Наведено факти, які свідчать про великий успіх драматургії А.П.Чехова на сцені харківських театрів. Вистави "Іванов", "Чайка", "Дядя Ваня", "Три сестри", "Вишневий сад" увійшли в історію мистецтва початку XX ст., нерідко випереджали столичні спектаклі за часом і сценічною майстерністю.

Розроблено новий лікувально-тренувальний апарат "Данстеф", призначений для нормалізації постави у дітей. Апробацію пристрою проведено за умов дитячого клінічного санаторію "Чайка" у Євпаторії. Було досліджено дітей віком 11 - 14 років з грудопоперековим сколіозом 1 - 2 ступеня. Доведено, що використання пристрою сприяє надбанню стереотипу доброї постави, сприяє зміцненню м'язового апарату спини та покращанню біомеханічних показників. Використання апарата не призвело до шкідливих побічних ефектів.

Визначено творчий внесок українських композиторів у вітчизняну та зарубіжну культуру, а також проаналізовано діяльність іноземних композиторів, які з великою повагою ставилися до історії, культури, фольклору та побуту України (М.І.Аладов, Л.О.Бакалов, О.І. Барамішвілі, Г.А.Бобинський, О.П.Бородін, Є.П.Макаров, М.П.Мусоргський, М.Г.Фрадкін, П.І.Чайковський та ін.). У біографічній частині вказано прізвище, ім'я (для східних слов'ян і по-батькові) композитора, місце народження та смерті, дані про спеціальну освіту, наукові ступені, вчені та почесні звання, а також лауреатські відзнаки.

Збірник присвячено видатному композитору другої половини ХХ ст. М.Скорику. Детально проаналізовано естетичні, теоретичні та загальнокультурні погляди митця. Окремі розділи присвячено пісенній та оперетовій спадщині композитора, а також ролі джазу в його творчому доробку.

Розглянуто широке коло культурологічних, музично-історичних, теоретичних, естетичних та наукознавчих питань. Висвітлено парадигматичні аспекти розвитку понятійного апарату музикознавства, феноменологію музичного мислення, напрями розвитку українського церковного співу в XVI - XVII ст. Проаналізовано співвідношення системно-структурного та польового підходів до аналізу музичних явищ, проблему системного вивчення музичного виконавства, поняття експресії у зарубіжному музикознавстві.

Висвітлено питання культурологічного обгрунтування виконавського мистецтва, семантику музичного твору і проблеми інтерпретації, теорію і практику виконавства на окремих музичних інструментах (баяні, акордеоні, духових інструментах). Проаналізовано музичне виконавство України на рубежі ХХ та ХХІ ст., зокрема, узагальнено існуючі тенденції та теоретично розроблено проблематику передбачуваних напрямків подальшого розвитку українського національного музичного виконавства. Наведено результати досліджень у галузі конкретних фахових методик щодо специфіки звуковимовлення в контексті вимог світового сучасного мистецтва і творчості до виражальних можливостей музичного інструментарію.

Висвітлено актуальні напрямки виконавського мистецтва на рубежі ХХ та ХХІ ст., зокрема, хорового та диригентського. Розглянуто питання походження національного духового інструментарію в контексті музичної україністики. Проаналізовано інтерпретаційні аспекти музично-виконавського мистецтва (у т.ч. на академічних народних інструментах), сучасні проблеми музичної педагогіки.

Висвітлено літературно-критичну, частково літературознавчу та журналістську творчість українського письменника кінця ХІХ - початку ХХ ст. О.С.Маковея. Основну увагу приділено аналізу літературно-критичних нарисів, статей О.Маковея про І.Франка, П.Грабовського, О.Кобилянську, А.Чайковського, Т.Бордуляка, С.Коваліва та інших українських письменників. Літературно-критичну творчість майстра розглянуто як невід'ємну частину його журналістської практики, пов'язаної, зокрема, з галицькими та буковинськими виданнями - "Народна часопись", "Діло", "Зоря", "Буковина", "Літературно-науковий вісник", "Каменярі", "Промінь".

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: П60-447,025

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано матеріали проектування комплексної системи забезпечення морської навігації в Україні з використанням технологій супутникових радіонавігаційних систем (СРНС) і технологій РНС "Чайка", "Лоран-С" і "Eurofіx" з урахуванням пропозицій щодо співробітництва з ЄС з метою створення в Європі єдиного радіонавігаційного поля.

Проаналізовано творчу спадщину визначного українського композитора духовної музики А.Л.Веделя (1767 - 1808 рр.). Значну увагу приділено хоровим творам митця, до основи яких покладено канонічні тексти.

Висвітлено проблеми розвитку монодійного мистецтва, його сенсу, змісту, музичної організації, жанрової належності та конфесійних витоків. Проаналізовано історію давньоруського та візантійського мистецтва, а також зв'язок різних національних форм одноголосся з церковним багатоголосим співом. Всебічно досліджено вплив сакральної монодії на українську барокову паралітургічну творчість.

Сборник посвящен юбилею одного из ведущих ученых-музыковедов Украины, доктора искусствоведения, профессора Национальной музыкальной академии Украины им. П.И.Чайковского Марины Черкашиной-Губаренко. Содержатся также статьи ее учеников, работающих в различных областях истории музыки. Среди рассматриваемых ими проблем - оперы А.Скарлатти как этап становления неаполитанской оперы-seria; эволюция итальянской оперной арии XVII - начала XVIII века; провансальская традиция в художественной культуре Франции второй половины XIX века; "Симфония псалмов" И.Стравинского как образ храма и храмового представления; Фауст - герой в творчестве Т.Манна и А.Шнитке и др.

Висвітлено соціально-педагогічні проблеми формування мовної культури студентів. Охарактеризовано внесок провідних освітян XIX ст. у підготовку усталених інноваційних процесів XX ст.: М.І.Пирогова, Х.Д.Алчевської, С.І.Миропольського, Б.Д.Грінченка, К.Д.Ушинського, М.І.Костомарова, П.О.Куліша, М.П.Драгоманова та ін. Проаналізовано діяльність студентських гуртків з навчальних дисциплін в університетах України на початку XX ст. Окремі розділи присвячено знаково-символічним засобам формування наочно-образного мислення студентів, нетрадиційним підходам до вивчення "Дитячих пісень" П.І.Чайковського у початкових класах, а також розвитку адекватної професійної мотивації у вихованців ліцеїв юридичного профілю.

Міститься історико-культурне дослідження засад і традицій української вокальної школи, яке грунтується на осмисленні творчо-педагогічного і культурологічного доробку народного артиста, лауреата Державної премії України ім. Т.Шевченка, професора Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського Миколи Кондратюка. Пропонована автором етномузикологічна концепція синтезує проблемне коло питань, пов'язаних із вихованням вокальної особистості творця етнокультурних цінностей, орієнтує на історично достовірну систему пріоритетів щодо української професійної співацької традиції. Простежені також професійні позиції видатних українських митців, співаків і музичних діячів, які доклали значних зусиль для створення підвалин української вокальної школи: М.Лисенка, О.Кошиця, О.Муравйова, Г.Верьовки, Б.Яворського, О.Гродзинського та ін.

Розглянуто фаустіанську модель та архетипи безсвідомого в опері XIX ст., "Сміховий світ" російської опери, а також нездійснені оперні задуми П.І.Чайковського. Окремий розділ присвячено українським враженням Глінки та їх впливу на формування задуму опери "Руслан і Людмила". Наведено характеристику вокальної сфери у радянській камерній опері 60 - 70 рр. ХХ ст. Детально проаналізовано оперну поетику К.Пендеровського, а також становлення молдавської оперної школи.

Подано матеріали про імуногенетичну структуру отриманих у племзаводі "Чайка" й оцінених за якістю потомства бугаїв-плідників. Розглянуто роль генетичних маркерів у формуванні генеалогічної структури стада.

Розглянуто творчі контакти М.Лисенка 1870-х рр. у контексті розвитку міфологічної науки, освітні питання у музично-критичній спадщині П.О.Козицького, проблеми втілення принципу токатності в сучасних українських фортепіанних концертах. Висвітлено особливості взаємодії розмовних та музичних жанрів французького театру та їх відбиття у "великій опері" Дж.Мейербера - Е.Скріба. Проаналізовано оперу "Кармен" Ж.Бізе крізь призму інтонаційного конфлікту, художньо-естетичні принципи пізньої творчості М.Равеля, музичні образи в поетиці М.Семенка.

Висвітлено історію розвитку мистецтва плаката в 1920 - 1930 рр. у Радянському Союзі та визначено основні творчі завдання художників-плакатистів. Проведено комплексний аналіз творчості Л.Левицького 1930-х рр. та повоєнного періоду. Розглянуто особливості художнього стилю та новаторські здобутки митця. Досліджено гендерні аспекти навчання та особливості формування відповідних стереотипів у студентському середовищі. Проаналізовано наукову діяльність вищого навчального закладу та можливості її інтеграції до європейського освітнього простору. Розглянуто питання організації естетичної освіти та виховання школярів у загальноосвітніх навчальних закладах. Досліджено процес формування фірмового стилю та розвиток промислового дизайну. Наведено опис та оцінку складних компонентів загальної якості художньо-технічних об'єктів. Розглянуто нові концепції в мистецтві й їх функціонування на прикладі проекту "Жорна часу" В.Сидоренка. Проведено дослідження вітчизняного нефігуративного живопису 1960-х рр. як явища нонконформізму. Проаналізовано розвиток сакрального мистецтва Галичини на прикладі вивчення творчості В.Чайки та ремінісценції західноєвропейських традицій у народному іконописі Слобожанщини.

Освещена история развития искусства плаката в 1920 - 1930 гг. в Советском Союзе и определены основные творческие задачи художников-плакатитсов. Проведен комплексный анализ творчества Л.Левицкого 1930-х гг. и послевоенного периода. Рассмотрены особенности его художественного стиля и новаторские достижения. Исследованы гендерные аспекты обучения и особенности формирования соответствующих стереотипов в студенческй среде. Проанализирована научная деятельность высшего учебного заведения и возможности ее интеграции в европейское образовательное пространство. Рассмотрены вопросы организации эстетического воспитания и образования школьников в общеобразовательных учебных заведениях. Исследован процесс формирования фирменного стиля и развитие промышленного дизайна. Представлены описание и оценка сложных компонентов общего качества художественно-технических объектов. Рассмотрены новые концепции в искусстве и их функционирование на примере проекта "Мельница времени" В.Сидоренко. Проведено исследование отечественной нефигуративной живописи 1960-х гг. как явления нонконформизма. Проанализировано развитие сакрального исскуства Галиции на примере изучения творчества В.Чайки. Рассмотрены реминисценции западноевропейских традиций в народной иконописи Слобожанщины.

Розглянуто основні етапи розвитку історіографічних досліджень з найдавніших часів до сучасного періоду. Проаналізовано уявлення давніх народів про сусідні країни, охарактеризовано рівень розвитку етнографічних спостережень у часи середньовіччя та узагальнено результати досліджень первісного суспільства в XVIII та XIX ст. Висвітлено теоретичні положення марксистської концепції формування та розвитку первісного суспільства. Розглянуто основні напрямки наукових досліджень у галузях первісної археології та палеоантропології у XX ст. Проаналізовано теоретичні концепції Г.Обермайера, Г.Чайлда, Г.Швальбе, М.Булю, А.Хрдлічка, Р.Дарта, Д.Блека, Ф.Вайденрайха, П.П.Єфіменка, Я.Я.Рогинського, Х.Мовіуса, С.М.Замятніна, О.О.Формозова, Л. та М.Лікі, Д.Джохансона, О.М.Золотарьова, П.Й.Борисковського, С.О.Токарєва, С.П.Толстова, Ю.І.Семенова, М.Г.Левіна, М.М.Чебоксарова, Е.Еванса-Прітчарда, Л.Є.Куббеля, А.Мейє, М.Я.Марра, В.М.Ілліча-Світича та здійснено історико-етнологічну реконструкцію розвитку первісного суспільства.

Рассмотрены основные этапы развития историографических исследований с древнейших времен до современного периода. Проанализированы представления древних народов о соседних странах, охарактеризирован уровень развития этнографических наблюдений во времена средневековья и обобщены результаты исследований первобытного общества в XVIII и XIX ст. Освещены теоретические положения марксистской концепции формирования и развития первобытного общества. Рассмотрены основные направления научных исследований в отраслях первобытной археологии и палеоантропологии в XX ст. Проанализированы теоретические концепции Г.Обермайера, Г.Чайлда, Г.Швальбе, М.Булю, А.Хрдличка, Р.Дарта, Д.Блека, Ф.Вайденрайха, П.П.Ефименко, Я.Я.Рогинского, Х.Мовиуса, С.Н.Замятнина, А.А.Формозова, Л. и М.Лики, Д.Джохансона. А.Н.Золотарева, П.Й.Борисковского, С.А.Токарева, С.П.Толстова, Ю.И.Семенова, М.Г.Левина, Н.Н.Чебоксарова, Э.Эванса-Притчарда, Л.Е.Куббеля, А.Мейе, Н.Я.Марра, В.М.Иллича-Свитича и осуществлена историко-этнологическая реконструкция развития первобытного общества.