Розглянуто гістоморфологію спинномозкових вузлів порівняльно-анатомічного ряду хребетних тварин (короп, ставкова жаба, прудка ящірка, домашня курка, кріль європейський, собака свійська, свиня домашня, бик свійський). Встановлено, що в процесі філогенезу здійснюється певна структурна та морфофункціональна перебудова спинномозкових вузлів. Зазначено, що адаптація до різноманітних умов існування сформувалася на підставі змін щільності та розмірів нейроцитів, їх поліморфізму за ступенем хроматофілії, цитохімічних особливостей за вмістом і концентрацією нуклеїнових кислот і загальних білків у ядрі та цитоплазмі нейронів.

Висвітлено проблеми виявлення неявних міфологічних елементів української лексики на прикладах термінів "вирій", "голуб", "ліс", "мотиль" - "метелик", "змія" - "змій". Розглянуто питання співвідношення явних і неявних елементів міфологічної лексики української мови на прикладі термінів "ящер" - "ящірка".

Освещены проблемы выявления неявных мифологических элементов украинской лексики на примерах терминов "вирій", "голуб", "ліс", "мотиль" - "метелик", "змія" - "змій". Рассмотрен вопрос соотношения явных и неявных элементов мифологической лексики украинского языка на примере терминов "ящер" - "ящірка".

Досліджено екологічні показники (щільність населення, вікові групи та статеву структура популяції, морфофізіологічні індекси) ящірки прудкої з біогеоценозів з різним техногенним навантаженням. Досліджено біохімічні показники: маркери стану печінки, системи антиоксидантного захисту, цитоскелетного молекулярного маркера, гістологічні зміни печінки, нирок і мозку ящірки прудкої з біогеоценозів з різним техногенним забрудненням. Представлено можливі адаптаційні ефекти на різних рівнях організації в популяціях ящірок з біогеоценозів з різним техногенним навантаженням. Визначено біохімічні показники для різних типів популяцій, що досліджувалися. Показано, що екологічні, біохімічні, гістологічні показники тварин з біогеоценозів з різним техногенним навантаженням різні. Дослідження популяції нормального типу (з умовно чистого регіону), показали, що біохімічні показники, гістологічні зміни тканини печінки, нирок, головного мозку незначні і можуть мати зворотній характер. Функції органів не порушені, що дозволяє їм функціонувати за умов гомеостатичної рівноваги. Ящірки популяції з зони з промисловим забрудненням характеризуються значними відмінностями екологічних, біохімічних і гістологічних показників у порівнянні з ящірками контрольної популяції. Дослідження екологічних, біохімічних, гістологічних показників популяції з ділянки лісової рекультивації шахтних відвалів показали, що зміни, що спостерігаються можуть мати адаптаційний характер. Популяція характеризується проміжними значеннями показників, що досліджувалися, між контрольною та популяцією з зони забруднення. Запропоновано використовувати комплекс показників (структура популяцій, гліальний фібрилярний кислий білок (ГФКБ), супероксиддисмутаза, каталаза, перекисне окиснення ліпідів, аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза, гістологічні зміни) для вивчення типів популяцій та впливу комплексного промислового забруднення на популяції ящірок. ГФКБ визначено як інформативний біомаркер наявності впливу забруднення середовища на ящірок.

Для інтегральної оцінки екологічного стану довкілля успішно використовується метод біоіндикації. Біоіндикаторами слугують представники різних класів пойкілотермних амніотів. Імунна система цих тварин лабільна. Селезінка, що належить до органів кровотворення та імунного захисту, чутлива до дії різноманітних чинників. Як біомаркери виступають морфологічні показники, зокрема, відносна маса селезінки та морфометричні дані основних структурних одиниць. Проведено вивчення макро- й мікроскопічних особливостей паренхіми, опорно-скоротливого апарату, лімфоїдних вузликів селезінки статевозрілих пойкілотермних хребетних тварин сома звичайного, жаби озерної, ящірки зеленої умовно чистої від антропогенного забруднення зони Житомирського району. Обчислено відносну масу селезінки, відносні площі її складових і співвідношення між ними. Встановлено, що відносна маса селезінки становила 0,086 +- 0,0006 % у риб, 0,1170 +- 0,0215 % у жаб та 0,099 +- 0,021 % у ящірки. Мікроскопічна будова селезінки характеризується чітко сформованою червоною, білою пульпами й опорно-скоротливим апаратом. Опорно-скоротливий апарат формують капсула і трабекули. Відносна площа його становила 7,04 +- 0,65 % у риби, 5,39 +- 0,07 % у жаби та 5,21 +- 1,47 % у ящірки. У риб більшого розвитку набуває трабекулярний апарат, відносна частка якого становила 53,78 %. У жаби та ящірки, навпаки, відносна частка капсули була більша і дорівнювала 68,83 та 85,61 % відповідно. У риб відмічали поодинокі капсулярні трабекули, у жаби і ящірки їх немає. У всіх досліджуваних тварин найкраще були розвинені судинні трабекули. У складі білої пульпи виділяють лімфоїдні вузлики і періартеріальні лімфоїдні піхви. У вузликах світлого центру немає, виокремлюється періартеріальна зона. Відносна площа білої пульпи становила 22,14 +- 6,61 % у риби, 15,36 +- 5,71 % у жаби, 13,36 +- 1,80 % у ящірки. Значну площу селезінки займає червона пульпа: 70,82 +- 10,76 % у риби, 80,67 +- 6,53 % у жаби, 81,43 +- 7,05 % у ящірки. Співвідношення білої пульпи до червоної становило 1:3,2 (риба), 1:5,25 (жаба), 1:5,99 (ящірка), співвідношення строми до пульпи - 1:13,2; 1:24,19; 1:18,19 відповідно. Для даних тварин характерна наявність пігментних клітин, які у пульпі селезінки риб утворюють меланомакрофагальні центри, у жаб - меланомакрофагальні скупчення. На території з антропогенним навантаженням зазнають змін основні морфометричні показники селезінки: відносна маса, відносні площі білої, червоної пульп, опорно-скоротливого апарату. Встановлені морфологічні особливості селезінки є основними тест-критеріями органа в нормі, зміни яких будуть маркерами впливу чинників різного генезу. Визначені параметри доцільно також враховувати для оцінки фізіологічного стану риб і створення оптимальних умов для гідробіонтів у період їх формування.