Здійснено історико-географічну інтерпретацію даних IV книги "Історії" великого давньогрецького історика-мандрівника Геродота, який побував у Скіфії в середині V ст. до н.е. і залишив світові невмирущий образ стародавньої України. Висвітлено проблему історичної географії України. Проаналізовано результати "перепису" у Великій Скіфії. Акцентовано увагу на питаннях етнографії, топоніміки, гідронімії, етимології, археології, геології, металургії, екології.

Проаналізовано творчість В. Слєпченка - члена Національної спілки художників України, заслуженого діяча мистецтв України, професора, академіка, відомого майстра графічних творів, психологічного портрету, мистецтво якого сформувалось на межі 1970 - 1980 рр. Увагу приділено його картинам "Велике Хрещення" (1998), "Подай Господи" (1995 - 1997 - 2001), "Скіфія" (2005), "Спогади про Елладу" (2006), "Каріатиди" (2006), "Легенда Херсонеса" (2007).

Проанализировано творчество В. Слепченко - члена Национального союза художников Украины, заслуженного деятеля искусств Украины, профессора, академика, известного мастера графических произведений, психологических портретов, искусство которого сформировалось на рубеже 1970 - 1980 гг. Внимание уделено его картинам "Большое Крещение" (1998), "Подай Господи" (1995 - 1997 - 2001), "Скифия" (2005), "Воспоминания об Элладе" (2006), "Кариатиды" (2006), "Легенда Херсонеса" (2007).

Обгрунтовано виділення фрагмента Лаврусії, обмеженого двома пізньопалеозойськими колізійними швами: Донецьким на півночі і Дунайсько-Терським на півдні, як "палеомікроконтиненту" Аратія (Українія). Південне обрамлення Аратії є колажем палеомікроконтинентів, терейнів і острівних дуг (Скіфія, Кримія, Мьозія, Дзирулія, Родопія та ін.). Звернено увагу на формування прогинів задугового рифтингу, насувний стиль тектоніки з протилежною вергентністю структур на західному і східному флангах. Північна вергентність на заході зумовлена насуванням Мьозії і Родопії, південна вергентність на сході - підсуванням Кримії і Дзирулії під Скіфію. Цей геодинамічний режим спричинює сучасну сейсмічність регіону. О-в Зміїний розміщується у межах Придунайської тектонічної пластини, ускладненої великими тектонічними розривами з підкидо-насувною і здвиговою кінематикою.

Скифия была населена, как свидетельствуют и письменные документы, и археологические исследования, разноэтничными племенами. Этнографические особенности населения разных регионов отражают костюмы, в частности, женские. Большую роль играли украшения разных категорий. На них возлагали эстетическую и знаковую нагрузку, так как устойчивые комбинации декоративных элементов демонстрируют хронологические, этнолокальные, социальные, возрастные особенности костюмов. В нарядах периода архаики (по находкам из погребений VI в. до н. э.) были нашейные украшения из полудрагоценных камней, стекловидной массы, а также наручные и ножные браслеты и булавки (чаще всего бронзовые). В V в. до н. э. отмечены 2 варианта костюмных комплексов: серьги, ожерелья, браслеты-перевязки; серьги, бусы из стекловидной массы и золотые, булавки, браслеты для ног. Последние, то есть, ножные браслеты, а также серьги в виде "перевернутого конуса", массивные шпильки с сетчатым орнаментом, подвески в виде кольца с подвесками и "шишечками" на внешней поверхности, а также пряжки в форме восьмерки - характерные именно для Посулья. В IV ст. до н. э. комбинации украшений включают: серьги, ожерелья, наручные браслеты; серьги, ожерелья, шпильки. Комплекты напоминают ансамбли украшений скифянок - аристократок из кочевников. В частности, женщины перестали носить браслеты на ногах, в комплектах ювелирных изделий изредка есть перстни, модными стали эллинские украшения. Из-за того, что в распоряжении исследователей нет письменных материалов, а изобразительных памятников небольшое количество, реконструкцию всех компонентов костюмов женщин Левобережной Лесостепи можно сделать с некоторыми гипотетическими допусками. Основной источник для воссоздания нарядов - золотые аппликации и другие аксессуары костюмов. Комплексный и компоративный методы исследования декоративных элементов и фрагментов головных уборов, одежды, обуви позволили представить версии их реконструкций.

Перша карта світу - ретельний, достатньо реалістичний картографічний твір античного логографа Гекатея Мілетського (VI ст. до н. е.) про розселення племен і виникнення міст тогочасного світу. В етнологію українців карта вносить важливі відомості про простір і час заселення автохтонними етносуб'єктами Північного Причорномор'я - прабатьківщини українців.