Досліджено розвиток воєнно-інженерного мистецтва скіфських племен, здійснено його періодизацію. Розглянуто окремі аспекти історичної географії України скіфо-сарматської доби. Висвітлено принципи відбору місця та планування скіфських городищ, а також основні конструктивні елементи їх фортифікаційних систем. Зроблено спробу визначення адміністративно-політичного статусу та воєнного значення городищ скіфів.

Увагу приділено історії Галицького замку та фортифікації міста Галича у період середньовіччя та Нового часу. Наведено акт страти коломійського міщанина Ф. Горбаша за приєднання на Покуття 1613 р. 300-т запорізьких козаків. Наведено покажчик наукових праць В. Грабовського з історії та культури старовинного Галича, висвітлено його життєвий і творчий шлях.

Внимание уделено истории Галицкого замка и фортификации города Галича в период средневековья и Нового времени. Приведен акт казни коломойского мещанина Ф. Горбаша за присоединение на Покутье 1613-го г. 300-т запорожских казаков. Приведен указатель научных трудов В. Грабовского по истории и культуре древнего Галича, освещен его жизненный и творческий путь.

The problem of motivated development of tourism in Ukraine and the establishment of tourism business not only as one of strategy tasks for prestige and money making, but also for general saving and protection of architectural and art heritage is defined. Architectural conditions that are world-defining factors for Ukraine as an equal partner of the international tourism business include complex verification of tourism regions and towns from the position of world Standards. Main directions of Ukrainian tourism industry are outlined.

All castles in Ukraine are traditionally attached to the landscape by function and composition. The specialty of the Ukrainian castles is that beside their cost they have an important historical value. For the complete functioning of the castle as a tourism object actions for its exploration and protection must also spread out as far as the nearest castle environment.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.411.033.2-5

Рубрики:

Залізодефіцитна анемія у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Окреслено системні проблеми зі зниженням харчової (біологічної) цінності зерна пшениці у зв'язку з селекцією сучасних сортів на урожай зерна. Вміст життєво важливих мікронутрієнтів у зерні сучасних високоурожайних сортів пшениці має сталу тенденцію до істотного зниження у порівнянні зі старими сортами. Штучна фортифікація білого борошна вітамінами та мікроелементами, використання у схрещуваннях із культурною пшеницею дикорослих пшениць-емерів і генна біофортифікація з використанням генно-інженерних технологій - основні шляхи поліпшення харчової цінності продуктів із зерна пшениці.

Висвітлено проблеми дослідження та інвентаризації замків Івано-Франківської області. Здійснено огляд усіх фортифікаційних об'єктів та замкових комплексів з різних частин світу, які занесено в Список світової спадщини ЮНЕСКО. Проаналізовано містобудівний розвиток Белза та запропоновано гіпотезу локалізації його міських укріплень у ХІІ - XVII ст. Викладено гіпотезу графічної реконструкції замку в м. Кременець за описами XVI ст. Розкрито проблему експонування залишків історичних фортифікацій, подано концепт-ідею влаштування музею "Станіславівська фортифікація XVIII ст." із застосуванням новітніх інформаційних технологій. Проаналізовано стан, цілісність, використання та структуру кварталів центральних частин містечок Західної України на прикладі Рогатина, Комарно та Підгайців.

Досліджено проблеми розвитку довготривалої фортифікації на теренах України в контексті історії світової фортифікації.

Досліджено вплив археології та місце В. Б. Антоновича у становленні історичної географії як науки та навчальної дисципліни (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). Висвітлено питання про фортифікаційні споруди на поселеннях Кукутень-Трипілля. Проаналізовано поховальні пам'ятки Західного Поділля X - XIII ст. Досліджено гідротехнічні споруди давньоруського часу на городищі Бабина Гора м. Олевськ. Вивчено предмети культової символіки давньруського часу з Новгорода Великого. Висвітлено проблеми збереження, реставрації та музеєфікації Микулинецького замку. Здійснено короткий огляд польової фортифікації Радянської армії у другій половині ХХ ст. (за матеріалами колишнього Кам'янець-Подільського вищого військово-інженерного училища ім. маршала інженерних військ В. К. Харченка). Викладено історіографічні аспекти наукової діяльності О. Черниша.

Обгрунтовано вибір раціонального методу визначення йоду в харчових продуктах. Встановлено вміст йоду в пастильних виробах зі стевією та еламіном "Екзотика" і "Смакота" на етапах виробництва та зберігання. Грунтуючись на проведених дослідженнях, встановлено належність розроблених пастильних виробів до групи функціональних харчових продуктів.

Розглянуто удосконалення, розвиток та зміну підходів до використання і будівництва фортифікаційних споруд у СРСР. Проаналізовано ефективність, доцільність, витривалість побудованих укріплених районів під час бойових дій Першої Світової війни. Досліджено різні підходи до проектування та будівництва укріплених районів провідних інженерів Радянського Союзу: їх методи, розрахунки, нововведення. Отже, спостерігається абсолютно новий підхід до практики будівництва і використання споруд довготривалої фортифікації у військово-інженерній підготовці.

Освещен вопрос, касающийся дискуссии о "позднескифских" или "постскифских" памятниках Нижнего Поднипровья. Приведены аргументы о неточности термина "позднескифские" - с точки зрения терминологии и со стороны археологического "наполнения" постскифских памятников. Приведены примеры неуместного двойного использования понятия "позднескифский" к памятникам второй половины IV - первой половины III вв. до н. э. и, в то же время, - к памятникам II в. до н. э. - II вв. н. э., что с точки зрения научной терминологической системы не допустимо. Рассмотрены некоторые аспекты материальной культуры городищ Нижнего Поднипровья, которые не позволяют относить их к скифских памятникам оседлости.

Археологические исследования укреплений Старокиевской горы предоставляют ряд случаев из зафиксированными двумя параллельными или почти параллельными рядами рвов и валов. Во всех случаях зафиксировано меньший ров с резкими склонами стен и широкий округлодонный ров, который имеет большую окружность и расположен с внешней стороны меньшего рва. Датировка первого рва древнерусским временем не вызывает сомнений ни у кого из исследователей, внешний же датировался по-разному - древнерусским временем, Новым временем или бывшим в употреблении в оба периода. По мнению авторов, внешний ров принадлежит только к периоду Нового времени, хотя и не исключено, что в некоторых местах мог проходить ров древнее, который был восстановлен и увеличен. Существование двух параллельных рвов различных временных отрезков свидетельствует о том, что на 50 - 70-е гг. XVII в. часть древнерусских рвов была засыпана, часть валов была демонтирована, поэтому строители Старокиевской крепости прокапывают новый ров и насыпают новый вал. Кроме того, периметр фортификации Нового времени больше древнерусского, что объясняется попыткой полностью использовать природные условия Старокиевской горы, а также создать укрепления, которые отвечали тогдашним военным нормам - прямые отрезки стен с резкими поворотами. Отмечены места совпадения линий укреплений древнерусского и Нового времени - это места, где максимально использованы условия Старокиевской горы как в X - XIII вв., так и в XVII в. Также в Новое время было решено использовать выгодно устроенные Золотые и Лядские ворота. Сопоставления плана Киева 1750 г. с современным планом города, использование данных археологических исследований позволили уточнить места устройства фортификационных сооружений X, XI - ХIII и ХVII - XVIII вв., что пригодится при будущих исследованиях укреплений Верхнего Киева разных периодов.

Данная работа была написана М. П. Кучерой в 1998 г., через 30 лет после проведенной ученым разведки городищ в среднем течении Южного Буга. Машинописный текст и иллюстрации статьи хранились в личных бумагах исследователя и были найдены сотрудниками отдела древнерусской и средневековой археологии после его смерти. Эта работа является одним из двух не опубликованных при жизни трудов автора. В работе рассмотрены городища IX - XI вв., сосредоточенные в среднем течении Южного Буга, которые большинство исследователей отождествляют с летописными уличами. Проанализированы особенности геоморфологического и топографического положения укреплений, их хронология и этнокультурная принадлежность, устройство способа защищенного водоснабжения, особенности материальной культуры и историческая судьба населения отдельного историко-социального племенного организма. В виде дополнения к работе представлен реестр уличских городищ Южного Побужья, подготовленный автором.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л837.2-3

Рубрики:

Лікувальний та дієтичний хліб і хлібні вироби

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Опубліковано матеріали досліджень захисних споруд Більського городища, які були проведені протягом 2014, 2016 - 2018 рр. Більською археологічною експедицією ІА НАН України. Їх результати суттєво поглиблюють наші знання щодо особливостей планіграфії та історичного розвитку комплексу.

Подано відомості про історію розвитку фортифікації, класифікацію та тактико-технічні характеристики сучасних військових фортифікаційних споруд, основи розрахунку споруд на дію засобів ураження, основні положення з організації фортифікаційного обладнання опорних пунктів механізованого (танкового) взводу та роти, батальйонного району оборони та особливості застосування захисних споруд за сучасних умов. Надано методичні рекомендації для розрахунку та визначено характер фортифікаційного обладнання, обсягу, трудомісткості, часу виконання завдань.

Здійснено історико-археологічне дослідження фортифікації салтівських лісостепових городищ. Зазначено, що важливими чинниками, що впливали на побудову оборонних споруд, були природно-географічні. Вони позначалися на виборі будівельного матеріалу. Останній, в свою чергу, впливав на профілювання захисних споруд і організацію оборони. Укріплення розташовувалися в місцях, які дозволяли здійснювати контроль за переправами через річки, що, головним чином, визначало їх воєнно-стратегічне значення. Зазначено, що вдале поєднання елементів оборони, пристосування їх до умов місцевості, забезпечення антиерозійних заходів і водовідведення, застосування взаємопов’язаної багатоступеневої оборони свідчать про високу майстерність салтівських будівельників. На тлі в цілому виваженого застосування різновидів будівельних матеріалів наявна досить низька якість місцевої цегли, що свідчить про вимушене її застосування та неусталену традицію виробництва. Зауважено, що залишки оборонних споруд свідчать про синтез будівельних прийомів салтівського населення, які воно змушене було пристосовувати до місцевої сировинної бази та природно-георгафічних умов у цілому.

Розглянуто та проаналізовано до двох десятків фортифікаційних об'єктів Північно-Західного Причорномор'я. Стандартною виявляється схема поетапної розбудови кожної з фортець від найбільш архаїчного ядра до пізнього зовнішнього фронту. Архітектурний аналіз дає змогу вирішити базові питання з типології фортець та хронології, особливо в тих випадках, коли неможливо датувати пам'ятку за джерелами традиційними: писемними чи епіграфічними. Вся фортифікація підрозділяється на дві основні групи: 1) замкова (початок XV - кінець XVII ст.); та 2) бастіонна (XVIII ст.). Друга група представлена бастіонними фортецями. Після чого тут будуються п'ять бастіонних фортець уже російською владою. Досліджено історичну топографію міст Північно-Західного Причорномор'я в XV - XVIII ст.

Розглянуто фортифікації в туризмі як засіб збагачення та промоції країни. Висвітлено досвід проведення екскурсій по Київському укріпрайону. Висвітлено перспективи розвитку фортифікаційного туризму у громадах Львівського району. Увагу приділено фортифікаціям та їх використанню в туризмі як ресурсу розвитку громад Слобідської України. Розглянуто архівні фотографії як джерело вивчення архітектури оборонних споруд Кам'янця-Подільського кінця XIX - початку XX століть. Визначено перспективи використання Бушанської замкової вежі як геотуристичного об'єкту. Актуалізовано фортифікаційні екскурсійно-туристичні ресурси околиць Києва. Висвітлено вітчизняний та зарубіжний досвід промоції фортифікацій. Увагу приділено туристському потенціалу фортифікаційної спадщини світових війн. Розглянуто інновації як засіб популяризації фортифікацій.