Предложена автоматизированная система управления котлоагрегатом с применением тиристорных преобразователей частоты, описаны ее преимущества. Приведены технико-экономические показатели внедрения автоматизированной системы управления тягодутьевой установкой котла с применением тиристорных преобразователей.

Розглянуто один з найбільш ефективних методів стабілізації процесів займання та підвищення повноти вигоряння українських антрацитів погіршеної якості у топках котлоагрегатів ТЕС - термохімічну підготовку вугілля у процесі його спалювання. Застосування цього процесу дає змогу подавати у топку двофазне паливо з фізико-хімічними характеристиками, що значно відрізняються від початкових характеристик вугільного пилу. Термохімічна підготовка дає змогу зменшити середній діаметр часточок, збільшити внутрішню питому поверхню пор, відокремити органічну та неорганічну компоненти у вугіллі, частково його газифікувати. Виявлено закономірності протікання кожної складової цього процесу.

Розглянуто прилади для визначення хімічного та механічного недопалу на ТЕС великої та середньої потужності та котельнях, що дозволяють з достатнім ступенем точності відслідковувати процеси спалювання на ТЕС, для їх коректування за оптимальними ознаками. Зроблено розрахунки й експертні оцінки можливих розмірів паливозбереження, збільшення ресурсу котлоагрегату та зменшення шкідливих викидів за рахунок застосування системи УКН-2. Наведено порівняльну оцінку вартості цих приладів і виробів, проаналізовано причини, що стримують впровадження на Україні приладів розробки Інституту теплофізики НАН України.

Рассмотрены вопросы рационального ведения технологического процесса в водогрейной котельной при изменении тепловых нагрузок. Получены соотношения режимных параметров, позволяющие рассчитать теплопроизводительность котельной для заданной температуры воды на выходе котлоагрегатов и при различных значениях температуры воды в обратной ветви сети теплоснабжения, расхода ее в прямой ветви и через регулируемый перепуск. Показано, что заметное снижение потерь тепла в окружающую среду может быть получено при замене в теплообменных аппаратах труб круглого сечения трубами специального профиля.

Рассмотрены принципы построения систем управления тягодутьевых трактов теплофикационных и нагревательных агрегатов на базе частотных инверторов асинхронных приводов их механизмов. Описаны функциональные возможности инверторов как промышленных регуляторов. Приведены рекомендации по расчету их параметров.

За результатами аналізу статистичних даних Міненерго та Міністерства вугільної промисловості й особливостей існуючої технології вуглезбагачення складено розподіл потоків енергетичного вугілля й антрациту. Показано, що за рахунок оптимізації завантаження збагачувальних фабрик можна забезпечити постачання на ТЕС виключно збагаченого вугілля, що не потребує під час спалювання газомазутного підсвітлення. Обгрунтовано, що у цьому випадку втрати у процесі збагачення не перевищать існуючих втрат палива з механічним недопалом; потреба в додатковому газомазутному паливі для ТЕС і загальний паливний дефіцит скоротяться, а умови експлуатації пиловугільних котлоагрегатів ТЕС значно покращаться.

Через недостатнє забезпечення енергетики України власними ресурсами нафти і природного газу необхідно впроваджувати ефективні методи спалювання низькосортного вугілля, запаси якого є достатніми. Для цього необхідно реконструювати діючі ТЕС на новій технічній основі, тим більш, що більшість енергоблоків ТЕС фізично і морально застаріли. Вирішенню задачі відповідає впровадження технологій спалювання вугілля з використанням киплячого шару (КШ). Запропоновано шляхи вдосконалення технологій спалювання високозольного вугілля різного ступеня метаморфізму в котлоагрегатах з використанням різних технологій КШ.

Аргументовано, що енергетика України потребує реконструкція. Відзначено, що енергетичне вугілля буде й у перспективі високозольним, тому для нього необхідна адаптація існуючих або розробка нових вугільних енерготехнологій, в першу чергу, методів термічної переробки в киплячому шарі. Наведено результати досліджень з газифікації та спалювання твердих палив у киплячому шарі, а також результати розробки нових технологій для їх утилізації в киплячому шарі під тиском.

Описано методику теплового розрахунку промислових котельних агрегатів малої потужності горизонтальної орієнтації паропродуктивністю до 25 т/год, які входять до складу виробничих та опалювальних котельних установок та невеликих теплових електростанцій і широко використовуються на території України. Основну увагу приділено перевірочному тепловому розрахунку, з використанням якого визначаються експлуатаційні показники котлоагрегатів і необхідність їх реконструкції. Розглянуто особливості компонування та конструктивні характеристики окремих елементів котельного агрегату. Наведено методику теплового розрахунку топок з низькотемпературним киплячим шаром, які використовують для спалювання високозольного вугілля та реконструкції котельних агрегатів малої потужності.

Описана методика теплового расчета промышленных котельных агрегатов малой мощности горизонтальной ориентации паропродуктивностью до 25 т/час, которые входят в состав производственных и отопительных котельных установок и небольших тепловых электростанций и широко используються на территории Украины. Основное внимание уделено проверочному тепловому расчету, с использованием которого определяются эксплуатационные показатели котлоагрегатов и необходимость их реконструкции. Рассмотрены особенности компоновки и конструктивные характеристики одельных элементов котельного агрегата. Приведена методика теплового расчета топок с низкотемпературным кипящим шаром, которые используют для сжигания высокозольного угля и реконструкции котельных агрегатов малой мощности.

Приведены результаты исследования процессов смесеобразования и газораспределения в шахтных известково-обжигающих печах. Проанализировано влияние параметров крутки вихревых горелок на эффективность сжигания низкосортных углей в котлоагрегатах. Рассмотрена проблема идентификации математического моделирования противоточного нагрева массивных слитков. Описана эффективная система отопления гаражей для размораживания вагонов с сыпучими материалами. Освещены методика поэлементного поверочного расчета доменных воздухонагревателей, перспективы применения рекуперативных теплообменников на низко- и среднетемпературных тепловых трубах в металлургической теплотехнике. Предложена интегральная энергетическая модель турбулентного перемешивания в технологических реакторах.

Визначено, що оптимальна стратегія змінювання складу працюючих котлоагрегатів залежить від очікуваної зміни сумарного теплового навантаження у котельній, тобто, від результатів короткострокового прогнозування температури зовнішнього повітря. Запропоновано методику короткострокового прогнозування коливань температури зовнішнього повітря.

Определено, что оптимальная стратегия изменения состава работающих котлоагрегатов зависит от ожидаемой смены суммарной тепловой нагрузкив котельной, а именно, от результатов краткосрочного прогнозирования температуры внешнего воздуха. Предложена методика краткосрочного прогнозирования колебаний температуры внешнего воздуха.

Проаналізовано вплив холодового шоку на активність цитохромного та альтернативного шляхів транспортування електронів у мітохондріях рослин. Розглянуто питання про роль пікофракції у первинній продукції планктону, біотесткартування водних розчинів екотоксикантів. Наведено оцінку залежності ризику захворюваності дітей на бронхіальну астму від якості атмосферного повітря в регіонах України. Визначено основні напрямки підвищення екологічної чистоти промислових котлоагрегатів. Висвітлено проблеми віртуальної деформації навколишнього середовища промисловими підприємствами.

Проанализировано влияние холодового шока на активность цитохромного и альтернативного путей транспортирования электронов в митохондриях растений. Рассмотрены вопросы о роли пикофракции в первичной продукции планктона, биотесткартирования водных растворов экотоксикантов. Приведена оценка зависимости риска заболеваемости детей бронхиальной астмой от качества атмосферного воздуха в регионах Украины. Определены основные направления повышения экологической чистоты промышленных котлоагрегатов. Освещены проблемы виртуальной деформации окружающей среды промышленными предприятиями.

Проаналізовано роботу баштових градирень випаровувального типу та можливі напрями зниження вологоутворення за випаровувального охолодження води, наприклад, за сумісної роботи градирні з викидними пристроями продуктів згорання котлоагрегатів.

Розглянуто режими роботи, методи побудови характеристик, засади експлуатації та методи оптимізації режимів використання теплоенергетичного устаткування. Приділено увагу питанням змінних режимів роботи парових турбін і котлоагрегатів, прогресивним методам експлуатації об'єктів теплових електричних станцій, а також питанням охорони довкілля.

Рассмотрены режимы работы, методы построения характеристик, основы эксплуатации и методы оптимизации режимов использования теплоэнергетического оборудования. Уделено внимание вопросам переменных режимов работы паровых турбин и котлоагрегатов, прогрессивным методам эксплуатации объектов тепловых электрических станций, а также вопросам охраны окружающей среды.

Проанализированы требования к системам контроля выбросов токсичных газов котлоагрегатами теплоэлектростанции (ТЭС). Приведен состав трехуровневой системы, разработанной для Трипольской ТЭС. Проанализированы основные технические решения и выбор элементов, входящих в данную систему.

In this work is considered the analysis of system requirements for control system of the toxic gases emissions from power plant boiler units. Composition of the three-level system which is developed for Trypilska Power Plant is resulted. The basic technical decisions and valid choice of elements which are included in this system are analysed.

Викладено засади теплових розрахунків котлоагрегатів. Рассмотрены особенности компонування та розрахунки окремих елементів котлоагрегату. Наведено приклади теплових розрахунків промислових парогенераторів. Висвітлено особливості розрахунків І та ІІ ступенів повітропідігрівника, відхилів теплового балансу, фестона та випарних пучків.

Изложены основы тепловых расчетов котлоагрегатов. Рассмотрены особенности компоновки и расчета отдельных элементов котлоагрегата. Приведены примеры тепловых расчетов промышленных парогенераторов, освещены особенности расчетов І и ІІ степеней воздухонагревателя, отклонений теплового баланса, фестона и испарительных пучков.

Рассмотрены вопросы математического моделирования тепломассопереноса в топке котлоагрегата при пусковом режиме. Приведены результаты исследования напряженно-деформированного состояния оболочки произвольной кривизны с тремя параллельными поверхностными трещинами. Проанализирована математическая модель процесса затвердевания непрерывного слитка в зоне вторичного охлаждения. Освещены теорема решений уравнения Гельмгольца для бесконечного цилиндра, теория сходимости и квазилинейные уравнения Бельтрами.

Визначено втрати металу через зношення куль і броні барабана кульового барабанного млина. Проаналізовано вплив діаметра барабана на зношення молольних куль. Висвітлено досвід експлуатації розімкнутої схеми пилоприготування котла ТП-100 блока 200 МВТ Бурштинської ТЕС, схеми подачі пилу високої концентрації під розрідженням на котлоагрегатах, млинів та турбогенератів на Добротвірській ТЕС у режимі синхронного компенсатора. Вивчено механізм корозії поверхонь нагрівання котлів під час їх простою. Описано технології парового опресування вакуумної системи турбіни К-200-130 Бурштинської ТЕС. Розглянуто питання застосування схеми триступеневого спалювання палива на котлі ТПП-312 енергоблоку 300 МВТ Ладижинської ТЕС. Проведено аналітичні розрахунки втрат тепла в навколишнє середовище водогрійним котлом КВ-Г-4 котельні "Замарстинівська", викидів оксидів азоту з димовими газами під час спалювання палива в паливні парового котла ТП-92 за ступеневою схемою. Визначено співвідношення між витратами повітря на випарнику та конденсаторі SPLIT-кондиціонерів, кінетичні параметри процесу газифікації низькосортних палив.

Определены потери металла через изнашивание пуль и брони барабана пулевой барабанной мельницы. Проанализировано влияние диаметра барабана на изнашивание молотых пуль. Освещен опыт эксплуатации разомкнутой схемы пылеприготовления котла ТП-100 блока 200 МВТ Бурштынской ТЭС, схемы подачи пыли высокой концентрации под разрежением на котлоагрегатах, мельниц и турбоагрегатов на Добротворской ТЭС в режиме синхронного компенсатора. Изучен механизм коррозии поверхностей нагрева котлов при их простое. Описаны технологии парового опрессирования вакуумной системы турбины К-200-130 Бурштынской ТЭС. Рассмотрены вопросы применения схемы трехступенчатого сжигания топлива на котле ТПП-312 энергоблока 300 МВТ Ладыжынской ТЭС. Проведены аналитические расчёты потерь тепла в окружающую среду водогреющим котлом КВ-Г-4 котельной "Замарстиновская", выбросов оксидов азота с дымовыми газами при сжигании топлива в топливной парового котла ТП-92 по ступенчатой схеме. Определены соотношения между потерями воздуха на испарителе и конденсаторе SPLIT-кондиционеров, кинетические параметры процесса газификации низкосортных топлив.

Проаналізовано викид монооксиду вуглецю котлами різної потужності. Розглянуто існуючі норми викиду CO. Запропоновано спрощене рівняння розрахунку хімнедопалу під час спалювання газу. Наведено величину викиду CO, одержану в результаті дослідження котлоагрегатів.

На підставі розрахункового аналізу визначено допустимий діапазон якості за сукупністю показників вологості, зольності та вмісту сірки для спалювання вугілля та відходів його збагачення в котлоагрегатах з циркулюючим киплячим шаром (ЦКШ) за умов забезпечення діапазону регулювання навантаження від 100 до 50 - 70 %. Надано рекомендації щодо паливопідготовки для спалювання в ЦКШ відходів збагачення донецького антрациту, донецького та львівсько-волинського газового вугілля із зольністю до 60 - 65 %, а також високовологого та високосірчистого дніпровського бурого вугілля.