Розглянуто питання історії палеонтології, етапи її становлення як науки. Наведено відомості про палеонтологічні рештки, описано їх морфологію, визначено положення в системі органічного світу, розкрито значення для геології.

Рассмотрены вопросы истории палеонтологии, этапы её становления как науки. Приведены сведения о палеонтологических остатках, представлена их морфология, определено положение в системе органического мира, раскрыто значение для геологии.

Висвітлено основні здобутки науковців відділу палеонтології та стратиграфії палеозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України впродовж 1990 - 2018 рр., головна мета яких - виявлення закономірностей геологічної будови осадового чохла регіонів України, розвитку її тваринного і рослинного світу протягом палеозою та обгрунтування стратиграфічних меж як рубежів перебудови палеоекосистем різного рангу. Розглянуто основні напрями досліджень - вивчення та монографічний опис найважливіших груп викопної фауни і флори з метою розробки зональних біостратиграфічних шкал; розробка детальних регіональних стратиграфічних схем по системах палеозою для різних регіонів України; участь у розробці міжнародних проектів щодо удосконалення Міжнародної хроностратиграфічної шкали палеозою; вивчення поширення фацій і формацій у минулі геологічні епохи, складання літофаціальних і палеогеографічних карт. Виділено як найважливіші досягнення Національної академії наук України у палеонтолого-стратиграфічній галузі за 100 років її існування - побудову особистої школи висококваліфікованих фахівців стратиграфів і палеонтологів, авторів палеонтологічних монографій міжнародного рівня і стратиграфічних схем усіх систем палеозою України та власного Стратиграфічного кодексу. Визначено основні тренди розвитку палеонтолого-стратиграфічної галузі у світі та можливості розвитку цього напряму в Інституті геологічних наук НАН України.

Наведено відомості про вчення, концепції, керівників, склад і структуру відділу стратиграфії та палеонтології мезозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України. Охарактеризовано головні етапи палеонтологічних і стратиграфічних досліджень мезозой-кайнозойських відкладів України на засадах концепцій: біосферної, мікропалеонтологічної, біостратиграфічної, різноманітності фауни і флори, етапності розвитку тваринного світу та рослинного покриву Землі. Висвітлено всі напрями регіональних стратиграфічних і палеонтологічних досліджень, методологію та методики, розроблені біостратиграфічні зональні стандарти, різнорангові стратиграфічні і кореляційні схеми, седиментаційні моделі, встановлено стратиграфічні критерії прогнозування вуглеводнів, рудних і нерудних корисних копалин.

Наведено стислі відомості з історії наукових досліджень у відділі геології антропогену Інституту геологічних наук НАН України. Акцентовано увагу на найважливіших досягненнях у палеонтолого-стратиграфічних і геохронологічних дослідженнях за роки незалежності України. Розглянуто перспективні напрями вивчення квартеру Україны.

Охарактеризовано наукові школи по вивченню палеогенових і неогенових відкладів України, започатковані в Інституті геологічних наук НАН України. Акцентовано увагу на спадкоємності поколінь дослідників і збереженні традицій наукових шкіл. Проаналізовано основні етапи розвитку біостратиграфічних і палеонтологічних досліджень від моменту створення шкіл до сьогодення; представлено досягнення у вивченні кайнозойських відкладів. Показано роль дослідників у розв'язанні фундаментальних наукових проблем, а також впровадженні наукових розробок у практику геологознімальних і пошукових робіт. Визначено перспективні напрями палеонтолого-стратиграфічних досліджень і шляхи подальшої інтеграції у світову наукову спільноту.

Охарактеризовано основні риси геологічної будови, палеогеографії та палеонтології Тернопільської області. Здійснено стратиграфію порід осадового чохла Тернопільської області, подано зведений стратиграфічний розріз. Розглянуто основні етапи палеогеографічного розвитку Тернопілля, а також унікальні палеонтологічні об'єкти. Описано рідкісні форми рослинних і тваринних організмів, які жили на цій території сотні та десятки мільйонів років тому, наведено ілюстрації їх решток.

Опубліковано тези доповідей учасників IX Всеукраїнської молодіжної наукової конференції, що висвітлюють сучасні напрями геологічної науки в Україні. Узагальнено результати досліджень молодих вчених інститутів Відділення наук про Землю НАН України за такими напрямами: загальна та регіональна геологія; палеонтологія та стратиграфія; геологія родовищ металевих та неметалевих корисних копалин; геологія нафти і газу; літологія. Звернено увагу також на такі питання, як: геологія морів та Світового океану; гідрогеологія та інженерна геологія; екологічна геологія; географічні дослідження; геоінформаційні технології та дистанційне зондування Землі; геохімія, мінералогія, петрологія. Узагальнено геофізичні методи прогнозування моніторингу геологічного середовища. Розкрито питання регіональної геофізики та сейсмічної небезпеки. Матеріали подано українською мовою з перекладом кожної тези англійською мовою.

Висвітлено життя та наукову спадщину академіка НАН України Петра Феодосійовича Гожика, внесок та значення його робіт для розвитку різних напрямів геології.

Наведено узагальнені результати вивчення палеонтології та біостратиграфії юри Пенінської зони Українських Карпат вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Вперше представлено зведену палеонтологічну характеристику цих відкладів з урахуванням численних опублікованих даних по діагностованих макро- і мікрофосиліях. Створено кореляційну біозональну шкалу, а також комплексні біостратиграфічні схеми для кожного відділу юри даного регіону відповідно до Міжнародної стратиграфічної шкали (2020). Стратиграфічна послідовність відкладів порушена диз'юнктивними дислокаціями, тому ці схеми розроблено за аналізом фрагментарних розрізів. На теперішній час три відділи юри виділено за амонітами, белемнітами, пелециподами, брахіоподами, нижній і верхній відділи датовані також за диноцистами, верхній - за форамініферами і тинтинідами. За амонітами здійснено ярусний поділ і встановлено стандартні зони сучасної міжнародної шкали: Liasicus гетангу; Bucklandi, Obtusum, Raricostatum синемюру; Jamesoni, Emaciatum плінсбаху; Tenuicostatum, Serpentinum, Bifrons, Thouarcense тоару; Opalinum, Murchisonae, Bradfordensis, Concavum аалену; Propinquans, Humpriesianum, Parkinsoni байосу; Zigzag, Aurigerus, Subcontractus, Bremeri, Retrocostatum бату; Athletа келовею; Plicatilis і Bifurcates оксфорду; Divisum, Acanticum і Cavouri кімериджу. У верхній юрі простежено послідовну зональність диноцистів - Fibrata Acme (верхній оксфорд), Parvula Acme, Moluccana і Borzai (кімеридж), Pulla, Tithonica, Malmica, Semiradiata (нижній титон) і всі стандартні зони тинтинід титону - Chitinoidella (підзони Dobeni і Boneti), Praetintinnopsella, Crassicollaria. Границі ярусів від гетангу до оксфорду не встановлено. За амонітами визначено границі нижнього і верхнього оксфорду, а також під'ярусів кімериджу, за диноцистами - межу кімериджського і титонського ярусів, за тинтинідами - границю юри та крейди (відповідає межі зон Crassicollaria титону і Calpionella беріасу). За макро- і мікрофосиліями виявлено стратиграфічні перериви: регіональні розмиви на рубежі аалену та байосу, а також у ранньому келовеї, короткочасний перерив на границі раннього і пізнього байосу.

Стаття присвячена Іваніку Михайлу Михайловичу - відомому вченому і досліднику в галузі стратиграфії і палеонтології, морської геології, доктору геолого-мінералогічних наук, професору, завідувачу відділу стратиграфії і палеонтології мезозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України.

Стаття присвячена Діні Маркіянівні П'ятковій - відомому вченому і досліднику в галузі стратиграфії і палеонтології, кандидату геолого-мінералогічних наук, старшому науковому співробітнику відділу стратиграфії і палеонтології мезозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України.