Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4ВЕЛ)

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто скандинавські літературні джерела у контексті проблеми походження Русі. Проаналізовано саги про Русь і Східну Європу (до ХІІ ст.), зокрема, королівські (про норвезьких і датських королів), поеми (новели) у системі королівських саг, саги про ісландців, а також героїко-легендарні та романтичні саги. Наведено історико-топографічний огляд політичних структур країн, розташованих на територіях, прилеглих до Балтійського моря. Висвітлено основні структури давньоскандинавських суспільств у період з 800 до 1280 рр., визначено взаємозв'язки між Сходом і Заходом за даний період. Розглянуто систему правління за часів Володимира Великого та сутність його зовнішньої політики. Вміщено хронологічні та генеалогічні таблиці про королів Данії, Норвегії, Швеції, подано карти даних країн. Розкрито зв'язки членів династії Русі зі скандинавськими династіями.

Рассмотрены скандинавские литературные источники в контексте проблемы происхождения Руси. Проанализированы саги о Руси и Восточной Европе (до ХІІ ст.), в частности, королевские (о норвежских и датских королях), поэмы (новеллы), входящие в систему королевских саг, саги об исландцах, а также героически-легендарные и романтические саги. Приведен историко-топографический обзор политических структур стран, расположенных вокруг Балтийского моря. Освещены основные структуры древнескандинавских обществ в период с 800 - 1280 гг., определены взаимосвязи между Востоком и Западом за данный период. Рассмотрены система правления Владимира Великого и сущность его внешней политики. Предложены хронологические и генеалогические таблицы, содержащие информацию о королях Дании, Швеции, Норвегии, приведены географические карты указанных стран. Раскрыты связи членов династии Руси со скандинавскими династиями.

Висвітлено життєвий та творчий шлях Ю.Шкрібляка - видатного майстра художнього деревообробництва, що суттєво змінив основні риси цього найпоширенішого в Україні мистецького ремесла. Охарактеризовано творчі здобутки родини Шкрібляків, від яких починається династія спадкоємних майстрів, що триває до наших днів і зберігає важливий принцип авторства. Наведено відомості про майстерні родини Юхименків, про творчі традиції яворівських, річківських, брустурських та косівських різьбярів.

Освещён жизненный и творческий путь Ю.Шкрибляка - выдающегося мастера художественной деревообработки, который существенно изменил основные черты этого наиболее распространённого в Украине художественного ремесла. Охарактеризовано творческое наследие семейства Шкрибляков, от которых начинается династия наследственных мастеров, продолжающаяся до наших дней и сохраняющая важный принцип авторства. Приведены сведения о мастерской семейства Юхименков, о творческих традициях яворовских, ричковских, брустурских и косовских резчиков.

Проаналізовано найскладніший і найсуперечливіший період взаємин Гетьманату та російської династії Романових - від середини XVII ст. до ліквідації української автономії Катериною ІІ. Особливу увагу приділено причинам і політико-правовому наповненню даних стосунків, питанням міжнародних відносин у Східній Європі, соціально-політичній трансформації всередині Гетьманату, які впливали на українсько-російську інтеграцію. Розкрито сутність української політики Петра І з метою реконструкції мотивів політичної переорієнтації гетьмана І.Мазепи та визначення причин занепаду Гетьманату в "післямазепинську" добу.

Проанализирован наиболеее сложный и противоречивый период взаимоотношений Гетманата и российской династии Романовых - с середины XVII в. до ликвидации украинской автономии Еатериной ІІ. Особое внимание уделено причинам и политико-правовому наполнению данных отношений, вопросам международных отношений в Восточной Европе, социально-политической трансформации внутри Гетманата, влияющих на украинско-российскую интеграцию. Раскрыта сущность украинской политики Петра І с целью реконструкции мотивов политической переориентации гетмана И.Мазепы и определения причин упадка Гетманата в "послемазеповскую" эпоху.

Уточнено походження князів Вишневецьких, висвітлено їх зв'язки з правлячими династіями різних країн та іншими знатними родами, розглянуто й виправлено помилки, які супроводжували ці питання в більшості досліджень про Вишневецького. Встановлено причини загибелі Вишневецького в Константинополі у 1563 р., вияснено, чи пов'язана пісня про козака Байду саме з цим фактом і чи можна ототожнювати князя Д.Вишневецького і пісенного Байду. Розглянуто особливості формування епічної народної традициї про Вишневецького.

Уточнено происхождение князей Вишневецких, освещены их связи с правлящими династиями разных стран и другими знатными родами, рассмотрены и исправлены ошибки, сопровождающие эти вопросы в большинстве исследований о Вишневецком. Установлены причины гибели Вишневецкого в Константинополе в 1563 г., выяснено, связана ли песня о козаке Байде именно с этим фактом и можно ли отождествлять князя Д.Вишневецкого и песенного Байду. Рассмотрены особенности формирования эпической народной традиции о Вишневецком.

Розглянуто маловідомі стосунки галицько-волинських князів Романовичів з Австрією та Чехією у XIII ст., зокрема, династичні зв'язки з європейськими династіями, їх вплив на зовнішню політику. Представлено версії походження другої дружини Романа Мстиславича - матері короля Данила.

Досліджено вплив династії астрономів Струве на розвиток астрономії в Україні у XIX - XX ст., насамперед ролі В. Я. Струве і О. В. Струве у формуванні тематики астрономічних досліджень в обсерваторіях Харкова, Києва, Одеси і Миколаєва, оснащенні обсерваторій інструментами, практичній підготовці спеціалістів і в організації астрономо-геодезичних експедицій (XIX ст.). Увагу приділено науковій та організаторській діяльності Л. О. Струве - директора Астрономічної обсерваторії Харківського університету та роботам О. Л. Струве, виконаним спільно з Г. А. Шайном і Б. П. Герасимовичем (XX ст.), впливу його наукової та громадської діяльності, у т. ч. як президента МАС, на розвиток астрономії в СРСР і в Україні. Оприлюднено низку документів із архівів РАН, Інституту астрономії та архівів України.

Вперше проведено комплексне дослідження історії формування династії грецьких купців Петрококіно, вихідців з о.Хіоса, які переселися на початку XIX ст. до Російської імперії. На прикладі декількох поколінь династії проаналізовано причини імміграції греків у Росію, визначено законодавчі засади та умови їх інтеграції в економіку та соціальну структуру в місцях проживання (м. Одеса, Таганрог, Керч, Маріуполь, Ростов-на-Дону, Санкт-Петербург). Показано внесок династії Петрококіно у міжнародну торгівлю, підприємництво, банківську та страхову справу, золотодобувну та сталеливарну промисловість, заснування торгових домів та акціонерних товариств. Висвітлено участь окремих представників династії в органах самоврядування, наукових та благодійних товариствах, літературно-художньому та спортивному житті Російської імперії. Встановлено родинні зв'язки між понад 400 особами династії "російських" Петрококіно.

Розглянуто феномен влади Київської Русі. Проведено антропологічний аналіз соціокультурної природи влади, умов її складання та засобів реалізації. Висвітлено питання становлення та еволюції державно-політичних структур, виявлено форми їх організації та маніфестації. Увагу приділено суспільно-політичній організації східнослов'янських племен, династично-політичній кризі 1015 - 1036 рр., регіоналізації князівської влади, моделям влади у давньоруській писемній традиції.

Рассмотрен феномен власти Киевской Руси. Проведен антропологический анализ социокультурной природы власти, условий ее формирования и средств реализации. Освещены вопросы становления и эволюции государственно-политических структур, выявлены формы их организации и манифестации. Уделено внимание общественно-политической организации восточнославянских племен, династическо-политическому кризису 1015 - 1036 гг., регионализации княжеской власти, моделям власти в древнерусской письменной традиции.

Досліджено хід підготовчих робіт і будівництва залізничних ліній, показано формування її мережі. Висвітлено діяльність вчених-інженерів (П.П. Мельников, П.М. Горлов, М.К. Серединський, Ю.В. Ломоносов, А.Є. Струве, О.С. Раевський) і підприємців-меценатів (С.С. Пляков, П.І. Губолів, династія фон Мекків) Південних залізниць стосовно вирішення конкретних питань розвитку техніки залізничного транспорту. Описано діяльність Південних залізниць, її значення для становлення та розвитку залізничного транспорту України й особливо техніки залізничного транспорту.

Розглянуто еволюцію волинського православного духовенства у XX ст. як соціальної групи. Встановлено, що упродовж досліджуваного періоду представники верстви подолали кілька етапів формування, які співпадали з соціально-політичними переломами, а основною тенденцією змін стало поступове розмивання видових ознак групи. Волинське духовенство структурувалося за походженням, майновою та соціальною ознаками. Переємність традицій втілено у священичих династіях. Ментальні горизонти православного священицтва упродовж століття зсунулись у бік меркантилізації поглядів, практикування подвійних стандартів. Панівною ідейною орієнтацією кліру Волині залишалось русофільство. Авторитет і впливовість духовенства реалізовано через церковно-громадську та культурно-просвітницьку роботу, участь у самоуправлінні, співпрацю з політичними силами. Статус, економічні важелі та сакральний авторитет відвели волинському духовенству лідируючі позиції в соціумі.

Проаналізовано династичний і церковний потенціал Великого княжіння Київського під час початку та розгортання литовської експансії на землі колишньої Київської Русі. Цей потенціал був одним із важливих чинників цієї експансії, але він привертав увагу й інших претендентів на "Київську спадщину". Зроблено висновок, що у великій боротьбі за "Київську спадщину", яка точилася між династіями Литви, Польщі та Московії у XIV ст., виразними були також римський, візантійський, ординський, германський "сліди".

Мета дослідження - розгляд польсько-габсбурзьких відносин та їх специфіки у другій половині XV - першій половині XVI ст. Проаналізовано становлення та розвиток дипломатичних та династичних контактів між Королівством Польським та Священною Римською імперією. Виокремлено характерні риси у відносинах двох монархій. Розглянуто спільне й особливе у розвитку двох держав у зазначений період. Продемонстровано багатошаровість і неоднозначність дипломатії та багатоманітність зв'язків між династіями Ягеллонів та Габсбургів у другій половині XV - першій половині XVI ст.

Висвітлено досвід наукової, організаційної та культурно-просвітницької роботи Королівської Ірландської академії наук, яка є складовою європейського наукового простору. Зроблено короткий історичний екскурс початкового етапу формування організації. Наведено інформацію про сучасну структуру академії, наукові проекти, що реалізуються академією з метою популяризації наукового знання та роботи АН, діяльності академічної бібліотеки, форм міжнародної діяльності, присудження премій та нагород.

Розглянуто джерельну основу педагогічних досліджень з питань педагогіки Китаю та КНР як в нашій країні, так і за кордоном. Зазначено, що особливість літочислення китайців (наявність місячного календаря, літочислення за астрономічними подіями та правлячими династіями тощо) не дозволяє без наявності відповідної підготовчої інформації адекватно зрозуміти перебіг історико-педагогічного процесу в країні. Приділено увагу особливій формі історико-педагогічного пошуку щодо джерел датування творів – зовнішньому вигляду ієрогліфа. Зазначено основні принципи сучасної джерелознавчої традиції КНР – впровадження політики "китаєцентризму" та спирання на власні досягнення та історичну традицію.

Рассмотрены вопросы изучения источников педагогических исследований по вопросам педагогики Китая и КНР как в нашей стране, так и за рубежом. Отмечено, что особенность летоисчисления китайцев (наличие лунного календаря, летоисчисление по астрономическим событиям и правящим династиям и т.п.) не позволяет без наличия соответствующей подготовительной информации адекватно понять ход историко-педагогического процесса в стране. Уделено внимание особой форме историко-педагогического датирования произведений – по внешнему виду иероглифа. В качестве заключения указаны основные принципы современной источниковедческой традиции КНР – внедрение политики «китаецентризма» и опора на собственные достижения и историческую традицию.

This paper is devoted to educational research sources in pedagogy of China and PR China both in our country and abroad. The peculiarity of the Chinese chronology (lunar calendar, calendar based on astronomical events and ruling dynasties, etc.) does not allow to understand adequately the course of the historical and pedagogical process in the country without the appropriate preparatory data. The article also focuses on a particular form of historical and pedagogical dating of works – on hieroglyph appearance. the basic principles of modern Chinese source-studying tradition – the introduction of the «Sinocentrism» policy and relying on their own achievements and historical traditions only are pointed to as conclusions.

Мета статті - розгляд однієї з ключових подій в історії Європи XVI ст. - виборів імператора 1519 р., які визначили тенденції розвитку регіону у період раннього нового часу. Зроблено аналіз перебігу та результатів боротьби за імперську корону між провідними монархіями Заходу. Виокремленні особливості зовнішньополітичних відносин між династіями польських, угорських та чеських Ягеллонів, австрійських та іспанських Габсбургів та французьких Валуа. Розглянуто дипломатичні перипетії та особливості передвиборчого процесу, з урахуванням виключної ролі польського фактору на специфіку проходження виборів 1519 р.

На основі комплексного аналізу законодавчих, документальних та наративних джерел розглянуто суспільно-політичне становище міст та характер відносин між ними й королівською адміністрацією Англії доби розвинутого середньовіччя. Відзначено, що дії держави не були спрямовані на придушення міського самоврядування чи здійснення надзвичайного податкового тиску. Королівська влада визначила пріоритетною свою політику щодо міст як центрів адміністративного поділу країни. Урбанізовані центри були важливими центрами торгівлі, економіки Англії, вони наділяються правом карбувати монети держави, з них же починається врегулювання мір в країні того часу. Число міст, яким були надані права самоврядування, ведення власного судочинства надзвичайно збільшилося за період XI - XIII ст. Зрештою "Велика хартія вольностей" закріплює право всіх бургів, міст та портів мати такі ж свободи, як Лондон. Королівська адміністрація вкладає кошти в розбудову великих міст як культурно-релігійних центрів. Також міські центри грали важливу військову роль.

Протягом XIV - XV ст. відбувалося формування королівської ради. Вона стала головним органом державного управління у Чеському королівстві в період правління династії Ягеллонів (1471 - 1526). Велику роль відігравали і земські з'їзди. Окрім земського з'їзду діяли і територіальні з'їзди. Кожна територія мала свої особливості. Наступним важливим державним органом був Земський суд. Більшість посад займали пани, рицарі мали право обіймати лише посаду найвищого земського писаря та бургграфа Градецького краю. У Моравії найвищу посаду обіймав земський гетьман. У Лужицях - фойт (fojt - васал короля наділений повноваженнями), а у Силезії королівський гетьман. Щодо королівських міст, то вони керувалися міським правом. Відмітимо, що далі рада розділялася на вужчу і розширену. Таким чином, основною рисою органів станового представництва було обмеження королівської влади і надання великого значення королівським з'їздам на яких досить вузьке коло вищої шляхти вирішувало фінансові, внутрішньо- та зовнішньополітичні питання.

Слов'янське православне населення північно-східної Угорщини проживало у чотирьох комітатах (жупах): Ужанській, Угочанській, Березькій і Марамороській. У другій половині XV ст. вищевказані території знаходилися у складі Угорського королівства. Король Матяш Корвін підтримував православ'я, що підтверджують видані ним грамоти у 1458, 1479 та 1488 рр. У середині XV ст. на територію Верхньої Угорщини проникає гусизм. Саме православних розглядали, як допомогу у боротьбі проти гуситів. У 1490 р. до влади в Угорщині приходить династія Ягеллонів. Король Владислав II Ягеллон теж підтримував православ'я, видавши декілька грамот та декретів у 1491, 1494 та 1498 рр., що підтверджували права православного духовенства та монастирів (Мукачівського і Грушівського). Династія Ягелоннів вбачала у православних підтримку у боротьбі як проти поширення ідей реформації, так і проти турецької небезпеки. Після поразки під Могачем у 1526 р. територія Мукачівської єпархії була розділена на дві частини і потрапила під владу Габсбургів та Трансільванії. Почався процес латинізації, окатоличення, наступу на права та свободи православного населення і духовенства.

Досліджуючи обіг грошей на теренах Поділля у XV - XVI ст., розглянуто малодосліджену проблему перебування срібної монети Кримського ханства на подільському ринку в період пізнього середньовіччя. В розвідці використані нові знахідки татарських монет, які зберігаються у фондах Вінницького обласного краєзнавчого, Меджибізького та Барського історичних музеїв, в приватних колекціях.