Чисельне моделювання і другий закон термодинаміки застосовано з метою мінімізації процесів необоротності в ребристих теплообмінниках. Описано простий метод розрахунку таких теплообмінників і передбачення меж надійності. Показано також корисність такого підходу для оцінки ефективності теплообмінників при проектуванні.

Матеріали II-ї міжнародної науково-технічної конференції "Розвиток технічної хімії в Україні".

Висвітлено актуальні проблеми геології, палеонтології, стратиграфії, мінералогії та геохімії осадочних утворень і пов'язаних з ними корисних копалин, а також питання інженерної геології та екології. Детально розглянуто геохімічні особливості свинцево-цинкових родовищ солянокупольного типу в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини.

Изложены теоретические и практические аспекты аутогенных свойств разделительной среды при обогащении угля. Разделяющая среда, двигаясь в радиальном направлении, производит перечистку уже сложившихся слоев материала. Частицы обогащаемого материала двигаются по стационарным траекториям, подвергаясь периодическому разрежению и уплотнению турбулентными вихрями, амплитуда которых уменьшается от периферии к центру аппарата. Аутогенные свойства разделяющей среды проявляются в условиях противоточных турбулентных потоков за счет неоднородности (по плотности) суспензии в радиальном направлении при наличии специфической постели и под действием поперечной циркуляции, обеспечивающей необходимую чистоту продуктов разделения. Зерна граничной крупности и плотности обеспечивают равновесие сепарируемой системы, при котором имеет место минимальное засорение продуктов разделения.

Наведено інформацію про створення вакуум-фільтра з протитечійною промивкою та фільтрувальною перегородкою з мінливою конфігурацією для важкофільтрувальних суспензій.

Досліджено пересування сипкого матеріалу сполученими напівциліндричними камерами, поділеними вертикальною перегородкою. Це дозволяє розділити будь-яку камеру на різні за об'ємом напівкамери. Встановлено, що положення перегородки суттєво впливає на ступінь заповнення напівкамер та час перебування матеріалу в апараті. Визначено характер переміщення матеріалу в шарі.

Розглянуто вплив електромагнітних полів на твердіючі закріплюючі розчини за струминного способу закріплення слабких дисперсних порід. Отримано результати досліджень щодо регулювання міцності, закріплених за допомогою струминної технології дисперсних порід внаслідок зміни напруженості магнітного поля, що впливає на закріплюючий розчин, або його витрати магнітним апаратом.

Розроблено математичну модель, яка визначає силу відриву частинки від поверхні поділу "вода-повітря" за умов плівкової флотації. Доведено: форми зерен визначають стійкість флотаційного комплексу.

Досліджено можливість використання методів класифікації за мінімумом відстані для розподілу рослин на два класи (корисні та бур'яни). Обгрунтовано вибір оптимальної за швидкістю дії схеми класифікатора. Оцінено кількість ознак, необхідну для якісного розпізнавання.

Розглянуто територію, географічне розташування та кліматичні умови Черкащини. Особливу увагу приділено висвітленню природних ресурсів (мінерально-сировинних, рудних і нерудних корисних копалин, рослинного і тваринного світу, фітолікувальних рекреаційних ресурсів тощо), а також проблемам їх використання та охорони.

Розглянуто проблеми докембрію України, зокрема, питання геології, магматизму, стратиграфії, геохронології, тектоніки, петрології та металогенії. Наведено пропозиції щодо вдосконалення діючої стратиграфічної схеми докембрію, методики геологозйомочних робіт, пошуків корисних копалин, а також новітні теоретичні розробки деяких головних проблем геології докембрію.

Збільшення глибини розробки родосховищ корисних копалин відкритим способом робить все більш актуальним питання про визначення раціональних контурів бортів кар'єрів. Розглянуто постановку задачі про визначення оптимального контуру бортів кар'єру в межах геомеханічного підходу.

Розглянуто теоретичні аспекти створення та впровадження ресурсоощадних технологій відкритої розробки родовищ на базі управління станом гірничого масиву. Ефективність впливу технологічних дій залежно від поставленої мети буде визначатися тим, якою мірою масив переведено в необхідний стан: явно стійкий, близький до граничного, нестійкий.

Наведено результати теоретичних і прикладних досліджень з актуальних проблем геології вуглегазових родовищ та гірничо-геологічних умов розробки корисних копалин. Розглянуті проблеми пошуку, оцінки та промислового освоєння метану в умовах вуглегазових родовищ Донецького та Львівсько-Волинського басейнів. Підкреслюється необхідність вдосконалення методів прогнозу викидонебезпечності вугільних пластів та пісковиків на вугільних шахтах України. Зроблена спроба прогнозування тектонічних порушень. Висвітлюються проблеми екології.

Викладено результати досліджень стійкості підземних виробок та поведінки породного масиву за наявності ослаблених зон, а також сейсмічних явищ. Для цього застосовано аналітичні методи, фізичне та числове моделювання, методи теорії ймовірності. Приділено увагу аналізу світового досвіду підземного будівництва, техніко-економічним і екологічним аспектам корисного використання об'ємів геологічного середовища. Розглянуто технологічні схеми поєднання підземного будівництва з видобуванням корисних копалин, а також з використанням підземних об'єктів для інженерного захисту міських територій. Наведено приклади проектування та будівництва підземних споруд в Україні.

Наведено технологію принципово нових геохімічних методів пошуку корисних копалин за рухомими формами хімічних елементів.

Установлено вплив початкової та кінцевої вологості продуктів на процес їх грануляції. Досліджено сушіння відходів флотації з супровідною грануляцією. Вперше у вітчизняній практиці підтверджено можливість сушіння з супровідною грануляцією відходів флотації з мулонакопичувачів на промисловій установці за умов Дніпродзержинського КХЗ.

В статті розглядаються гірничо-геологічні фактори, які впливають на рентабельність гірничовидобувних підприємств. Методами математичної статистики проведений аналіз діяльності шести гірничозбагачувальних комбінатів по тридцяти показниках за весь період їх роботи. Показано, що рентабельність цих підприємств визначають технологічні властивості залізистих кварцитів і гірничо-геологічні умови розробки родовищ. Серед технологічних показників сировини найвпливовішим є вміст заліза в руді, якість, вихід та вилучення концентрату. Гірничо-геологічні умови родовищ, які визначають рентабельність гірничозбагачувальних комбінатів складають: загальна структура родовищ, морфологія і глибина залягання рудних покладів, фізико-механічні властивості порід. Дається характеристика підприємств за цими показниками.

Для зниження втрат вугілля з відходами розроблено та випробувано на ЦЗФ "Моспинська" технологічну схему, що включає розділення шламів у гідроциклонах ГЦ-360 за граничним зерном 0,2 мм та подальше збагачення тонкого шламу флотаційним методом.

Під час розробки корисних копалин відкритим способом одним з основних джерел забруднення атмосфери є підривні роботи. Розглянуто результати експериментальних досліджень концентрації пилу під час вибуху в замкненому об'ємі залежно від умов руйнування моделі. Аналіз отриманих даних показує, що запропонований технологічний метод дозволяє знизити концентрацію пилу, підвищити інтенсивність вибухового руйнування породи та поліпшити екологічний стан навколишнього середовища у зоні вибуху.