На основі різноманітних джерел показано аграрні відносини в Подільській губернії та причини поступового занепаду феодального господарства в Україні в першій половині XIX століття, подано характеристику розвитку поміщицького і селянського господарств, а також проаналізовано різні форми селянського протесту. Велику увагу приділено інвентарній реформі 1847 - 1848 рр., яка передбачала врегулювання селянських повинностей і мала на меті послабити боротьбу селян проти кріпосницьких порядків.

Розглянуто функціонально-планувальні основи формування забудови самостійних селянських господарств, стилістику, композицію та пропорції художнього металу львівських палаців XIX ст. Проаналізовано роль та місце європейської культури у формуванні класичних традицій львівської архітектурної школи. Охарактеризовано еволюцію об'ємно-планувальної організації української сакральної дерев'яної архітектури XII - XVII ст. Значну увагу приділено функціонально-просторовій модернізації промислових територій центральної частини Львова у контексті розвитку інфраструктури об'єктів малого та середнього бізнесу, типологічним, планувальним, конструктивним та інженерним засадам проектування мансард на багатоповерхових будинках, а також конструктивним особливостям хрестово-баневої структури українських церков княжої доби X - XII ст. Досліджено вплив податливості з'єднань на несучу здатність і деформованість комплексних конструкцій.

Розглянуто динаміку створення селянських (фермерських) господарств (СФГ) на Дніпропетровщині як складової частини сучасного реформування сільськогосподарського виробництва. Порушено питання кредитування та забезпечення СФГ виробничими потужностями, зокрема, засобами механізації рослинництва. Наголошено, що СФГ, особливо фермери-початківці, у своїй виробничій діяльності стикаються з економічними та юридичними труднощами. Лише за незалежного законодавчого забезпечення і дієвої підтримки фермерського руху з боку держави СФГ зможуть посісти серед сільських товаровиробників гідне місце у підвищенні добробуту українського народу.

Проаналізовано видавничу та краєзнавчу бібліографічну діяльність галицьких "Просвіт" у 1900 - 1939-х рр. Значну увагу приділено філософській думці періоду Київської Русі, ретроспективному аналізу розвитку духовної хорової музики на Україні, традиціям театру ім. М.Л.Кропивницького та його внеску у процес духовного відродження нашої держави. Окремий розділ присвячено селянському антибільшовицькому повстанському руху на Київщині (Чигиринський та Черкаський повіти) у 1920 - 1924-х рр.

Висвітлено внутрішню політику держави на сучасному етапі, охарактеризовано адміністративно-територільну реформу та формування органів влади у Донбасі (1920 - 1930-ті рр.). Значну увагу приділено шляхам регулювання соціальних взаємин між окремими селянськими верствами в Україні за часів нової економічної політики, національним традиціям благодійності у галузі освіти, а також розвитку інституту спадкового права в Україні 1917 - 1945 рр. Розглянуто деякі філософські аспекти поняття інтелектуальної власності, ідеально-типову модель вільного суспільства тощо.

Повстання донських козаків під проводом К.Булавіна, що було підтримано частиною запорожців, спалахнуло в 1707 році на території Середнього Подонців'я і стало важливою подією тієї переломної епохи. Визначено, що булавінське повстання не можна вважати селянською війною; його головною метою було збереження станових привілеїв козаків.

Висвітлено історичний досвід щодо залучення селянських дітей до участі в народних промислах і розвитку дитячої декоративно-ужиткової та технічної творчості, висвітлено жанрово-стильові особливості обрядового фольклору Слобожанщини в дитячій традиції виконання. Наведено кращі зразки дитячого пісенного, обрядового фольклору, описано чимало дворових ігор, забав, лічилок, примовок до жеребкування.

Розкрито важливі аспекти діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (сільськогосподарських товариств) України кінця XIX - початку XX ст. щодо поширення агрономічних знань серед сільськогосподарських товаровиробників. Розкрито місце і роль дослідних полів у процесі підвищення ефективності селянських господарств, збільшенні їх товарності.

Досліджено курганні некрополі Дрогобицько-Моршинського передгір'я. Охарактеризовано боярські політичні угрупування та їх роль у процесі становлення Галицько-Волинської держави. Висвітлено маловідомі аспекти проведення селянської реформи 1861 р. на Правобережній Україні, а також діяльність Революційної української партії з метою здійснення програмних вимог національно-державного будівництва. Детально проаналізовано політику ОУН-УПА щодо українсько-польських відносин під час Другої світової війни та у перші повоєнні роки.

Розглянуто питання оподаткування прибутків і доходів суб'єктів підприємницької діяльності. Висвітлено залежність розвитку селянських господарств від асоційованих форм аграрного бізнесу. Удосконалено методику визначення беззбитковості у системі управління економікою підприємства. Запропоновано шляхи оптимізації внутрішнього ринку залізорудної сировини України.

Проаналізовано економічні зв'язки населення Північного Причорномор'я з грецькими містами-полісами, розташованими на території України. Розкрито особливості становлення феодального господарства Франції, Англії, Німеччини, Візантії та скандинавських країн. Значну увагу приділено землеволодінню та сеньйоріально-селянським відносинам, агрокультурі та сільськогосподарській техніці в епоху середньовіччя. Охарактеризовано основні аспекти господарського розвитку українських земель у другій половині XIV - XV ст. у складі Польського королівства та Великого князівства Литовського. Окремі розділи присвячено аграрним реформам 1848 і 1861 рр., передумовам виникнення української кооперації, а також характерним рисам Російської та Австро-Угорської імперій. Детально розглянуто економічну політику урядів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії та ЗУНР.

Містяться дані про основні результати економічного і соціального стану сільського господарства в цілому по країні та областях в основному за 1991-1995 рр. Наведено показники, що характеризують ресурсні можливості сільського господарства, обсяги виробництва продукції у вартісному, натуральному виразах на душу населення, а також ефективність виробництва. Представлено дані про розвиток селянських (фермерських) господарств та про хід приватизації в аграрному секторі України. Подано характеристику матеріально-технічної бази сільського господарства та її використання. Висвітлено баланси основних сільськогосподарських продуктів та показники споживання продуктів харчування населенням та товарів народного господарства.

Висвітлено головні напрями розвитку захисту рослин з урахуванням екологічної безпеки, викладено методи обліку та прогнозу появи шкідливих організмів, а також агротехнічний, імунологічний, біологічний, хімічний, карантинний, фізичний та механічний методи захисту рослин. Розглянуто екологічно обгрунтовані системи захисту рослин у технологіях вирощування основних сільськогосподарських культур, а також у вирощуванні культур за умов малих селянських і фермерських господарств.

Розглянуто історіографічну традицію вивчення національного та міжнародного аспектів діяльності селянських громадських об'єднань України у міжвоєнну добу. Висвітлено актуальні проблеми історіографії історії соціально-економічного розвитку Донбасу кінця XIX - початку XX ст. Окремі статті присвячено становленню науково-історичних товариств на Лівобережній Україні (70-ті рр. XIX ст. - 30-ті рр. XX ст.), а також грошовим документам ОУН - УПА 1939 - 1952 рр. Всебічно досліджено творчу спадщину Домініка П'єра Де ля Фліза, М.Костомарова, В.Іконникова, В.Б.Антоновича, О.Оглоблина та ін.

Проаналізовано роль переселенської політики царського уряду під час столипінської аграрної реформи в зміні структури селянського землеволодіння Південно-Східної України. Піддано сумніву твердження радянських дослідників щодо виключно насильницького характеру переселення. Доведено позитивний вплив останнього та вирішення проблем малоземелля.

Висвітлено формування суспільної свідомості та культури наших предків з початку виникнення раціонального мислення. Досліджено структуротвірні чинники, структуру, сутність та енергію руху селянської культури, а також співвідношення її виробничо-утилітарної та святково-естетичної сфер. Розглянуто структуру особистості патріархального селянина. Детально проаналізовано народні релігійно-ідеологічні рухи. Особливу увагу приділено значенню творчості Т.Г.Шевченка у формуванні української та російської національних культур.

Досліджено структуру і функції малої української селянської сім'ї другої половини XIX - початку XX ст. як основного етнокультурного осередку відтворення нації. Висвітлено питання її генези та еволюції, визначено особливості та специфічні риси даного типу організації шлюбно-сімейних відносин у порівнянні зі складнішими. Розкрито вагоме місце релігії та християнських морально-етичних засад у щоденному житті родини.

На основі широкого кола документальних джерел розглядаються процеси в середовищі молдавської національної меншини на початку 20-х рр., участі молдаван УРСР в селянському повстанському русі та діяльності владних структур серед представників даної національної меншини. На основі аналізу документальних матеріалів автор переконливо вказує на неправомірність твердження деяких дослідників про намагання молдавського селянства Придністров'я в 1920-1923 рр. створити свою власну соціалістичну республіку та його активізацію після проголошення СРСР. В цей період не існувало не тільки активізації, а й самого руху. Тогочасні документи, як місцевих так і центральних архівів, свідчать, що молдавани були досить пасивними і відсталими як в політичному, так і громадському житті. Слабкість і малочисельність національної інтелігенції негативно впливала на процес відстоювання національних інтересів, збереження і розвиток мови та національної культури. Активізація діяльності партійних і радянських органів серед молдавської національної меншини, припадає на другу половину 1923 р., що було викликано проголошеним XII з'їздом РКП(б) курсом на коренізацію. Ця компанія підпорядковувалась не лише вирішенню головної мети правлячої партії - зміцненню власної диктатури, але й проводилась в пропагандистських цілях, для революціонізування споріднених народів, що проживали по інший бік радянського кордону.

На основі документальних матеріалів Чернівецького обласного державного архіву, офіційної статистики та періодичних видань висвітлюється історія селянства Північної Буковини у складі Австро-Угорщини на початку ХХ ст., зокрема, його економічне й політичне становище. Розглянуто передумови утвердження ринкових відносин у сільському господарстві, диференціацію селянства. Особливу увагу приділено дослідженню масових селянських виступів на Північній Буковині, еміграційному руху. Підкреслюється, що селянський рух на Північній Буковині на початку ХХ ст. розвивався як складова частина визвольної боротьби всіх трудящих, який мав за мету возз'єднання буковинців з основною частиною українського народу.

Проаналізовано діяльність органів НКВС і робітничо-селянської міліції на Станіславщині у 1939 - 1941 рр. Висвітлено деякі правові аспекти комп'ютерної злочинності. Основну увагу приділено кримінально-правовим заходам щодо запобігання випадкам суїциду, реформуванню адміністративного права, захисту прав національних меншин в Україні та геолого-правовим можливостям підвищення техногенної безпеки.