Висвітлено історію масонського руху в Україні XVIII - на початку ХХ ст. На джерельній основі та в контексті історії світової масонерії розглянуто процес зародження вітчизняного масонства, його ідеологічні й організаційні форми, роль у громадсько-політичному житті суспільства, а також наведено список масонів та їх лож.

Визначено зв'язки вільних мулярів з Україною, що встановились протягом XVIII ст. Розглянуто особливості функціонування лож та масонських об'єднань у різних регіонах країни. Проаналізовано діяльність адентів ордену українського походження та інших вільних мулярів - учасників масонського руху в українських землях. Визначено їх політичні орієнтації, ставлення до питань відродження української державності. Висвітлено вплив української духовної традиції на розвиток окремих напрямів масонства.

Определены связи свободных художников с Украиной, которые устанавливались на протяжении XVIII в. Рассмотрены особенности функционирования лож и массонских объединений в различных регионах страны. Проанализирована деятельность адентов ордена украинского происхождения и других свободных художников - участников массонского движения в украинских землях. Определены их политические ориентации, отношение к вопросам, касающихся возрождения украинской государственности. Освещено влияние украинской духовной традиции на развитие отдельных направлений массонства.

Розкрито конституційні засади свободи совісті в Україні. Проаналізовано діяльність християнських релігійних організацій у країні та розглянуто проблему формування джерельної бази релігієзнавчих досліджень, структуру та риси релігієзнавства. Описано візантійський церковний обряд дипломатії церкви у добу Київської Русі. Висвітлено містерійні особливості християнства і теоретичні аспекти драмоміфології, ставлення російського та українського урядів до старообрядництва в другій половині XVIII ст., вплив української духовної традиції на розвиток російського масонства зазначеного періоду, соціально-політичні аспекти розвитку Руської православної церкви у південному регіоні України у 1920 - 1930 рр. Розглянуто сучасні проблеми духовної освіти. Проаналізовано формування духовності дітей на основі християнських цінностей, розкрито морально-релігійні засади національного виховання, висвітлено джерела з історії вищої духовної освіти в країні у ХІХ - на початку ХХ ст., просвітницьку діяльність духовенства Києвської єпархії у ХІХ ст., а також релігійну діяльність визначних українців, зокрема: М.Пирогова, М.Грушевського, П.Скоропадського, С.Петлюри, митрополитів В.Липківського, Андрея, та відомого українського історика І.Огієнка.

Раскрыты конституционные основы свободы совести в Украине. Проанализирована деятельность христианских религиозных организаций в стране и рассмотрены проблема формирования архивной базы религиоведческих исследований, структура и черты религиоведения. Описан византийский церковный обряд дипломатии церкви в эпоху Киевской Руси. Освещены мистерийные особенности христианства и теоретические аспекты драмомифилогии, отношение русского и украинского правительств к старообрядничеству во второй половине XVIII ст., влияние украинской духовной традиции на развитие русского массонства указанного периода, социально-политические аспекты развития Русской православной церкви в южном регионе Украины в 1920 - 1930-х гг. Рассмотрены современные проблемы духовного образования. Проанализировано формирование духовности детей на основе христианских ценностей, раскрыты морально-религиозные основы национального воспитания, освещены источники по истории высшего духовного образования в стране в ХІХ - начале ХХ ст., просветительская деятельность духовенства Киевской епархии в ХІХ ст., а также религиозная деятельность известных украинцев, в частности: Н.Пирогова, М.Грушевского, П.Скоропадского, С.Петлюры, митрополитов В.Липковского, Андрея, и известного украинского историка И.Огиенка.

Розглянуто проблеми розвитку масонства в Україні у першій половині ХІХ ст., зародження та розвитку державотворчої ідеї в масонських ложах.

Рассмотрены проблемы развития массонства в Украине в первой половине ХІХ ст., зарождения и развития идеи развития государства в массонских ложах.

Висвітлено проблеми становлення української школи, роль освіти у формуванні культурної компетентності особистості. Розглянуто питання термінологічної експлікації естетичного дослідження сакрального мистецтва, культурної ідентичності в ситуації модернізації. Викладено біосферну концепцію культури в контексті екофілософії. Розкрито соціокультурний феномен масонства. Визначено міфологію як чинник формоутворення етносів.

Освещены проблемы становления украинской школы, роль образования в формировании культурной компетентности личности. Рассмотрены вопросы терминологической экспликации эстетического исследования сакрального искусства, культурной идентичности в ситуации модернизации. Представлена биосферная концепция культуры в контексте экофилософии. Раскрыт социокультурный феномен массонства. Определена мифология как фактор формообразования этносов.

Наведено результати досліджень з різних галузей історичної науки. Розглянуто вплив ідеології масонства на Кирило-Мефодієвське товариство. Охарактеризовано концепцію федералізму М.Грушевського. Розкрито проблеми взаємовідносин у 1920 - 1930 рр. православного духовенства й органів державної безпеки, масові політичні репресії проти технічної інтелігенції Донбасу у 1937 - 1938 рр., особливості соціально-правового становища кримських татар після XX з'їзду КПРС. Приділено увагу питанням архівного описування. Розглянуто український чинник у польсько-російських відносинах на сучасному етапі.

Приведены результаты исследований из разных отраслей исторической науки. Рассмотрено влияние идеологии масонства на Кирилло-Мефодиевское общество. Охарактеризована концепция федерализма М.Грушевского. Раскрыты проблемы взаимоотношений в 1920 - 1930 гг. православного духовенства и органов государственной безопасности, массовые политические репрессии против технической интеллигенции Донбасса в 1937 - 1938 гг., особенности социально-правового положения крымских татар после XX съезда КПСС. Уделено внимание вопросам архивного описания. Рассмотрен украинский фактор в польско-российских отношениях на современном этапе.

Висвітлено сутність, форми та основні результати масонського руху в Україні від заснування у середині XVIII ст. перших його лож до сьогодення. Наведено відомості про орден вільних каменярів, його виникнення й історію у країнах Західної та Східної Європи, Російській імперії та США, на тлі яких розглянуто діяльність вітчизняних масонських майстерень. Підкреслено, що масонство - явище універсальне, у якому загальне (світове) переважає над окремим (місцевим). Зазначено, що вільні муляри України були тісно пов'язані з польськими і російськими однодумцями та їхньою діяльністю, підтримували орденські й особисті стосунки із західноєвропейськими ложами: французькими, німецькими та англійськими.

Освещены сущность, формы и основные результаты масонского движения в Украине от основания в средине XVIII ст. первых его лож до сегодняшних дней. Приведены сведения об ордене вольных каменщиков, его появлении и истории в странах Западной и Восточной Европы, Российской империи и США, на фоне которых рассмотрена деятельность отечественных масонских мастерских. Подчеркнуто, что масонство - явление универсальное, в котором общее (мировое) преобладает над отдельным (местным). Указано, что вольные каменщики Украины были тесно связаны с польскими и российскими единомышленниками и их деятельностью, поддерживали орденские и личные отношения с западноевропейскими ложами: французскими, немецкими и английскими.

Дисертацію присвячено зв'язкам ордену вільних мулярів з Україною, що встановились протягом XVIII ст. Аналізуються особливості функціонування лож та масонських об'єднань в різних регіонах України. Висвітлюється діяльність адептів ордену українського походження та інших вільних мулярів - учасників масонського руху в українських землях. Визначаються їх політичні орієнтації, ставлення до питань відродження української державності. Простежується вплив української духовної традиції на розвиток окремих напрямів масонства. До наукового обігу введено нові фактичні матеріали щодо масонського руху в Україні XVIII ст.

Висвітлено напрямки майбутнього розвитку політичної еліти в Україні, позитивні та негативні тенденції процесу формування української політичної еліти (УПЕ) двох вирішальних епох країни. Проаналізовано роль масонства у формуванні УПЕ кінця 10-х рр. ХХ ст. Розглянуто синтез еліт у сучасній Україні та за часів Визвольних змагань. Обгрунтовано політичну боротьбу в державі з погляду класової боротьби, конкуренції ідей та з точки зору еволюції політичної еліти. Досліджено роль підприємницької еліти та процес трансформації колишньої еліти - номенклатури СРСР в еліту незалежної України. Подано типологію УПЕ та охарактеризовано зміну генерацій в українській еліті. Проаналізовано можливості українських політичних партій з точки зору належності їх лідерів до політичної та економічної еліти. Досліджено регіональний аспект і місцеві особливості у формуванні політичної еліти за принципами партійності і земляцтва в сучасній Україні. Вперше проведено порівняльний аналіз еліти сучасної країни і Визвольних змагань, а також системне теоретико-методологічне осмислення проблем формування політичних еліт.

Висвітлено біографію та бібліографічні дані книг і публікацій історика, письменника та краєзнавця В. А. Савченко, напрямком наукових досліджень якого є історія анархізму та махновського руху в Україні, історія України 1917- 1930 рр., історія боротьби проти бандитизму та тероризму, історія масонства, історія Одеси. Наведено перелік газетних та інтернетних відгуків на його книги. Вміщено список авторів та їх статей в історико-краєзнавчому науковому альманасі "Юго-Западная Одессика" за 2006 - 2011 рр., в якому В. А. Савченко виконує обов'язки головного редактора.

Розглянуто інформаційні механізми сучасного суспільства. Проаналізовано такі історичні феномени, як перебудова та ГКЧП, окультизм і масонство, Голлівуд і гарвардський проект, мегацеркви та нові стратегічні підходи до управління державами. Досліджено різні види інструментарію зі зміни ментальності.

Розглянуто масонство як історичне явище, висвітлено його передісторію. Досліджено появу й організаційне оформлення Ордену. Розкрито питання масонства у Західній і Центральній Європі та Америці, розглянуто особливості польського та російського масонства. Охарактеризовано масонський рух в Україні другої половини XVIII - XIX ст. Висвітлено появу, склад та організаційну структуру "політичного масонства" в Україні початку XX ст. Розглянуто діяльність масонської організації в Україні початку XX ст., досліджено масонство новітньої доби.

Спираючись на архівні документи, наукову літературу та матеріали періодики, досліджено питання про роль масонства в громадсько-політичних процесах у Російській імперії, зокрема в Правобережній Україні, на початку ХХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)61-727

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э425-3 + Т3(4Укр)4/5-727

Рубрики:

Окультна доктрина масонства

Історія

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі досліджень сучасних істориків кінця XX - початку XXI століття висвітлюється історія розвитку масонських організацій в підросійській Україні I чверті XIX ст. Зроблено спробу проаналізувати причини відновлення інтересу до історії масонства у сучасній літературі. Досліджено особливості зародження, функціонування та занепаду організацій вільномулярства на території сучасної України I чверті XIX ст. Автор намагається встановити причини недовготривалого існування масонських організацій та подальше часткове перетворення їх у декабристські.

Досліджено проблему національного історичного наративу й особисте сприйняття історії дослідником. Наведено основні засади раціоналізму в утопічній думці. Висвітлено особливості формування перших політичних об'єднань у західних слов'ян. Розглянуто історію відносин на прикладі конфлікту V ст. до н. е. Персії та Греції. Проаналізовано особливості масонства й українського національно-визвольного руху на початку XX ст. Розкрито питання експлуатації праці школярів у сільському господарстві губернаторства "Транстністрія" (1941 - 1944 рр.).

Мета статті - неупереджений глибокий аналіз взаємин "вільних каменярів" із Російською православною церквою наприкінці XVIII - на початку XX ст. Методологія дослідження базується на принципах історизму, усебічності та міждисциплінарності. Використано низку загальнонаукових (аналізу та синтезу, узагальнення) і спеціально-історичних (критичного аналізу джерел, ретроспективний, історико-генетичний, проблемно-хронологічний) методів. Стаття становить собою першу спробу дослідження відносин масонів та Російської православної церкви наприкінці XVIII - на початку XX ст. Лише окремі аспекти теми знайшли відображення в науковій літературі. Опрацьовано й залучено архівні документи та матеріали, а також наукові розвідки та монографії. Висновки: зроблено висновок, що з католицькою церквою в масонів відразу склалися непрості стосунки. Конфлікт виник, однак, не на грунті масонського "атеїзму", адже масонство вважало релігію важливим елементом ідеологічного впливу на народ, при цьому не надаючи переваги жодному віровченню, ствержуючи, що всі релігії рівні між собою, однаково минущі й недосконалі. Однак, незважаючи на серйозні розбіжності у ідеології, католицька церква та польське масонство наприкінці XVIII - на початку XIX ст. все ж пішли на зближення з політичних міркувань - для виборювання незалежності Речі Посполитої. Конфлікт між масонами і православним кліром не досяг такої гостроти, якої він набув у країнах Західної Європи між католицькою церквою й масонською організацією. Значною мірою це було наслідком толерантнішого ставлення православ'я до інакодумства та цілковитої адміністративної залежності цієї конфесії від держави. Ще за Катерини II і Павла I та, особливо, за часів правління Олександра I високопосадові особи належали до масонської організації. Поблажливе ставлення уряду до "королівського мистецтва" припинилося, коли стало відомо про причетність цієї організації до політичних змов проти самодержавства та до національно-визвольних рухів. Але, незважаючи на вжиті імперськими властями суворі заходи проти масонської організації, ложі продовжували існувати, проте функціонували ще більш утаємничено. Варто зазначити, що якщо масонство у XVIII - XIX ст. й не відігравало провідної ролі у громадсько-політичному житті Російської імперії, у тому числі Правобережної України, то воно істотно впливало на нього. "Королівське мистецтво" вочевидь підготувало суспільство до сприйняття конституційних і республіканських ідей, до скасування кріпосного права й відчутно позначилося на ідеологічному зростанні майбутніх поколінь російської та української інтелігенції. Політична активність "вільних каменярів" України на початку XX ст. була явно вищою, аніж у тодішній Росії. Не випадково саме українські масони висунули ідею полишити містичні практики та цілковито сконцентрувати свої зусилля на політичній боротьбі. Хоча "політичне масонство" знищило самодержавство, проте не змогло здолати свою фракційну роз'єднаність і зрештою поступилося владними повноваженнями більш організованим та політично далекоглядним більшовикам.

Відображено російське масонство у суспільно-політичній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Висвітлено проблеми масонства крізь призму інтелектуального дискурсу Російської імперії, що дає змогу більш детального аналізу історичних процесів та явищ, притаманних окресленому періоду. Проаналізовано основні концептуальні вектори суспільно- політичної думки Російської імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. щодо масонського питання, виділено її основні риси та характер. З’ясовано, що російське масонство мало розгалужену соціальну мережу на противагу ієрархічності імперії. Фактично масонські ложі стали громадськими осередками, які намагалися вирішити актуальні соціально-політичні проблеми, акцентували увагу на гострих питаннях, що потребували нагального розв’язання. Братство "вільних каменярів" справило вплив не лише на філософські та літературні пошуки російської інтелігенції XVIII – початку ХІХ ст., а й на культурне, освітнє, релігійне та політичне життя імперії. Аналіз проблеми масонства в суспільно-політичному дискурсі Російської імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. дає змогу більш якісного розуміння цього історичного періоду в розвитку спільноти. Через рефлексії щодо історичного минулого відкриваються нові перспективи поглибленого вивчення феномена масонства в історії.

Увагу приділено реконструкції соціальної доктрини масонства та висвітленню її філософських засад у контексті масонської парадигми. Вперше в соціально-філософському ракурсі експліковано та представлено в синтетичній єдності філософські засади соціальної доктрини масонства як комплекс ідей, норм, цінностей, що базуються на синтезуванні здобутків піфагорійської традиції, руху розенкрейцерів, Християнської Кабали, вчень ідеологів масонства, в тому числі Й. Г. Фіхте та А. Пайка. Сформульовано в цілісному вигляді базисні змістовні складові соціальної доктрини масонства: віра у соціальний прогрес на основі будування моральної, вільної, емансипованої "досконалої людини", в раціональну гармонізацію всього соціокультурного буття через істинну науку й освіту, віра у Вищу Сутність / Великого Архітектора Всесвіту як гаранта гармонійного "будівництва" суспільства; впевненість у тому, що головна місія людини - реалізація Божественного "будівничого плану світу", боротьба із соціальною ентропією - "Ordo Ab Chao"; масонське братство - взірець для створення ідеального майбутнього суспільства вільних націй, найкращий інструмент "будівництва-обтесування". Виокремлено основні етапи формування масонської парадигми в Україні. Проаналізовано вплив масонської системи цінностей та орієнтацій на українську соціальну дійсність.