Висвітлюється повстанський рух у таборах ГУЛАГу в кінці 40-х - початку 50-х рр. Описуються репресії серед студентської молоді Чернівців у цей період, дії Української повстанської армії у боротьбі за державну незалежність. Наведені спогади учасників повстання, в яких розповідається про події в Норильську в 1953 р., а також тексти листівок, які запускали повстанці за допомогою повітряних зміїв.

Наведено документи, спогади та інші матеріали про репресії та депортаційні акції періоду Другої світової війни та в ході встановлення в Західній Україні тоталітарного режиму; про примусове виселення українців із Закерзоння, зокрема, внаслідок операції "Вісла", та поляків і євреїв із Західної України в 1940 - на початку 1950-х рр.; про українські національно-визвольні змагання.

Висвітлюється історія та сучасний стан архівної справи на Катеринославщині, Дніпропетровщині та в Дніпродзержинську. Розглядаються особливості розвитку катеринославської періодичної преси у 1917 році, політичної влади УНР на Катеринославщині, а також політичні репресії проти опозиційного руху селянства України в 20-ті роки. Повідомляється про становище остарбайтерів в Німеччині, розкривається історія вивезення радянських громадян на роботи в Німеччину у 1941-1943 роках та ін.

Показано процес здійснення механізму формування політичних репресій, розкрито форми та методи репресивної політики. Простежено етапи та особливості репресивної політики в Україні проти сільського населення, інтелигенції, представників робітничого класу, молоді, віруючих і духовенства, членів політичних партій соціалістичної та комуністичної орієнтацій, внутрішньопартійної опозиції. Висвітлено роль і місце органів НК-ДПУ у здійсненні політичного терору. Науково узагальнено факти існування реального опору режиму серед різноманітних груп населення, визначено форми протидії властям. Виділено проблему боротьби української національної опозиції з комуністичним пануванням за створення незалежної України.

Проаналізовано наслідки аграрної політики більшовицької партії у кримському селі протягом 1920-х років. Висвітлено заходи органів Радянської влади щодо вирішення земельного питання та регулювання поземельних відносин на селі, розшарування селянської маси, протиставлення бідняцько-батрацьких елементів заможним верствам, обмеження господарських можливостей останніх. Розглянуто національні моменти у земельній політиці владних органів Кримської АРСР, їх вплив на міжнаціональні відносини у республіці. Охарактеризовано репресії органів влади щодо селянства та його політичні настрої.

Розглянуто етнополітичні процеси на західноукраїнських землях у ХІХ - ХХ ст., зокрема, місце і роль галицького народовства в українському національному відродженні ХІХ ст., політичні репресії проти працівників народної освіти у західному регіоні України на рубежі 40 - 50-х рр., механізм законотворення у Західно-Українській Народній Республіці. Проаналізовано основні напрямки зовнішньої політики Української Держави гетьмана П.Скоропадського у 1918 р., актуальні проблеми сучасної української історіографії.

На основі архівних документів висвітлено трагічні сторінки історії інституту 1930 - 1940 рр. - репресії проти викладачів і студентів.

На основе архивных документов освещены трагические страницы истории института 1930 - 1940 гг. - репрессии против преподавателей и студентов.

Проаналізовано історію національних меншин Донбасу в 20 - 30-ті рр. XX ст. Досліджено етносоціальний, економічний та національно-культурний розвиток національних меншин. Встановлено, що у зазначений період посилилися асиміляційні процеси. Адміністративна, соціально-економічна, переселенська політика уряду, репресії були головними факторами денаціоналізації життя в країні. Національно-культурне відродження не змогло подолати сильні асиміляційні впливи російської мови. За умов тоталітаризму воно призвело до появи жорстких форм асиміляції - репресій і депортацій населення.

Ключ. слова: стрептомицет, мутанты, катаболитная репрессия, стафилолизины, гликозидазы, протеазы
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено комплексному розгляду проблеми політики держави щодо мотивації праці робітників в Україні в період здійснення "комуністичного штурму" (1929 - 1933 рр.) та стабілізації економіки (1934 - 1938 рр.). Визначено основні науково-методологічні підходи до вивчення даної проблеми, проаналізовано механізми застосування різних стимулів підвищення продуктивності праці, серед яких головними були матеріальне стимулювання та моральне заохочення робітників, ідеологічний вплив на їх свідомість, організація "соціалістичного змагання" та стахановського руху, репресії як примус до праці. Значну увагу приділено зв'язку економічних і позаекономічних заходів щодо мотивації праці робітників з соціально-економічними її наслідками, а також доведено, що тоталітарна влада здійснила 1929 - 1938 рр. модернізацію промисловості країни за рахунок значного обмеження добробуту трудящих. Зроблено висновок щодо найбільшої дієвості для активізації виробничої діяльності працівників саме матеріального стимулювання, яке доповнюється ідеологічним та моральним заохоченням.

Висвітлено питання формування української національної ідеї. Розглянуто процес утворення національних політичних партій, участь України в Першій світовій війні, особливості української національно-демократичної революції та її наслідки. Викладено проблеми, пов'язані з періодом радянсько-більшовицької доби, за якої було сформовано тоталітарно-репресивний режим в Україні, що спричинив терор проти народу, голодомори, війну та повоєнні політичні репресії. Проаналізовано період після проголошення та утвердження державної незалежності України. Максимально враховано сучасні наукові погляди, уточнено концептуальні положення, оцінки історичних подій та осіб.

Проаналізовано законодавчу і нормативну бази, напрями розкриття "законодавчих" засад карального позасудового законодавства, а також безпосередній механізм проведення масових політичних репресій у південних областях України. Досліджено генезис сталінізму як політичної системи, причини та хід масових репресій проти громадян України в 1920-х - першій половині 50-х рр. Розкрито форми, методи, способи, історичні умови підготовки, ідеологічного забезпечення даних злочинних дій як частини широкомасштабної державної політики, способи фабрикації та фальсифікації справ і політичних процесів сталінського тоталітарного режиму. Показано шляхи формування репресивної політики, участь в ній партійних, радянських і правоохоронних органів. Висвітлено роль засобів масової інформації, організованої громадськості в нагнітанні істерії, ворогоманії, зміні психологічного клімату в суспільстві. Визначено основні етапи проведення масових політичних репресій досліджуваного періоду, а також на їх основі вивчено кількісний та якісний склад втрат населення на півдні України від масових репресій.

Розглянуто особливості декриміналізації діянь як кримінально-правового регулювання тенденції до диференціації кримінальної репресії. Встановлено, що декриміналізація повинна здійснюватись за трьома формами: шляхом виключення кримінальної відповідальності та караності діяння, яке супроводжується визнанням такої поведінки правомірною; переводом його у розряд адміністративного, дисциплінарного або цивільно-правового делікту, а також шляхом об'єднання (злиття) норм декількох статей (які стали непрацездатними) з нормою працюючої статті, але яка не до кінця враховує можливі варіанти (способи, форми тощо) скоєння даного виду злочинів, покликаних нести кримінально-правову охорону громадських інтересів.

Вперше у вітчизняній історіографії проведено комплексне дослідження механізму формування і здійснення репресивної політики в Радянській Україні в 1920-ті роки. Вперше введено до наукового обігу та проаналізовано комплекс нових документів і матеріалів, зокрема, з архівів спеціальних служб (Служби безпеки України, Міністерства безпеки Російської Федерації). Розкрито інформаційні можливості зазначеного корпусу для дослідження теми політичних репресій. Запропоновано механізм упровадження політичних репресій протягом 20-х років, виділено головні етапи й особливості репресивної політики в Україні, з'ясовано специфіку репресій стосовно окремих соціальних верств населення: творчої та технічної інтелігенції, робітничого класу, селянства, молоді. Розкрито деякі аспекти здійснення політичних репресій з боку радянської держави щодо представників різних релігійних конфесій, вірувань та духовних учень. Доведено, що у 20-ті роки в країні існувала в різних проявах опозиція існуючому режиму. Простежено етапи розправи правлячої партії з членами опозиційних партій соціалістичної орієнтації та опозиційно настроєними комуністами.

Наведено офіційні документи, статистичні матеріали, довідкову літературу про масовий політичний терор та переслідування в Україні вінничан у роки тоталітаризму. Подано покажчик публікацій про репресії в Україні і, зокрема, на Вінниччині, а також прізвища осіб, які безвинно зазнали репресій.

Приведены официальные документы, статистические материалы, справочную литературу про массовый политический террор и преследования в Украине винничан в годы тоталитаризма. Представлены показчик публикаций про репрессии в Украине, в частности, в Винницкой области, а также фамилии лиц, которые были невинно репрессированы.

Висвітлено питання історії України та всесвітньої історії з найдавніших часів до наших днів. Розглянуто передумови, рушійні сили та характер селянського повстанського руху в УСРР у 1921 р. Проаналізовано міжконфесійні взаємини в Україні у 1920 - 1930-х рр. Описано репресії проти українського селянства після закінчення Другої світової війни.

Проаналізовано суспільно-політичне становище у Галичині напередодні та в роки Другої світової війни, хід воєнних дій, національно-визвольну боротьбу ОУН - УПА. Висвітлено трагічні наслідки депортації українців з Польщі та поляків з західних областей України у 1944 - 1946 рр., політичні репресії в Галичині.

Проанализированы общественно-политическое положение в Галиции накануне и в годы Второй мировой войны, ход военных действий, национально-освободительная борьба ОУН - УПА. Освещены трагические последствия депортации украинцев из Польши и поляков из западных областей Украины в 1944 - 1946 гг., политические репрессии в Галиции.

Розглянуто стан і умови розвитку культури Харкова в 1930-х рр. Висвітлено факти переслідування та репресій щодо музейних працівників міста у цей період.

Описано репресії проти освітян на Півдні України. Детально проаналізовано педагогічну спадщину відомих педагогів та вчених: Р.Коцюбинського, І.Курила-Кримчака, О.Зверєва та ін.

Визначено основні тенденції розвитку державного політичного управління (ДПУ) УСРР (1922 - 1934 рр.) на всіх етапах його існування. Досліджено аспекти еволюції адміністративної та інших форм позасудової репресії, застосовані органами ДПУ УСРР. Виявлено функціональні та структурно-організаційні особливості транспортних органів ДПУ УСРР. Проаналізовано становлення та розвиток системи надзвичайних сесій та їх вплив на правовий статус і правозастосовну діяльність органів ДПУ УСРР. З'ясовано зміст правового регулювання діяльності органів ДПУ УСРР у сферах державного та суспільного життя. Висвітлено основні етапи становлення та розвитку фінансового та матеріально-технічного забезпечення органів ДПУ УСРР. Описано особливості прокурорського нагляду за ДПУ УСРР на початку 1930-х рр.