Ломоносівський підводний масив (ЛПМ) розташований уздовж підніжжя континентального схилу Чорного моря у 26 милях від м. Севастополь. Нові дані підтвердили існування у ньому магматичних порід двох острівнодугових серій - вапняково-лужної та бонінітової. Крім того, у західній половині масиву виявлено породи ще однієї острівнодугової серії - шошонітової. Отже, у межах підводного відслонення довжиною біля 44 км встановлено всі три серії, характерні для океанічних острівних дуг, породи яких розташовані у певному для цих дуг порядку. Останній дозволяє зробити висновок, що гіпотетична зона субдукції має бути скерована у бік Східно-Європейської платформи. ЛПМ - це фрагмент колись суцільної острівної дуги середземноморського типу, закладеної на континентальному підгрунті. Крім того, походження ЛПМ може бути пояснено за рахунок рифтогенезу або колізії континентальних плит. Причорноморську гілку Середземноморського складчастого поясу можна розглядати як сукупність субзгідних острівних дуг та колізійних терейнів, які нарощувалися на південній околиці Східно-Європейської платформи у напрямку з півночі на південь, від юри до палеогену.

З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Визначено час формування докембрійських метаморфічних порід західної частини Українського щита (УЩ) за допомогою самарій-неодимієвого методу. Ізотопні дати, які розраховані за моделями деплетованої (DM) та недеплетованої (CHUR) мантії, вказують на те, що ендербіто-гнейси дністровсько-бузької серії та ендербіти гайворонського комплексу безперечно є ранньоархейські утворення (3,95-3,74 (DM) і 3,82-3,5 млрд років (CHUR)); гнейси бузької й росинсько-тікіцької серій - пізньоархейські (бузька серія - 3,28(DM) і 3,07 млрд років (CHUR), росинсько-тікіцька - 3,36-3,31 (DM) й 3,13-3,06 млрд років (CHUR)); гнейси тетерівської серії - ранньопротерозойські (2,47-2,43 (DM) і 2,04-1,99 млрд років (CHUR)). Отримані дати підтверджують обгрунтованість діючої стратиграфічної схеми для докембрійських утворень УЩ (1992).

Описуються методи декодування спотворених лінійних кодів та серії таких кодів, що базуються на підсумовуванні рядків породної або розширеної матриці, яка утворена доданням до породної матриці прийнятого слова як останнього стовпця і на спеціальному сортуванні рядків. Приводяться асимптотичні оцінки для складності декодування сильно спотворених лінійних кодів.

Досліджено властивості шуму (у розумінні Б. Цірельсона), який породжується розв'язками відомого рівняння Танаки.

Розглянуто деякі питання теорії даних. Визначено конкретний тип даних. З'ясовано, що тип даних - математична структура за Бурбакі й структура даних. Запропоновано їх нову філософію. Введено абстрактні структури для даних (абстрактні структури пам'яті та власне абстрактні структури для даних) і абстрактні структури (від) даних (типи даних і структури даних). Розглянуто процеси виникнення пoродження структур даних. Наведено класифікацію 28 власне абстрактних структур для даних на базі первинного відношення, що визначає структуру в інформаційній множині або (якщо не існує таке відношення) через повторне відношення лінійного порядку, породжену відображенням інформаційної множини в абстрактну пам'ять. Обговорено співвідношення власне абстрактних структур для даних з абстрактними типами даних і класами об'єктів в об'єктно-орієнтованому підході.

Выполнен анализ частот вибрации, инициируемой приводными станциями подземных конвейерных установок. Приведены структурная схема и характеристики автоматизированного комплекса для исследования распространения вибрации от горно-шахтного оборудования в элементах крепи и во вмещающих выработки горных породах.

За результатами проведених досліджень виявлено наявність взаємодії "генотип - середовище". Зазначено, що тварини української червоно-рябої молочної породи з високою часткою спадковості за голштинською породою мають низьку адаптаційну здатність до умов середовища у господарстві.

Встановлено, що проблема удосконалення змісту праці займає одне з провідних місць у механізмах ринкової конкуренції, змістом праці є сукупність конкретних трудових функцій та операцій, що виконує людина протягом робочого дня. Доведено, що зміна функціонального змісту праці пов'язана з підвищенням рівня механізації праці, а також ліквідацією важкої фізичної праці. Кожний етап розвитку продуктивних сил породжує нові тенденції, що посилюють вплив виробничих чинників на зміни змісту праці та професійно-кваліфікаційної структури кадрів.

Нижні частини розрізів архейських зеленокам'яних комплексів Українського щита, що представлені магматичними породами мафіт-ультрамафітової асоціації, ідентифікованої з океанічною корою, розглянуто як первинне джерело рудогенних елементів у процесах подальшого рудоутворення. Припущено, що серпентинізація океанічних гіпербазитів обумовила першу мобілізацію і перерозподіл кларкового золота. До відомих зеленокам'яних комплексів (давніше за 3 млрд рр.) додано молодший. У цьому комплексі, який метаморфізований за умов гранулітової фації 2,6 млрд рр. тому, виявлено мінералізацію Ba, Mn (з Co, Ni, Cu), W, Cu і Zn, а також Cr і Ni з Au, котра ідентифікується з рудами, що утворилися в океанічних умовах фанерозою. Протерозойська регенерація цієї мінералізації утворює еволюційний ряд рудних мінеральних асоціацій від високотемпературної скарнової до низькотемпературної гідротермальної. Накреслено послідовність концентрації Au в зеленокам'яних комплексах, давніших за 3 млрд рр., яка пов'язана з оксидною і сульфідною фаціями залізо-кременистої формації та послідуючими етапами її гідротермальної регенерації. У результаті ерозії архейських комплексів утворилися раннєпротерозойські золотоносні теригенні відклади.

Виконано ізотопне датування гранітоїдів шевченківського комплексу. Згідно з отриманими результатами, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу сформувалися в неоархеї близько 2850 млн років тому. На відміну від мезоархейських інтрузій гранітоїдів у Сорокинській і Косивцевській зеленокам'яних структурах, розташованих у крайових розломних зонах, інтрузії гранітоїдів шевченківського комплексу займають значні площі й асоціюють із ранньоархейськими породами західно-приазовської серії. Гранітоїди шевченківського комплексу утворилися на глибині менш як 45 км, ймовірно, під час вкорінення значного мантійного діапіру.

Досліджено властивості розв'язків диференціальних включень у банаховому просторі. Доведено теорему існування глобального атрактора багатозначної напівдинамічної системи, що породжується цими розв'язками, й теорему про апроксимацію атрактора в метриці Хаусдорфа.

Розглянуто безпеку життєдіяльності як комплекс взаємозв'язків у системі "людина - життєве середовище" різного рівня. Висвітлено фізіологічні та психологічні особливості людського організму, медико-біологічні та соціальні проблеми суспільства. Значну увагу приділено вивченню джерел небезпеки та породжених ними факторів, які призводять до порушення життєдіяльності та спричинення надзвичайних ситуацій. Наведено характеристику природних, техногенних, соціально-політичних і комбінованих небезпек. Запропоновано щодо запобігання надзвичайних ситуацій, шляхи організації дій для усунення їх негативних наслідків, надання першої долікарської допомоги потерпілим.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-377.8

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Особливості хімічного складу біотиту з порід рудної зони Клинцівського родовища підтверджують їх метасоматичний генезис. Розподіл залізистості та зміна вмісту титану в біотиті відображує певну метасоматичну зональність: в ряду гнейс - коложильна облямівка - олігоклаз-кварцова жила збільшується залізистість та зменшується титанистість порід.

Індекс рубрикатора НБУВ: П603.9

Рубрики:

Окремі породи великої рогатої худоби

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты исследований в области биологии животных и растений. Рассмотрен процесс роста и развития растений огурца в теплице под пленкой с фоторедуцирующими свойствами, межвидовая мицелиальная несовместимость ксилотрофных базидиомицетов в культуре, урожайные и пищевые качества штаммов шампиньона двуспорового. Проанализировано влияние объемно-комбинационных импульсных полей на продуктивность растений сои, итоги интродукции полезных растений и особенности их подведения. Охарактеризована воспроизводительная способность коров черно-пестрой породы при акклиматизации, влияние функциональной активности иммуноцитов на состояние психофизиологических функций организма.

Досліджено вплив амніотичної рідини на активність біологічного окиснення в ендометрії корів за умов статевого циклу, тільності та функціональної патології яєчника. Детально розглянуто репродуктивні якості свиноматок асканійського типу української м'ясної породи за різних методів підбору. Значну увагу приділено особливостям росту внутрішніх органів ярок різних адаптаційних типів, імунотерапії стафілококових захворювань шкіри собак, застосуванню деяких антиоксидантів та ентеросорбентів з метою зниження рівня нітратів і нітритів у тканинах організму курей, профілактиці диспепсії у новонароджених телят. Наведено токсикологічну характеристику гідрохімічного режиму Тілігульського лиману.

Показано результати експериментів з вивчення морфологічних особливостей розвитку органів дихання, кровообігу, шлунково-кишкового тракту, статевої системи свинок полтавської м'ясної породи у 2, 4, 6 і при досягненні живої маси 125 кг залежно від інтенсивності вирощування.

Проведено аналітичні розрахунки щодо визначення параметрів і характеристик процесу шарошкового буріння свердловин у скельних породах. Встановлено залежності дисипативних втрат потужності від кутової швидкості обертача для різних типів верстатів шарошкового буріння, а також залежності потужності бурового верстата й екстремальної енергоємності процесу буріння від його продуктивності для різних гірських порід.