися за допомогою з приводу різних форм РМЗ та були обстежені в умовах клініки, виявлено наявність структурних змін в ЩЗ, що становить 75 %. Висновки: структурні зміни в ЩЗ у пацієнток, хворих на РМЗ, які вважаються потерпілими від аварії на ЧАЕС, діагностовано у 75 % випадків, із них до обстеження в умовах клініки 71,25 % пацієнток раніше не знали про наявність патологічних змін в ЩЗ. У структурі виявлених патологічних змін в ЩЗ 47,5 % становить вузловий зоб, 10 % - дрібні гідрофільні та дрібні фіброзно змінені ділянки, 3,75 % - раніше перенесені оперативні втручання з приводу видалення ЩЗ, 3,75 % - хронічний тиреоїдит, 7,5 % - хронічний аутоімунний тиреоїдит, 2,5 % - кістозні зміни у ЩЗ, 3,75 % - вузловий зоб і хронічний аутоімунний тиреоїдит.

Мета дослідження - перетин новітніх тенденцій у сучасному західно- та східноєвропейському музичному театрі й ідейно-філософських принципів театру абсурду. Основну увагу зосереджено на операх М. Фелдмана "Neither" та С. Луньова "Москва - Петушки". На основі цілісного аналізу зазначених опер зроблено основні висновки, зокрема наголошено на значенні літературних першоджерел (що належать перу С. Беккета та В. Єрофєєва відповідно) як естетичної платформи цих оперних творів. Відзначено драматургічні, композиційні, стилістичні та жанрові особливості опер. Здійснено панорамний огляд новітніх тенденцій у західно- та східноєвропейському музичному театрі, зокрема на прикладі опер XXI ст. Серед них - такі явища, як: тотальний artwork або mega-cinema Л. Андріссена, звуковий або аудіотеатр Б. Фуррера, музична мультимедійна драма М. ван дер Аа та міждисциплінарні перформанси М. Монк. Однією з основних рис, характерних для названих творів, стає долання літературо- та драмоцентризму, що визначається провідною ідеєю театру абсурду. Виявлено неочевидний, непрямий вплив естетики абсурду на сучасний музичний театр, у зв'язку з чим згадуються радикальні явища в опері останньої третини XX ст., а саме: інструментальний театр Дж. Кейджа, М. Кагеля, театр художника Р. Вілсона - Ф. Гласса. Спільною рисою цих оперних творів є реформування лібрето, театралізація музикування, зміна усвідомлення твору як сталого opus unicum, чим, своєю чергою, спричинено зміну ролі композитора. Ці явища визначено як симптоми нової епохи: пошуку нової мови, філософії, порушення жанрової парадигми та будь-якої закономірності та законності, що ріднить таку філософію з ідеями театру абсурду. Відзначено період оновлення музичного театру на пострадянському просторі, розглянуто опери українських і російських композиторів: В. Зубицького, Л. Десятникова, Е. Денисова, А. Шнітке й О. Щетинського. Як твори-попередники згадуються опери Д. Шостаковича і О. Мосолова. Описано також щодо особливості втілення естетики абсурду на західно- та східноєвропейській музичній сцені. Зазначено основні ідеї театру абсурду, які виявилися найбільш плідними для розвитку та трансформації сучасної опери. Серед них: антилітературність, порушення логічності сюжету, комічність (як низхідна метафора), стилістичний дисонанс, лапідарність і долання автоматизму.

Мета дослідження - оцінка агроекологічної безпеки тракторів з нестандартним типом рушія на поворотній смузі через оцінювання ступеня дії рушіїв трактора на грунт під час повороту та раціонального агрегатування трактора із сільгоспмашиною. Методи дослідження - визначення дії рушіїв трактора на грунт математичним моделюванням та порівнянням отриманих результатів з експериментальними дослідженнями. Оцінюючи тягові властивості рушія трактора, розглядається його активна робота. Пасивна робота призводить до зміщення рушія трактора від напрямку його руху, внаслідок чого підвищується його юз, який призводить до зминання грунту. Це є однією з причин зниження агроекологічних властивостей трактора на повороті. Запропонований підхід аналізу режимів руху трактора вже на стадії проектування допомагає здійснювати оцінку впливу конструкційних параметрів і схем на характеристики його повороту. Окрім основних характеристик криволінійного руху (радіус повороту, тягові і бокові зусилля в контакті з грунтом рушія), запропонована методологія надає змогу розрахувати ряд додаткових параметрів (бокове відхилення трактора) через ковзання та пружної складової, дійсну швидкість і буксування рушія тощо. Ці показники є основою оцінки агроекологічних властивостей тракторів. Експериментальні дослідження були проведені в літньо-осінній період на орних роботах тракторів Case IH Magnum 380, Case IH Magnum 380 Rowtrac і Case IH Steiger 370 Rowtrac в агрегатуванні з плугом Kverneland RW 100 на полі після збирання пшениці (тип гранту - чорнозем середньо-суглинний глибокий за твердості 1,5 МПа і вологості 0,3 - 0,4 НВ в літній і 1,3 МПа, 0,4 - 0,5 НВ в осінній період. Щільна площа поворотної смуги тракторного агрегата залежно від способу повороту знаходиться в межах від 15,0 до 75,0 % загальної площі обробленого поля. Висновки: порівняння агроекологічних показників тракторів з різним компонуванням рушіїв показало, що за щільністю і твердістю грунту по слідах рушія на повороті кращі показники має трактор Case IH Steiger 370 Rowtrac з гусеничними рушіями переднього і заднього мостів. Незначні відхилення щільності і твердості грунту від нормативів на повороті має трактор Case IH Magnum 380 з широко рознесеними здвоєними колесами переднього і строєними заднього мостів. Рішення проблеми зниження ступеня дії рушіїв трактора на грунт під час повороту у напрямку забезпечення нормативних значень агроекологічної безпеки може бути досягнуто раціональним агрегатуванням трактора із сільгоспмашиною, за якого напрямок швидкості рушія трактора буде мати мінімальне відхилення від його миттєвого центра швидкостей, а також вимкненням на повороті додаткових коліс дво- та триколісних рушіїв трактора.

Мета дослідження - порівняти та проаналізувати перебіг процесів регенерації слизової оболонки порожнини рота (СОПР) після з'єднання країв рани за допомогою шовного матеріалу на основі шовку та n-бутил-2-ціаноакрилатної клейової композиції в експерименті. Дослідження було проведено у відділі експериментальної хірургії Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України на 24 безпородних статевозрілих кролях-самцях, віком 16 - 18 місяців, масою тіла від 2260 до 3425 г (середня вага 2843 +- 100 г) у зв'язку зі схожістю гістологічної будови слизової оболонки з людською. Тварини були поділені на контрольну та основну групи по 12 тварин у кожній. Під внутрішньовенним наркозом 3 мл 5 % розчину тіопенталу натрію та 6 мл 1 % розчину пропофолу та місцевою інфільтраційною анестезією 2 % розчином лідокаїну (0,5 мл), за допомогою леза скальпеля N15 наносили різану повздовжню рану розміром 1,5 +- 2,0 см в довжину та 0,3 +- 0,5 см в глибину на слизову оболонку верхньої щелепи по перехідній складці присінку ПР. В контрольній групі тваринам було проведено з'єднання країв рани СОПР шляхом накладання вузлуватих швів на основі шовку з покриттям (USP (EP): 5/0 (2), 0,75 м, ріжуча голка, "OPUSMED"). В основній групі кожній з тварин проводили з'єднання країв рани СОПР за допомогою n-бутил-2-ціаноакрилатної клейової композиції "Histoacryl". На 3, 7 та 14 добу тварин виводили з експерименту передозуванням 5 % розчину тіопенталу натрію. Зразки тканин в зоні втручання для гістологічного дослідження видаляли так, щоб в їх межі потрапив рановий канал з відступом по 3 мм в обидві сторони від рани. В основній групі тварин, спостерігалось пришвидшення репаративних процесів у рані за рахунок швидкої деструкції клейових мас, надійного з'єднання країв рани, меншій травмі тканин починаючи з 3 доби. Запальна відповідь, мала пік на 3 добу, інтенсивність якої стрімко спадала до 7 доби. На 14 добу, спостерігалось рівномірне сполучнотканинне утворення, яке місцями візуально не відрізнялось від інтактних ділянок СОПР. В контрольній групі, після використання шовного матеріалуна основішовку, спостерігалась виражена запальна реакція на 3 добу, яка зберігалась до 14 доби. Пік запалення, в контрольній групі припадав на 7 добу. На 14 добу ознаки запалення дещо зменшувались, але були присутні за рахунок "стороннього тіла" у рані, рубець мав ознаки деформації та підвищувався над рівнем інтактних ділянок слизової оболонки. Висновки: застосування клейової композиції сприяло швидшому відновленню тканин в зоні хірургічного втручання, про що свідчать ознаки регенерації, які спостерігались з 3 доби, а саме, поява молодих колагенових волокон та тонкого прошарку молодої грануляційної тканини, товщиною 16,05 +- 0,92 мкм. Найбільш оптимальне загоєння рани в основній групі, відбувалось на 7 добу після хірургічного втручання, і проявлялось прискоренням формування ніжного нормотрофічного сполучнотканинного рубця, про що свідчить швидша зміна клітин лімфоцитарно-макрофагального ряду та часткове відновлення епітеліальної пластинки. Вже на 14 добу ділянка втручання не відрізнялась від навколишніх інтактних ділянок. Перевагою використання клейової композиції в порівнянні із шовним матеріалом, починаючи з 7 доби, є відсутність в післяопераційній рані "стороннього тіла", швидкість та легкість застосування.

Увагу приділено феномену літературного успіху та його актуальним маркерам. Зокрема, постать письменника висвітлено як бренд, magnum opus автора ідентифікується як фактор його упіху / неуспіху. Досліджено етапи успіху, забуття, перевідкриття, що постають рушійними силами історичної зміни літературних канонів. Увага також приділено значенню літературних об'єднань, критики, читацької рецепції при визначенні місця митця в літературному процесі. Літературні премії, конкурси, резиденції розглянуто як ознаку визнання творця.