Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(9=УКР)52-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано систематизований виклад добірки історичних форм латинського та українського рукописного і мальованого шрифту, студентських композицій шрифтових форм. Докладно висвітлено та проілюстровано добу розквіту українського історичного скоропису. Розроблено програму та методику вивчення шрифтів. Наведено зразки українського шрифту, розроблені Г.Нарбутом та його послідовниками, а також сучасні групи шрифтів.

Приведено систематизированное изложение образцов исторических форм латинского и украинского рукописного и рисованого шрифта, студенческих композиций шрифтовых форм. Подробно освещена и проиллюстрирована эпоха расцвета украинского исторического рукописного письма. Разработана программа и методика изучения шрифтов. Приведены образцы украинского шрифта, разработанные Г.Нарбутом и его последователями, а также современные группы шрифтов.

Розглянуто питання теорії усного перекладу та універсального перекладацького скоропису.

Рассмотрены вопросы теории устного перевода и универсального переводческого скорописания.

Висвітлено практично недосліджений у сучасній історіографії період життя та діяльності Павла Скоропадського. Опинившись у січні 1919 р. у Німеччині, гетьман упродовж наступних двох років зазнав ідеологічної трансформації, остаточно позбувшись федералістичних ілюзій, визнавши необхідність розбудови незалежної української держави, порвавши стосунки зі своїми колишніми співробітниками, котрі обстоювали ідею тісних зв'язків майбутньої України з відновленою Росією. Відбулося його зближення з українськими хліборобами-демократами (В. Липинський, С. Шемет, О. Скоропис-Йолтуховський), що стало запорукою формування впливового гетьмансько-консервативного руху на чужині.

Висвітлено питання класифікації видів усного перекладу (УП), механізмів (пам'яті, компресії, прогнозування), що забезпечують процес УП, установок для навчання усного професійно орієнтованого перекладу, етичних норм поведінки перекладача й системи універсального перекладацького скоропису.

Висвітлено історію та перспективи розвитку усного перекладу в Україні та світі. Охарактеризовано різні його види, зокрема, синхронний, послідовний, абзацно-фразовий, неофіційний та офіційний двосторонній переклад без запису та під запис. Увагу приділено особливостям реферативного, науково-технічного, загальнополітичного, юридичного, релігійного, мистецтвознавчого, військового, кіно- та відеоперекладу. Розглянуто складові майстерності усного перекладача. Подано інформацію про систему перекладацького скоропису.

Розроблено й апробовано експериментальну методику формування в учнів початкової школи навичок скоропису, яку реалізовано за двома напрямами: проведення "каліграфічних хвилинок" на уроках мови та впровадження спеціального курсу "Каліграфія та розвиток мовлення". Запропоновано систему графічних вправ, диференційованих за складністю накреслення та спрямованих на вироблення каліграфічного та безвідривного письма, яке складає основу скоропису. Визначено педагогічні умови, за яких формування скорописних навичок у молодших школярів відбуватиметься більш ефективно (забезпечення позитивної мотивації графічної діяльності та створення стимулювальної атмосфери на уроках мови й інтегрованих уроках "Каліграфія та розвиток мовлення", застосування системи спеціальних графічних вправ, досягнення оптимальної швидкості письма). Визначено критерії та показники сформованості скорописних навичок в учнів молодшої школи (швидкість письма, відтворення рукописних літер, зокрема, дотримання їх форми, розміру, нахилу), охарактеризовано рівні їх сформованості. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої методики формування в учнів початкової школи навичок скоропису.

Вперше досліджено громадсько-політичну, наукову, публіцистичну й організаційно-ідеологічну діяльність О. Скорописа-Йолтуховського на тлі історичних подій першої половини XX ст., на українській території під владою Російської й Австро-Угорської імперій, а також в українському еміграційному середовищі Австрії та Німеччини. На підставі виявлених архівних та опублікованих матеріалів деталізовано окремі маловивчені періоди життєвого шляху О. Скорописа-Йолтуховського. Встановлено нові й уточнено вже відомі біографічні факти, визначено основні етапи становлення світогляду, які відображають трансформацію поглядів і позицій діяча під впливом політичних подій. Досліджено його внесок в політичну та громадську діяльність багатьох проукраїнських емігрантських інституцій, зокрема, в Українському науковому інституті в Берліні, в процесі єднання значної частини української політичної еміграції під гаслами гетьманського руху. Поглиблено аналіз наукової та публіцистичної спадщини вченого, унаслідок чого до наукового обігу введено значну кількість нових архівних матеріалів, які засвідчують непересічний внесок О. Скорописа-Йолтуховського у розвиток українського визвольного руху впродовж першої половини XX ст.

Обговорено результати експерименту, запровадженого у ЗНЗ Одеської області, з графічних та гігієнічних навичок письма, безвідривного поєднання літер та поступового прискорення письма, вдосконалення написання літер, їх поєднань, розвитку скоропису. Для оцінювання якості дослідно-експериментального навчання визначено критерії порушення каліграфічних норм. Підтверджено позитивний вплив розробленої технології на формування каліграфічної та скорописної навичок молодших школярів.

Визначено особливості підготовки вчителя початкових класів до формування графічних навичок молодших школярів. Розкрито складові навички письма, зокрема: гігієнічні, технічні, орфографічні, пунктуаційні. Досліджено операції, які включає в себе навичка письма. Проаналізовано ступені формування графічної навички. Визначено норми каліграфічно правильного та швидкого письма. Надано рекомендації щодо формування в дитини навичок скоропису, які є технічною складовою навички письма. Зазначено, що процес формування навички письма, розпочатий у першому класі, необхідно продовжувати й у середній ланці школи.

Определены особенности подготовки учителя начальных классов к формированию графических навыков младших школьников. Раскрыты составляющие навыка письма, в частности: гигиенические, технические, орфографические, пунктуационные. Исследованы операции, которые включает в себя навык письма. Проанализированы ступени формирования графического навыка. Определены нормы каллиграфически правильного и быстрого письма. Предоставлены рекомендации касательно формирования у ребенка навыков скорописи, которые являются технической составляющей навыка письма. Отмечено, что процесс формирования навыка письма, начатый в первом классе, необходимо продолжать и в средней школе.

The features of training primary school teachers to create graphic skills of junior students. Disclosed constitute writing, in particular: sanitary, technical, spelling, punctuation. Investigated the operation, which includes the skill of writing. Analyzed step of forming a graphic skill. Defined standards of right and quick calligraphic letters. Provided advice on the formation of a child's skills, shorthand, which are the technical component of the skill of writing. It is noted that the formation of writing, which began in first grade, and should continue in high school.

Розглянуто проблему розвитку в учнів початкової школи графічних навичок і техніки письма. Висвітлено результати трьох етапів - (діагностично-концептуального (2007 р.), розвивально-формувального (2007 - 2010 рр.), узагальнювального (2010 р.) Всеукраїнського експерименту щодо формування каліграфічних навичок в учнів II - IV класів. Охарактеризовано два напрями означеної роботи, а саме: проведення каліграфічних хвилинок на кожному уроці рідної мови та проведення спеціальних занять протягом навчального року. За результатами аналізу експериментальної роботи виявлено, що нерозбірливий почерк виробляється внаслідок недогляду або недосвідченості вчителя, і найчастіше це починається з неправильного засвоєння написання літер (I клас), коли вчитель мав навчати дітей письма від повільного й великого за розмірами до середнього, і скоропису в II класі. Доведено, що каліграфія має безпосередній зв'язок з графікою, педагогікою, фізіологією, мовознавством і сучасною шкільною практикою, з відповідними правилами, що їх визначає кожна наука. Зазначено, що уроки каліграфії є доповненням до уроків з розвитку мовлення. Наведено результати моніторингових досліджень із запропонованого курсу "Каліграфія та розвиток мовлення" учнів школи № 1 м. Одеси. Констатовано, що складена програма зозначеного курсу, розроблені плани-конспекти уроків за цією програмою, за умови творчого підходу вчителя до роботи, сприяють розумінню навчального матеріалу, а не репродуктивному його відтворенню, розвивають уяву, мислення та мовлення учнів початкової школи, дозволяють самореалізуватися.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику навчання майбутніх філологів усного послідовного перекладу (УПП) з української мови англійською з використанням перекладацького скоропису. Визначено зміст поняття "переклад" як засобу, що забезпечує міжкультурну комунікацію, запропоновано психологічну модель УПП з його етапами, навичками й уміннями. Досліджено рівень навичок і ступінь розвитку вмінь майбутніх філологів УПП. Розроблено теоретичні засади, систему та комплекс вправ для навчання майбутніх філологів УПП з опорою на систему перекладацького скоропису, а також модель навчання. Сформульовано методичні рекомендації щодо її використання та укладено посібник для забезпечення згаданого навчання.

Вперше досліджено палеографічні та графіко-орфографічні особливості скорописного письма в тексті пам'ятки, що уможливило визначення осередку, де письменник здобував освіту. Проаналізовано діалектні ознаки віршів К. Зіновієва за допомогою методу лінгвогеографічного аналізу, що посприяло уточненню місця походження письменника. Вдосконалено підходи до аналізу діалектних явищ у пам'ятках української мови, зокрема сформульовано принцип і чинники виокремлення говіркових елементів у текстах віршів К. Зіновієва. Діалектні риси пам'ятки локалізовано в українському діалектному просторі на підставі порівняння з картами Атласу української мови. Набули подальшого розвитку вчення про особливості книжно-літературної української мови на народній основі кінця XVII - початку XVIII ст.; методика палеографічного та лінгвогеографічного аналізу писемних пам'яток української мови середньоукраїнської доби.

Вивчено формування умінь передачі майбутніми філологами змісту тексту-оригіналу у процесі здійснення усного послідовного перекладу з опорою на систему перекладацького скоропису англійською мовою з української в сфері міжнародних організацій. Висвітлено зміст поняття "модель навчання". На основі даних, наведених в таблицях, запропоновано приклади моделей навчання з розподілом вправ у межах циклів як одиниці навчання.

Изучены пути формирования умений передачи будущими филологами содержания текста-оригинала при устном последовательном переводе с опорой на систему переводческой скорописи с английского языка на украинский в сфере международных организаций. Освещено содержание понятия "модель обучения". На основе данных, приведенных в таблицах, предложены модели обучения с разделением упражнений в границах циклов как единицы обучения.

Explore ways of formation of skills transfer future philologists content of the text of the original with consecutive interpretation relying on a system of shorthand translation from English into Ukrainian in the field of international organizations. Lit the concept of "learning model."

Проаналізовано специфіку перекладу як мовленнєвої діяльності. Висвітлено основні моделі та класифікації перекладу, функції перекладацької діяльності, питання професійної компетенції та професійної етики перекладача, типологію усного перекладу. Викладено основи перекладацького скоропису. Розглянуто методичні аспекти викладання усного перекладу. Надано опис основних прийомів і технік усного перекладу, практичні поради та рекомендації, а також зразки навчальних вправ і глосарій перекладознавчих термінів. Викладено особливості одно- та двостороннього послідовного перекладу, а також синхронного перекладу.