Підтверджено думку вчених-економістів, що поняття тіньової економіки все більше стосується соціально нейтральних або соціально позитивних неоподатковуваних джерел доходів громадян і суб'єктів господарських відносин. Доведено, що загальні тенденції неофіційної діяльності в Україні безпосередньо повіязані з тінізaцією ринку праці як первинної ланки тіньового сектора економіки. Так, висвітлено передумови формування високого рівня тінізaції оплати праці у вітчизняній економіці. Висвітлено результати соціологічних досліджень щодо рівня добробуту та тінізації джерел доходів населення, які було порівняно з офіційними даними державних органів. Також для порівняння даних офіційних і соціологічних досліджень наведено дані стосовно неформального ринку зайнятості в окремих країнах. Це дозволило сформувати думку, що тіньовий сегмент ринку праці значним чином формується за рахунок низькокваліфікованих і, відповідно, низькооплaчувaних робочих місць. Доведено, що будь-які махінації на ринку праці, що є передумовою масштабної тінізaції економіки, неможливі без створення потужного фінансового базису. Для підтвердження такої думки висвітлено динаміку кількості злочинів, виявлених у фінансово-кредитній системі Укрaїни протягом 1998 і 2010 рр. Проведено розрахунок тіньових зарплат у розрізі секторів економіки на початок 2013 р. Так, результати засвідчили, що в таких галузях, як будівництво, сільське господарство і торгівля рівень неофіційних зарплат ("у конверті") перевищує 30 %.

Розглянуто один із основних напрямів маркетингової діяльності промислового підприємства - соціальну відповідальність маркетингу. Показано відмінні риси промислового та споживчого ринків і закономірності формування в їх діяльності соціальної відповідальності маркетингу. Проаналізовано діяльність трьох підприємств, що працюють на промисловому ринку: інжинірингової компанії, підприємства з випуску гірничодобувної техніки та підприємства з випуску підйомно-транспортного устаткування. Показано, що рівень соціальної безвідповідальності маркетингу на підприємствах, які працюють на промисловому ринку, мінімальний, а причини безвідповідальності на підприємствах промислового й споживчого ринків різні. Жодне з цих підприємств за останні 10 років не платило штрафи за невідповідність заявленого рівня якості своєї продукції, тому що дорожить своєю репутацією та не йде на риск втрати замовників. Уточнено визначення "соціальної відповідальності промислового маркетингу", яке полягає в необхідності мінімізації відхилення від діючої технології виробництва.