Індекс рубрикатора НБУВ: К303-13

Рубрики:

Плавка металів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості розрахунку кривизни на ділянках без тріщин в бетонних елементах, просочених полімером. Розглянуто розрахунково-експериментальний метод визначення теплофізичних характеристик наповнених мінеральними наповнювачами силіційорганічних захисних покрить. Викладено методику розрахунку залізобетонних арок з тріщинами. Проведено облік тріщин на моделях залізобетонних оболонок для використання в деформаційних математичних моделях. Описано нові технології та матеріали для арматурних робіт в монолітних залізобетонних конструкціях та спорудах. Визначено напружено-деформований стан мостової опори на основі аналітичних та числових методів, термопружність конструкційних бетонів.

Проанализированы особенности расчёта кривизны на участках без трещин в бетонных элементах, пропитанных полимером. Рассмотрен рачётно-экспериментальный метод определения теплофизических характеристик наполненных минеральными наполнителями силицийорганических защитных покрытий. Изложена методика расчёта железобетонных арок с трещинами. Проведен учёт трещин на моделях железобетонных оболочек для использования в деформационных математических моделях. Описаны новые технологии и материалы для арматурных работ в монолитных железобетонных конструкциях и сооружениях. Определены напряженно-деформированное состояние мостовой опоры на основе аналитических и числовых методов, термоупругость конструкционных бетонов.

Ключ. слова: калориметрія, силіцій, вуглець, ентальпії змішування
Індекс рубрикатора НБУВ: Г531.2 + Г532.7

Рубрики:

Термодинамічні функції та їх змінення у хімічних процесах

Експериментальні методи термохімії. Калориметрія

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексні дослідження шихти скла, одержаної з силікатного колоїдного розчину за золь-гель технологією. Встановлено взаємодію компонентів силікатного колоїдного розчину в процесі золь-гель переходу зі збільшенням ступеня полімеризації тримірного силіційкисневого каркасу та зміну фазового складу шихти (зменшення кристалічної фази) в залежності від часу витримування силікатного колоїдного розчину. Енергія активації твердофазової реакції в такій шихті, в порівнянні зі звичайною, у 1,5 - 2 рази менша, що свідчить про високу ефективність її використання для виробництва скловиробів.

Вивчено вплив розміру частинок вихідних порошків у системі карбід силіцію - вуглець, а також ефектів, пов'язаних із взаємовпливом структури вихідних компонентів, структури та фазового складу самозв'язаного карбіду силіцію.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.04 + К222.063.3

Рубрики:

Стан і структура заліза та його сплавів

Електричні та магнітні властивості заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі хроновольтамперометричних досліджень установлено механізм процесів електровідновлення бору, силіцію та титану з комплексних хлоридно-фторидних розплавів на індиферентному електроді. Встановлено фазовий, елементний склад.

Досліджено вплив пероксиду 2,4-дихлорбензоїлу на санітарно-хімічні властивості силоксанових гум та розроблено методики ідентифікації продуктів розпаду в повітрі робочої зони.

Наведено результати досліджень термічних властивостей наповнених мінеральними наповнювачами силіційелементорганічних покриттів на конструкційних матеріалах у широкому інтервалі температур (273 - 1473 К). Показано вплив виду зв'язки і наповнювача на ТКЛР, термо- і жаростійкість та способи їх регулювання введенням до складу вихідних композицій для покриттів додатково оксидів-мінералізаторів.

Вивчено залежність основних фізико-механічних та діелектричних показників вулканізатів силіційорганічних гум від вмісту антипіренів: алюмінію гідроксиду, кварцу меленого та воластоніту. Показано, що застосування цих антипіренів надає гумам стійкість до горіння, але призводить до суттєвого зниження умовної міцності під час розтягування та відносного подовження під час розривання, майже не погіршуючи діелектричних показників. Визначено, що алюміній гідроксид має деякі переваги за рахунок більшої ефективності як антипірену, що дає змогу зменшити його вміст.

Розраховано термодинамічні показники утворення нових хімічних зв'язків за модифікації кераміки силіційорганічними сполуками.

Запропоновано використання мінералізаторів як речовин, що позитивно впливають на спікання і фазовий склад спеченої композиційної кераміки.

Вивчено зміну адгезійної міцності захисних покриттів на основі наповнених оксидними та силікатними компонентами силіційелементорганічних лаків. Встановлено екстремальний характер зміни міцності у процесі нагрівання. Рекомендовано вводити до складу покриттів заліза, бору і титану оксиди та легкоплавке скло для збільшення адгезійної міцності покриттів у температурному інтервалі термоокисної деструкції зв'язки. Одержані результати підтверджують можливість використання розроблених складів покриттів для високотемпературного захисту конструкційних матеріалів.

Наведено результати досліджень зміни довготривалої міцності конструкційних металевих сплавів із захисними покриттями на основі наповнених оксидними та силікатними матеріалами силіційелементоорганічних лаків за умови нагрівання до температури 1 473 К. Встановлено, що розроблені захисні покриття збільшують час до руйнування сплавів у 4,5 - 18 разів залежно від температури нагрівання та складу вихідної композиції.

Проведено порівняльний аналіз силіційорганічних сполук закордонного та вітчизняного виробництв, що застосовуються для підвищення довговічності силікатних будівельних матеріалів різного призначення.

Встановлено колоїдно-хімічні закономірності вилучення іоногенних поверхнево-активних речовин (ПАР) із водних розчинів методами осаджувальної та сорбційної мікрофлотації у порівнянні з методом пінного функціонування. Розроблено нові ефективні способи очистки техногенних розчинів, що містять ПАР. Виявлено найбільш дієві методи колоїдно-хімічного впливу на даний процес, які дозволяють підвищити його ефективність. Показано можливість застосування запропонованих методів колоїдно-хімічного впливу з метою управління процесом очищення техногенних розчинів, що містять ПАР. Еспериментально підтверджено можливість інтенсифікації процесу флотаційного вилучення ПАР (хлоридів алкіламонію й алкілпіридинію, ГІПХ-3, цетазолу, піназоліну, додецилсульфату натрію (ДДСН) і сульфонолу НП-3) шляхом введення в їх розчини неорганічних осаджувачів (калію гексацианоферату (III, II) або сорбентів (калій-манган гексаціаноферату (II), н-окталекану, силіцій оксиду, феруму (III) та алюмінію гідроксиду). Наведено рекомендації щодо використання даних осаджувачів для покращання якості флотаційної очистки техногенних розчинів, забруднених ПАР. Термодинамічно обгрунтовано доцільність використання алкілсульфатів натрію як ефективних осаджувачів та одночасно флотаційних збирачів досліджуваних катіонних ПАР. Виявлено закономірності адсорбції іоногенних ПАР на межі поділу фаз розчин ПАР - тверде тіло для пояснення та прогнозування ефективності процесу їх вилучення із водних розчинів методом сорбційної мікрофлотації.

Досліджено термоліз та термодинамічні властивості силіцій- та нітрогенвмісних пероксидів. Визначено енергії активації та константи швидкості їх розкладу, а також ентальпій згорання та утворення в конденсованому та газоподібному станах, температурні залежності тиску насиченої пари, а також ентальпії випаровування семи органічних пероксидів. Проаналізовано можливість застосування існуючих адитивних схем для розрахунку ентальпійних характеристик силіцій- та нітрогенвмісних пероксидів. Розраховано невідомі групові внески до адитивних схем Бенсона, Кізіна - Дворкіна, Лебедєва - Мірошніченко, характерні для досліджених сполук. На підставі визначених термодинамічних характеристик складанням відповідних термохімічних рівнянь розраховано: енергії пероксидного зв'язку в силіцій- та нітрогенвмісних пероксидах; енергії C - N зв'язку в даних пероксидах; ентальпії утворення деяких оксирадикалів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень, здійснених з метою розробки теоретичних основ і технології одержання захисних покриттів поліфункціональної дії шляхом модифікування оксидних компонентів силіційелементоорганічними сполуками та додатками різної хімічної природи. Проведено вибір вихідних інгредієнтів на основі термодинамічного підходу та наступної максимальної реалізації їх реакційної здатності у процесі синтезу термо-жаростійких фаз. Визначено оптимальні склади вихідних композицій для захисних покриттів, механізм формування та температурні області їх використання. Запропоновано результати кількісного та якісного оцінювання експлуатаційних властивостей розроблених складів покриттів.

  Скачати повний текст